Рішення № 6535578, 29.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.09 Справа № 15/143/09

Суддя

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, 69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Базиспромресурс”, 69002, м. Запоріжжя, пр.. Леніна, 77, 6 пов; 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62, кв. 104

про стягнення 190 963,31 грн. основного боргу за договором № 468Д (2008) від 20.08.2008, 22 552,47 грн. пені, 3 553,16 грн. трьох відсотків річних та 22 147,79 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: Барінов О.М., представник дов. № 011.03-38 від 22.12.2008

від відповідача: Кошліченко В.С., представник дов. № 01/01-09

Сутність спору:

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Базиспромресурс”, м. Запоріжжя про стягнення 190 963,31 грн. основного боргу за договором № 468Д (2008) від 20.08.2008, 22 552,47 грн. пені, 3553,16 грн. трьох відсотків річних та 22 147,79 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2009р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 03.09.2009р. Розгляд справи відкладався. Ухвалою в. о. голови господарського суду від 24.09.2009р. строк вирішення спору продовжено на один місяць до 29.10.2009р.

В судовому засіданні 29.10.2009р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: 20 серпня 2008 року позивачем та відповідачем укладено договір №468Д(2008) про надання послуг, відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов’язання надати послуги по перевезенню, завантаженню та розвантаженню вантажу, послуги автогідропідйомника і іншою спеціалізованою технікою, а відповідач отримати та сплатити вартість цих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Згідно взятих на себе зобов’язань, позивачем у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2008р. і у січні 2009р. на підставі Талонів замовника надані відповідачу послуги автотранспортної техніки на суму 190 963,31 грн., про що сторонами підписано акти приймання –передачі виконаних робіт. Відповідач в порушення умов договору оплату вартості отриманих послуг не здійснив, в зв’язку з чим за ним склалася заборгованість в сумі 190 963,31 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 22 552,47 грн. пені, нарахованої за період з 29.09.2008р. по 30.06.2009р., 3553,16 грн. трьох відсотків річних, з жовтня 2008р. по липень 2009р. та 22 147,79 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за вказаний період часу.

Відповідач позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до умов договору, а саме п. 4.5. передбачено, що оплата за надані послуги здійсню ється на протязі 10 (десяти) банківських днів, на підставі виставленого Виконавцем (тобто Позива чем) рахунку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має викону ватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін ших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), ви значені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільно го законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для ви конання сторонами. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні докумен ти, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть склада тися зведені облікові документи. Відповідно до Положення «Про документальне забезпечення запи сів у бухгалтерському обліку»затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, передбачено що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та під тверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, сторонами під час укладання договору погодили, що підставою для оплати є ви ставлений Виконавцем первинний документ - рахунок, на підставі саме якого на протязі 10 (десяти) банківських днів повинна бути проведена оплата.

Рахунок ВАТ «ЗАЛК»на адресу ТОВ «Базіспромресурс»не виставлявся, повноважним предста вникам не вручався, про що свідчать матеріали справи та докази на які посилається ВАТ «ЗАЛК»як на підставу для задоволення позовних вимог, а тому відсутні підстави для задоволення позову ВАТ «ЗАЛК», щодо стягнення суми основного боргу й будь-яких штрафних санкцій.

Стосовно стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору №468Д(2008) від 20.08.2008 року. Відповідно до умов п. 5.1 договору передбачена відповідальність ТОВ «Базіспромресурс»за не своєчасне проведення оплати, на умовах встановлених договором №468Д(2008) від 20.08.2008 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що «порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне вико нання)».

Відповідач зазначає, що ВАТ «ЗАЛК»жодним чином не доведене порушення ТОВ «Базіспромресурс»ви мог п. 4.5. договору та взятих на себе зобов'язань, а має місце не виконання умов договору саме ВАТ «ЗАЛК», в частині надання (вручення) Відповідачу по справі погодженого сторонами первинного до кументу - рахунку, який є підставою для проведення розрахунків.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив, що 20 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір №468Д(2008) про надання послуг, відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов’язання надати послуги по перевезенню, завантаженню та розвантаженню вантажу, послуги автогідропідйомника і іншою спеціалізованою технікою, а відповідач отримати та сплатити вартість цих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Згідно взятих на себе зобов’язань, позивачем у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2008р. і в січні 2009р. на підставі Талонів замовника надані відповідачу послуги автотранспортної техніки на суму 190 963,31 грн., про що сторонами підписано акти приймання –передачі виконаних робіт.

Будь - яких зауважень щодо якості наданих послуг їх неналежного виконання відповідачем до позивача не висувались.

Не оплата наданих послуг відповідачем його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Металург»за договором підряду № ФСЦМ 2008-09Д (2008) не є підставою для не виконання ТОВ «Базіспромресурс»грошових зобов’язань перед позивачем за договором № 468Д(2008) від 20.08.2008р. Доказів звернення до суду щодо стягнення заборгованості за договором № ФСЦМ 2008-09Д (2008) відповідачем не надано.

Договір укладений між сторонами у справі від 20.08.2008 № 468 Д (2008) недійсним в судовому порядку не визнавався.

Дата зазначена в додатку № 1 до договору № 468Д щодо вартості машино - часу –12.08.2009, є лише датою узгодження з фінансовим директором ВАТ «ЗАлК»Макаренко І.Ю. додатку № 1 до договору, а не датою підписання договору.

Замість рахунків на адресу відповідача надсилались платіжні –вимоги, докази чого надано до матеріалів справи.

Відповідно до Глави 4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, Платіжні вимоги-доручення (далі - вимога-доручення) можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.

Верхня частина вимоги-доручення оформляється отримувачем коштів за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів, викладеними в додатку 8 до цієї Інструкції, і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк отримувача через банк платника на договірних умовах.

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції (від руки чи із застосуванням технічних засобів - незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує.

Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на його рахунку.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.

Причини неоплати платником вимоги-доручення з'ясовуються безпосередньо між платником та отримувачем коштів без втручання банку.

Тобто за своє суттю платіжна вимоги доручення є тим же рахунком, який пред’являється до оплати і містить вимоги щодо сплати коштів платником.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати за отриманий товар (послуги), суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 190 963,31 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та наданими доказами, підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином вимоги про стягнення з відповідача 3553,16 грн. трьох відсотків річних, з жовтня 2008р. по липень 2009р. та 22 147,79 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за вказаний період часу підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 22 552,47 грн. пені, нарахованої за період з 29.09.2008р. по 30.06.2009р. В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на пункт 5.1 договору відповідно до якого у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг на протязі встановлених договором строків, замовник зобов’язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі 0,2% від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Розрахунок пені здійснено позивачем з урахуванням вимог ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд вважає вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 22 552,47 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають присудження з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Базиспромресурс” (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77, 6 пов.; 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62, кв. 104, ЄДРПОУ 00194122) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15, ЄДРПОУ 32923528) 190 963,31 грн. основного боргу, 22 552,47 грн. пені, 3553,16 грн. трьох відсотків річних, 22 147,79 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 2510,17 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 02.11.2009р.