Рішення № 6535560, 30.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.09 Справа № 18/242/09

Суддя

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранс-Експрес-77” (69600, м.Запоріжжя, вул. Базова, 3-б, адреса для листування: 69014, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 27, кв. 102)

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15)

про стягнення 36697,60 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Сиплівчак А.І. довіреність вих. № 20/08-01 від 20.08.2009 р.;

від відповідача: Вальчук Г.С. довіреність № 011.03-37 від 22.12.2008 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 02.10.2009 року звернувся позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Автотранс-Експрес-77” з позовною заявою до відповідача –відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” про стягнення 36697,60 грн., а саме: 32000 грн. –основного боргу та 4697,60 грн. –пені, на підставі договору № 45/455Д(2008) на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 01.08.2008 р., ст.ст. 526, 549, 610, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України

Ухвалою суду від 07.10.2009 року порушено провадження у справі № 18/242/09, судове засідання призначено на 28.10.2009 р.

У судовому засіданні 28.10.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав витребувані документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи, а також надав нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог, яке прийняте судом до уваги. У нормативному обґрунтуванні позивач здійснив перерахування суми пені, надав відповідний розрахунок, але позовні вимоги не уточнював, таким чином, судом розглядаються первісні позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.10.2009 р. надав відзив, де вказав, що із позовними вимогами щодо стягнення основного боргу у розмірі 32000 грн. згоден, просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі на шість місяців, проти нарахування пені у сумі 4697,60 та її задоволення –заперечив. Представник позивача заперечив проти розстрочення виконання рішення суду. Судом клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду задоволено частково.

У судовому засіданні 28.10.2009 р. оголошено перерву до 30.10.2009 р., для надання можливості відповідачу здійснити контррозрахунок пені та підготовки судом тексту рішення у повному обсязі. У судовому засіданні 30.10.2009 р. розгляд справи закінчений, прийняте рішення оголошено у судовому засіданні.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Автотранс-Експрес-77” (надалі позивач, виконавець) та відкрите акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (надалі замовник, відповідач) уклали договір № 45/455Д(2008) на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 23.06.2008 р. (надалі договір).

Згідно з п. 1.1 договору відповідач поручає, а позивач приймає на себе зобов’язання виконати роботи (послуги) по здійсненню міжнародного автомобільного перевезення вантажу відповідача (алюмінієвої катанки), по маршруту м. Запоріжжя (Україна) –м. Чієрна над Тисою (Словаччина).

Сторони у договорі визначили (п. 3.1.), що вартість перевезення вантажу відповідача, вагою 21 т. по маршруту: м. Запоріжжя (Україна) –м. Чієрна над Тисою (Словаччина), складає 8000,00 грн. із врахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. договору, оплата вартості наданих (робіт) послуг, здійснюється відповідачем у гривні, по факту здійснення перевезення, на підставі оригіналів документів, наданих позивачем відповідачу: рахунок на оплату; акт виконаних робіт (послуг); податкова накладна, яка відповідає обсягу виконаних робіт (послуг); оригінал СМR з оригінальною відміткою отримувача вантажу про його прийом.

Згідно п. 3.3. договору, відповідач сплачує рахунки за виконані роботи (послуги) протягом 7-ми банківських днів від дати підписання представником позивача акту виконаних робіт (послуг) за разову виконану позивачем роботу (послугу) відповідно з предметом даного договору.

Позивачем були надані відповідачу послуги по перевезенню вантажів у міжнародному автомобільному сполученні, відповідач вказані послуги прийняв, що підтверджується двосторонньо підписаним актами (4 шт.) здачі-прийняття наданих (згідно договору № 45/455Д(2008) послуг; уповноваженим представником відповідача вказані акти підписані 14.01.2009 р., про що зазначено у цих актах.

На оплату послуг по перевезенню вантажів у міжнародному автомобільному сполученні, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури, а саме: рахунок-фактура № АВ-000113, рахунок-фактура № АВ-000114, рахунок-фактура № АВ-000115 та рахунок-фактура № АВ-000116 –усі від 31.12.2008 р. на суму 8000,00 грн., загальна сума, вказаних рахунків-фактур –32 000,00 грн.

Оскільки акти здачі-прийняття наданих (згідно договору № 45/455Д(2008) послуг були підписані уповноваженим представником відповідача 14.01.2009 р, то, згідно умов договору, а саме п. 3.3., відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги протягом 7-ми банківських днів від дати підписання представником позивача акту виконаних робіт (послуг), тобто до 23.01.2009 р. (включно).

