Рішення № 6535847, 06.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/229 06.08.09 за позовом закритого акціонерного товариства „Корчуватський комбінат будівельних матеріалів”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Київське будівельне підприємство №3”, м. Київ

про стягнення 57834,91 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Іваницький О.П. за дов. №1 від 07.04.2009 року.

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Корчуватський комбінат будівельних матеріалів” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Київське будівельне підприємство №3” про стягнення 57834,91 грн., у тому числі основний борг у сумі 50599,23 грн., інфляційні витрати в сумі 5717,71 грн., та 3% річних у розмірі 1517,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Київське будівельне підприємство №3” зобов’язань щодо оплати отриманого від закритого акціонерного товариства „Корчуватський комбінат будівельних матеріалів” товару відповідно до умов Договору купівлі-продажу продукції №16/03 від 03.03.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 10.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2009 року розгляд справи відкладено на 06.08.2009 року.

06.08.2009 року позивачем подано уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач фактично відмовився від стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних та просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 50599,23 грн.

В судові засідання, зокрема засідання призначене на 06.08.2009 року представники відповідача не з’явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 28/229 від 10.07.2009 року направлено сторонам за адресами їх реєстрації, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду та реєстром вихідної кореспонденції сектору 28 від 14.07.2009 року.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Причини неявки представника відповідача в судове засідання 06.08.2009 року суду не відомі.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 06.08.2009 року від останніх до суду не надходило.

При цьому, суд враховує, що в зв’язку з неявкою представників відповідача в судове засідання розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про його дату представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.08.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2008 року між відповідачем та позивачем укладено договір купівлі-продажу продукції №16/03. Відповідно до п.1.1 вказаного договору позивач (продавець) продає, а відповідач (покупець) купує цеглу керамічну рядову порожнисту 250х120х65.

Згідно з п.2.1 Договору №16/03 відповідач бере на себе зобов’язання здійснити оплату і прийняти цеглу від позивача в строки і в порядку, передбаченими цим Договором.

Пункт 4.1 Договору №16/03 встановлює, що оплата цегли відповідачем здійснюється згідно рахунків-фактур шляхом попереднього перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

У відповідності до умов Договору №16/03 позивач поставив відповідачеві цеглу на підставі наступних товарно-транспортних накладних:

№699410 від 25.07.2008 року на суму 4896 грн.;

№699425 від 28.07.2008 року на суму 4896 грн.;

№699424 від 30.07.2008 року на суму 4896 грн.;

№699416 від 13.08.2008 року на суму 4896 грн.;

№699427 від 18.08.2008 року на суму 4896 грн.;

№699447 від 27.08.2008 року на суму 4896 грн.;

№699449 від 27.07.2008 року на суму 4896 грн.;

№699457 від 09.2008 року на суму 4896 грн.;

№699460 від 08.09.2008 року на суму 4896 грн.;

№699472 від 10.09.2008 року на суму 4896 грн.;

№699482 від 09.2008 року на суму 4896 грн.;

№699473 від 15.09.2008 року на суму 4896 грн.;

№699424 від 25.07.2008 року на суму 4896 грн.

Крім того, згідно з товарно-транспортними накладними, позивачем під час кожної поставки надавались відповідачеві послуги зі здійснення вантажно-розвантажувальних операцій на суму 436,8 грн.

Зазначені товарно-транспортні накладні оформлені належним чином, підписані сторонами та скріплені печатками позивача та відповідача.

Повноваження представників відповідача на отримання товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПД № 367069 від 01.07.2008 року, ЯПД № 367189 від 01.08.2008 року, ЯПД№ 367305 від 01.09.2008 року (копії в матеріалах справи).

31.10.2008 року позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури №СФ-966 на суму 46668,03 грн., та №СФ-967 на суму 3931,2 грн.

Незважаючи на умови Договору №16/03 відповідач зазначені рахунки-фактури не оплатив, що підтверджується наявними в справі виписками з банківського рахунку позивача.

16.03.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 26 від 12.03.2009 року (отримана відповідачем 17.03.2009 року) з вимогою про погашення заборгованості, однак відповідач з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

При цьому, суд враховує, що подавши заяву про уточнення позовних вимог позивач фактично відмовився від стягнення відсотків річних в розмірі 1517,97 грн. та втрат від інфляції в розмірі 5717,71 грн. Таким чином провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору купівлі продажу.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Факт отримання товару відповідачем матеріалами справи підтверджений, однак відповідач у встановлені законодавством та договором строки не розрахувався.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, згідно п. 4.1 Договору товар має бути оплачений шляхом попереднього перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Проте відповідачем вартість отриманого товару у визначені строки сплачено не було.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 50599,23 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати, що сплачені позивачем при поданні позову за частину вимог від яких позивач відмовився під час судового розгляду справи покладаються на позивача, в зв’язку з припиненням провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-

ВИРІШИВ:

Провадження по справі в частині стягнення штрафу в розмірі 7235,68 грн. припинити.

Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Київське будівельне підприємство №3” (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 1/38, р/р 2600921015513 в Оболонському відділенні ВАТ „Хрещатик” , МФО 300830, ід.код. 32156847 або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь закритого акціонерного товариства „Корчуватський комбінат будівельних матеріалів” (03083, м. Київ, вул. Червоноармійська, 34, р/р 2600813989581 в подільському відділенні КМФ АКБ „Укрсоцбанк” , МФО 322012, ід.код. 30966863) 50599,23 грн. (п’ятдесят тисяч п’ятсот дев’яносто дев’ять гривень двадцять три копійки) основного боргу, 505,99 грн. (п’ятсот п’ять гривень дев’яносто дев’ять копійок) державного мита, 273,4 грн. (двісті сімдесят три гривні сорок копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова