Рішення № 6535614, 12.10.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2009 р. Справа № 25/34 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е., при секретарі судового засідання Ковалюку С.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" (вул. Юності, 41А, с. Микитинці, м.Івано-Франківськ, 76492)

до дочірнього підприємства "Консоль" відкритого акціонерного товариства "Житлобуд" (юр.адреса: вул.Василіянок, 49, м.Івано - Франківськ, 76000; фактична адреса: вул.Дудаєва, 35 А, м.Івано-Франківськ, 76000)

про стягнення 1 557,76 грн. заборгованості, з яких 1 522,51 грн. основного боргу, 10,89 грн. суми 3 % річних, 24,36 грн. втрат від інфляції, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

за участю представників сторін:

від позивача: Стецюк І.В. - юрисконсульт (довіреність № 1 від 05.01.09);

від відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківськ-Авто" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до дочірнього підприємства "Консоль" відкритого акціонерного товариства "Житлобуд" про стягнення 1 557,76 грн. заборгованості, з яких 1 522,51 грн. основного боргу, 10,89 грн. суми 3 % річних, 24,36 грн. втрат від інфляції. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі, а саме 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до замовлення - наряду № ЗН-033246 від 12.05.09 позивач (виконавець) надав послуги з ремонту автомобіля, що належить відповідачу (замовнику), однак замовник вартість наданих послуг не оплатив.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.09 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.09.09.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.09 та від 29.09.09 розгляд справи було відкладено на 29.09.09 та на 12.10.09 відповідно.

У зв’язку з повною оплатою відповідачем основної заборгованості під час судового розгляду справи представник позивача в судовому засіданні 12.10.09 заявлені вимоги підтримав в частині стягнення втрат від інфляції та суми 3% річних, однак клопотанням від 12.10.09 б/н (вх. №8625 від 12.10.09) зменшив їх розмір до 33,06 грн. (а.с. № 41), яке на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) підлягає задоволенню судом.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання на вимогу суду не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідними ухвалами суду (повідомлення про вручення поштових відправлень містяться в матеріалах справи).

Разом з тим, відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов та докази, які його підтверджують, суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, одночасно запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду справи та сприяючи своєчасному відновленню порушеного права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до замовлення - наряду №ЗН-033246 від 12.05.09 (а.с. №15) відповідачем (замовник) замовлено, а позивачем (виконавець) прийнято до виконання роботи з технічного обслуговування/ремонту автомобіля марки ВАЗ, моделі LADA 21214 "Нива", держ. № 72668ІВ, на загальну суму 1552,51 грн.

Згідно з актом виконаних робіт № ЗА-0005941 від 12.05.09 (а.с. №16) позивачем надано послуги з технічного обслуговування/ремонту зазначеного автомобіля на загальну суму 1552,51 грн.

З матеріалів справи вбачається, що замовлення-наряд та акт виконаних робіт від імені відповідача підписані його представником Степовим А.С. на підставі виданої відповідачем довіреності №52 від 12.05.09 (а.с. №17).

У замовленні-наряді та акті виконаних робіт встановлено термін оплати виконаних робіт –12.05.09 та порядок розрахунків в безготівковій формі.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, вказаною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 вказаного кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про автомобільний транспорт", яка визначає особливості договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу, передбачено, що вказаний договір укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Згідно із ч. 2 вказаної статті істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.

Положеннями п. п. 20, 23 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11.11.02 N 792 (далі –Правила), які регулюють взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових, визначено, що порядок оплати послуг (робіт) визначається договором та після надання послуг і прийняття виконаних робіт з урахуванням їхньої відповідності встановленим вимогам замовник повністю оплачує роботи за умовами договору.

Згідно із п. 25 Правил вартість послуг, матеріалів та складових частин замовник оплачує за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами договору.

За приписами п. 56 Правил замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати надані за умовами договору послуги і приймати ДТЗ та їхні складові частини після надання послуг.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З метою досудового врегулювання спору 01.07.09 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 26.06.09 №824 (а.с. №№ 18-19, 22), з вимогою погасити існуючий борг за наданні послуги з технічного обслуговування/ремонту автомобіля у розмірі 1552,51 грн., проте дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1552,51 грн. заборгованості.

Разом з тим, під час судового розгляду справи позивачем сплачена вказана заборгованість на суму 1552,51 грн., про що свідчить виписка з банківського рахунку позивача від 16.09.09, засвідчена керівником та гол. бухгалтером та скріплена печаткою позивача (а.с. №43).

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення 1552,51 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1. ст. 80 ГПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого на вимогу суду обґрунтованого розрахунку суми 3% річних та втрат від інфляції (а.с. № 45) позивачем станом на 06.08.09 нараховані 3% річних у розмірі 10,76 грн. та застосований індекс інфляції, втрати від якої становлять 22,84 грн.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за надані послуги та беручи до уваги те, що заявлена до стягнення сума 3% річних та втрат від інфляції, не перевищує відповідної суми 3% річних та втрат від інфляції, розрахованої судом, позовні вимоги в частині стягнення 22,84 грн. втрат від інфляції та 10,76 грн. суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача, оскільки спір доведено до судового розгляду внаслідок його неправомірних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. 25 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. ст. 22, 44, 49, 55, 75, 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Консоль" відкритого акціонерного товариства "Житлобуд" (юр. адреса: вул. Василіянок, 49, м. Івано - Франківськ, 76000; фактична адреса: вул. Дудаєва, 35 А, м. Івано-Франківськ, 76000; ідентифікаційний код 30016899) на користь відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" (вул. Юності, 41А, с.Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76492; ідентифікаційний код 05495466) 22,84 грн. втрат від інфляції, 10,76 грн. суми 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 1522,51 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Е. Валєєва

                                                             рішення підписане 04.11.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______