Рішення № 6535923, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/519 19.10.09 За позовом           Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп’ютерні системи” До                     Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра”

про стягнення 638440, 50 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:.

від позивача Шимова А.З. (довіреність № 1807 від 03.03.2009 р.) від відповідача Сінахова А.В. (довіреність № 13-11-17137 від 01.09.2009 р.) Рішення прийняте 19.10.2009р., оскільки в судовому засіданні 28.09.2009р. оголошувалась перерва. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Закрите акціонерне товариство “Інформаційні комп’єютерні системи” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” (далі –відповідач) 638440,50 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 28.09.2009 року. В судовому засіданні 28.09.2009 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.10.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 5378 від 24.07.2009 р., поясненнях № 5378/1 від 28.09.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 28.09.2009 р., та просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 0129-СКб (далі – договір), за умовами якого позивач зобов’язався комплексно та систематично передавати у власність відповідачу обладнання систем відео спостереження та контролю доступу (далі –обладнання) та виконувати монтажно –налагоджувальні роботи по системі відео спостереження та контролю доступу (далі –роботи) в приміщеннях для розміщення відокремлених структурних підрозділів відповідача (далі –об’єкти), а відповідач зобов’язався приймати та своєчасно оплачувати вартість обладнання та виконані роботи на умовах договору та додаткових угод.

Відповідно до п. 1.5. договору датою поставки обладнання є дата його прийняття відповідачем за кількістю та якістю, що підтверджується актом приймання –передачі по якості та кількості.

Згідно з п. 2.1. загальна вартість обладнання та робіт визначається сторонами в додаткових угодах до договору з урахуванням відповідної Специфікації.

В порядку п. 2.2. договору вартість обладнання, що визначена у відповідній додатковій угоді до договору, складають ціна, тара, упаковка, маркування, транспортування,страхування.

Відповідно до п. 2.4. договору відповідач зобов’язався здійснювати оплату по кожній з додаткових угод до договору наступним чином, якщо інше не зазначене у самій додатковій угоді:

п. 2.4.1. –попередня оплата в розмірі 80 % від загальної вартості обладнання та робіт по відповідній додатковій угоді протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору;

п. 2.4.2. остаточна оплата залишку в розмірі 20 % від вартості обладнання та робіт по відповідній додатковій угоді здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами актів про прийом –передачу обладнання по кількості та якості та виконання робіт по відповідній додатковій угоді.

03.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду №8 до договору, якою передбачено, що загальна вартість обладнання, матеріалів та обсягів робіт, перелік яких зазначено в специфікації № 1, становить (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 8/1 від 31.08.2008 р.) 2301205,97грн. з ПДВ; остаточний розрахунок складає 549813,54грн. з ПДВ; строк поставки матеріалів, обладнання та виконання робіт позивачем –до 31.08.2008 р. (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 8-2 від 20.12.2007 р.).

На виконання умов додаткової угоди № 8 позивачем було поставлено обладнання, матеріали та виконані роботи в повному обсязі, що підтверджується актом прийому –передачі матеріалів, обладнання та виконання робіт від 02.12.2008р.

В порушення умов додаткової угоди № 8 відповідачем за поставлене обладнання та виконані роботи було частково сплачено на користь позивача суму передоплати у розмірі 1751392,43 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача.

Таким чином, на момент подання позовної заяви у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість за додатковою угодою № 8 у розмірі 549813,54 грн.

04.10.2007 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду №11 до договору, якою передбачено, що загальна вартість обладнання, матеріалів та обсягів робіт, перелік яких зазначено в специфікації № 1, становить (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 11/1 від 30.05.2008 р.) 85234,86грн. з ПДВ; остаточний розрахунок складає 27734,63грн. з ПДВ; строк поставки матеріалів, обладнання та виконання робіт позивачем –до 31.05.2008 р. (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 11-1 від 13.02.2008 р.).

На виконання умов додаткової угоди № 11 позивачем було поставлено обладнання, матеріали та виконані роботи в повному обсязі, що підтверджується актами прийому –передачі матеріалів, обладнання та виконання робіт № 1 від 28.11.2008р. та № 2 від 28.11.2008р.

В порушення умов додаткової угоди № 11 відповідачем за поставлене обладнання та виконані роботи було частково сплачено на користь позивача суму передоплати у розмірі 57500,23 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача.

Таким чином, на момент подання позовної заяви у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість за додатковою угодою № 11 у розмірі 27734,63грн.

26.02.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду №19 до договору, якою передбачено, що загальна вартість обладнання, матеріалів та обсягів робіт, перелік яких зазначено в специфікації № 1, становить (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 19/1 від 30.12.2008 р.) 20227,54грн. з ПДВ; остаточний розрахунок складає 4045,51грн. з ПДВ; строк поставки матеріалів, обладнання та виконання робіт позивачем – до 31.12.2008 р. (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 19-1 від 30.03.2008 р.).

На виконання умов додаткової угоди № 19 позивачем було поставлено обладнання, матеріали та виконані роботи в повному обсязі, що підтверджується актом прийому –передачі матеріалів, обладнання та виконання робіт від 31.12.2008р.

В порушення умов додаткової угоди № 19 відповідачем за поставлене обладнання та виконані роботи було частково сплачено на користь позивача суму у розмірі 16952,60 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача.

Таким чином, на момент подання позовної заяви у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість за додатковою угодою № 19 у розмірі 3274,94грн.

Судом встановлено, що на момент подання позовної заяви загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 580823,11 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем відповідачеві було направлено претензію № 5376 від 24.07.2009 р., відповіді на яку позивачем отримано не було.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Заперечення відповідача щодо позовної вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 580823,11 грн. в зв’язку з наявністю мораторію на задоволення вимог кредиторів не беруться судом до уваги, оскільки зобов’язання відповідача по оплаті поставленого обладнання та виконаних робіт за договором є пов’язаним з обслуговуванням господарської діяльності відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 9504,05 грн. та інфляційних втрат у розмірі 48113,54 грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в зв’язку з п. 2 ч. 2 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не беруться судом до уваги, оскільки вказана норма закону передбачає заборону нарахування в період дії мораторію неустойки (штрафу, пеню) та інших фінансових (економічних) санкцій. Інфляційні втрати та 3 % річних не є ні неустойкою, ні іншими фінансовими санкціями. Інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три процента річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. Ні три процента річних, ні інфляційні втрати не можна розцінювати як заходи відповідальності, за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій в розумінні ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, то за таких обставин, позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 6384,41 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 526, 530, 541, 543, 610 - 612, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 193 Господарського кодексу України, ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку ”Надра” (04053, м.Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп’ютерні системи” (03005, м.Київ, вул.Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 21670779) 644 942 (шістсот сорок чотири тисячі дев’ятсот сорок дві) грн. 91 коп., з яких 580 823 (п’ятсот вісімдесят тисяч вісімсот двадцять три) грн. 11 коп. основного боргу, 48 113 (сорок вісім тисяч сто тринадцять) грн. 34 коп. інфляційних втрат, 9504 (дев’ять тисяч п’ятсот чотири) грн. 05 коп. трьох процентів річних, 6384 (шість тисяч триста вісімсот чотири) грн. 41 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення 19.10.2009р.