Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/60 27.05.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" До Відкритого акціонерного товариства "Фабрика кулінарії"
Про стягнення 1090,98 грн.
Суддя: Смілянець В.В.
Представники сторін:
Від позивача: не з’явився
Від відповідача: не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Фабрика кулінарії" 1011,20 грн. заборгованості за договором поставки, 79,78 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач у засідання суду не з’явився, пояснення по суті заявлених вимог, установі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
11 лютого 2008 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" та Відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Фабрика кулінарії" був укладений Договір поставки продукції № 4574(далі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов’язувався продати та поставити, а Відповідач (Покупець) - купити та оплатити на умовах та в порядку визначених цим Договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують передачу товару від Постачальника до Покупця, що є невід’ємними частинами цього Договору.
На виконання умов Договору 04 вересня 2008 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" передав, а Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Фабрика кулінарії" отримав товар на загальну суму 1011,20 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:
- видаткова накладна ТТН № 14928-5С від 04.09.2008р. на суму 686,96 грн.;
- видаткова накладна ТТН № 14929-5С від 04.09.2008р. на суму 324,24 грн.
Згідно п. 3.3. Договору Відповідач (Покупець) зобов’язувався оплачувати кожну партію поставленого товару протягом 10 календарних днів з моменту передачі.
Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Фабрика кулінарії" не виконав зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару.
27.11.2008р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. № 96 про сплату боргу, яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.
На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору поставки продукції № 4574 від 11.02.2008р. складає 1011,20 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення Відповідачем обов’язку та строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.
Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору поставки продукції № 4574 від 11.02.2008р. в розмірі 1011,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).
Як встановлено ст. 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Покупець (Відповідач) зобов’язаний сплатити на користь Постачальника (Позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.
Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 79,78 грн.
Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 79,78 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Фабрика кулінарії" (02091, м. Київ, вул. Горлівська, 137; код ЄДРПОУ 19499545; р/р 26000301278910 відд. ПІБ м. Київ, МФО 322205; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А; поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33-А; код ЄДРПОУ 33403739; р/р 26002003098300 в "Інг Банк Україна", МФО 300539) 1011 (одна тисяча одинадцять) грн. 20 коп. заборгованості за договором, 79 (сімдесят дев’ять) грн. 78 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
4. Рішення надіслати сторонам.
5. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя В.В. Смілянець
Судове рішення № 6535768, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 24/60. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: