Ухвала суду № 65356236, 16.03.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-кс/760/3937/17

№ 760/3817/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., при секретарі Рахімовій Н.В., за участю прокурорів Гарванко І.М., Скибенко О.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисників Грабчака А.В., ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатів Грабчака Анатолія Васильовича та Олійника Валерія Вікторовича у кримінальному провадженні №52017000000000106 від 15.02.2017 року про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Корюківка Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшло клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатів Грабчака А.В. та Олійника В.В. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання або домашній арешт, або встановити заставу, яка не перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обґрунтовуючи клопотання, захисники посилаються на те, що при постановленні ухвали про обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_1 слідчим суддею не було враховані всі обставини справи, відсутня обґрунтована підозра і не доведена участь ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованих йому злочинів, не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недоведена неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисники клопотання підтримали, просили його задовольнити та замінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на викладені у клопотанні обставини.

Прокурор заперечував проти задоволення даного клопотання з огляду на те, що обраний ОСОБА_1 запобіжний захід є виправданим та необхідним на даний час, обґрунтованість підозри ОСОБА_1, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на час розгляду клопотання не зменшились.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18.06.2016 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів - до 13.08.2016 року та визначено розмір застави у розмірі 145 138 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 200 000 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 08.08.2016 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 12.10.2016 року включно та визначено розмір застави у розмірі 145 138 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 200 000 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.10.2016 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 11.12.2016 року включно та визначено розмір застави в сумі 200 000 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.12.2016 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 30.01.2017 року включно та визначено розмір застави у розмірі 145 138 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 200 000 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.01.2017 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 27.03.2017 року включно та визначено розмір застави у розмірі 62 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 100 000 000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Встановлено, що 15.02.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у кримінальному провадженні №52017000000000106 від 15.02.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, з даних повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 15 лютого 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч.2 ст. 205 КК України, зокрема, у тому, що своїми умисними діями, що виразилися в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також в участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, та умисними діями, що виразилися в створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності вчиненому повторно в складі злочинної організації та умисними діями, що виразилися у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у складі злочинної організації, за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Зазначена обставина підтверджується Витягом з кримінального правопорушення №52017000000000106 від 15 лютого 2017 року.

У судовому засіданні прокурор пояснив, що під час застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчим суддею враховано обґрунтованість підозри та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Разом з тим, як вбачається з ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1, досудовим розслідуванням встановлено, що в період із січня 2013 року по січень 2016 року ОСОБА_1 у складі злочинної організації, створеної ОСОБА_6 вчинив низку кримінальних правопорушень проти громадської безпеки, власності та у сфері господарської діяльності.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року встановлено, що у даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_1 з інкримінованими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 209 КК України є обґрунтованою та дає підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також для продовження даного строку з метою здійснення подальшого розслідування.

Разом з тим, як вбачається з частини повідомлення про підозру, наданого прокурором, у повідомленні про підозру відсутні посилання на обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 з січня 2013 року.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що директором ТОВ «Газтранспроект» він став у 2015 році.

Прокурором в судовому засіданні не було наведено обставин, які б свідчили про те, що заявлені раніше ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, збереглись, не наведено конкретних чинників та способів можливого ухилення особи від органів досудового розслідування та суду, негативного впливу на хід досудового розслідування.

Так, у своїх запереченнях прокурор зазначав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим, як вбачається з повідомлення детектива НАБУ ОСОБА_1 та його захисників від 16.02.2017 року досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000106 від 15 лютого 2017 року завершено, а зібрані під час розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту.

Крім того, у судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, має на утриманні батьків пенсійного віку.

Враховуючи викладене, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього утриманців, відсутність негативних даних щодо репутації підозрюваного, відсутність даних про його судимість, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання захисників про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному без дозволу детектива, прокурора або суду покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, цілодобово.

Разом з тим, таке звільнення має бути обумовлене гарантіями виконання процесуальних обов'язків, тому слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, а саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194-196, 201, 309, 376, 395 Кримінально-процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатів Грабчака Анатолія Васильовича та Олійника Валерія Вікторовича у кримінальному провадженні №52017000000000106 від 15.02.2017 року про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Замінити щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 10 години 35 хвилин 27 березня 2017 року, заборонивши ОСОБА_1 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу детектива, прокурора або суду цілодобово.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 10 години 35 хвилин 27 березня 2017 року обов'язки:

прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали - до 10 години 35 хвилин 27 березня 2017 року.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Оголошення повного тексту ухвали - 16 березня 2017 року о 15 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя Л.І. Кізюн