Відповідач вчасно не розрахувався за надані позивачем послуги із перевезення і 24.06.2009 р. сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, де зазначено, що станом на 24.06.2009 р. заборгованість ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” перед ТОВ “Автотранс-Експрес-77” складає 32000,00 грн.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі та належним чином, відповідач за надані позивачем послуги не сплатив у встановлений договором строк, чим порушив умови договору та свої зобов’язання.

Відповідач направив позивачу лист (№ 007.03.02-189 від 10.08.2009 р.), де просив позивача розглянути перспективу 20% дисконтування загальної суми заборгованості та знизити суму заборгованості до 25600,00 грн., і відповідач до кінця 2009 р. зможе закрити питання щодо перерахування суми боргу.

Позивач 20.08.2009 р. направив відповідачу претензію № 18/08-01 від 18.08.2009 р., з вимогою терміново, протягом 7-ми банківських днів погасити заборгованість у сумі 32000,00 грн., а також суму пені у розмірі 4009,60 грн. за договором № 45/455Д(2008) на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 01.08.2008 р.

Оскільки відповідачем до 02.10.2009 р. (дата звернення позивача із позовом до суду) не було здійснено жодної оплати суми боргу, то позивач звернувся із відповідним позовом до господарського суду.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що вимога позивача, в частині стягнення із відповідача 32000,00 грн. основного борг, обґрунтована та така, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до норм ст. 610 ЦК України визначено, що: порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1. ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічний припис містить ст. 909 ЦК України.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, підтверджується матеріалами справи, доведений представником позивача та не заперечується представником відповідача.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 32000,00 грн. основного боргу –є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 4697,60 грн. пені, за період часу з 21 січня 2009 р. по 30 вересня 2009 р.

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Сторони у договорі визначили (п. 4.3.3.), що в разі затримки оплати рахунків за виконанні послуги (роботи), згідно встановлених строків у даному договорі, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен календарний день прострочки.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені суд вважає не вірним, вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині – 3759,34 грн.; в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 938,26 грн., суд відмовляє в задоволенні позову, у зв’язку із перевищенням терміну нарахування цієї суми, що суперечить п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки вірним є нарахування пені за період часу із 22.01.2009 р. по 22.07.2009 р.

Згідно із ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на шість місяців, враховуючи позицію представника позивача, суд вважає за можливе задовольнити його частково та розстрочити виконання рішення суду на три місяці, виходячи з наступного.

Пункт 6 частини 1 статті 83 ГПК України надає суду право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96 р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач просив розстрочити виконання рішення на шість місяців мотивуючи це фінансовою кризою та економічною ситуацію в Україні, зниженням цін на алюміній, неможливістю у повній мірі та вчасно розраховуватися із кредиторами.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд визнав за можливе розстрочити виконання рішення суду, в частині стягнення 32 000,00 грн. основного боргу на три місяці, а саме: до 20.11.2009 р. –10 667 грн., до 20.12.2009 р. – 10 667 грн., до 20.01.2010 р. –10 666 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, в якості заперечень щодо задоволення позову ТОВ “Автотранс-Експрес-77”, в частині стягнення з ВАТ “ЗАлК” пені, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву № 011.03.-29юр./2009 від 28.10.2009 р. посилається на відсутність вини відповідача, у розумінні ст. 614 ЦК України, в тому, що встановлені договором строки здійснення розрахунків із позивачем за надані послуги, були порушені. Порушення строків розрахунків із позивачем, в даному випадку, відбулось у результаті настання обставин, незалежних від відповідача (світова фінансова криза), а тому застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій, є незаконним.

Господарський суд не може погодитись із подібною позицією відповідача та вважає наведені фактори недостатньою підставою для звільнення відповідача від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Подіями, які звільняють від господарсько-правової відповідальності, є обставини непереборної сили –форс-мажорні обставини. Це обставини, що не залежать від волі учасників господарського зобов’язання, мають надзвичайний та невідворотний характер. Перелік можливих форс-мажорних обставин наведений у ряді Законів України. Вони можуть бути поділені на дві групи:

1) природні стихійні явища (пожежа, землетрус, паводок, тощо);

2) окремі обставини суспільного життя (воєнні дії, блокада, страйк, аварії, епідемії, заборони в’їзду до країни, тощо).

При посиланні на подібні обставини, боржник повинен підтвердити наявність таких обставин відповідними засобами доказування (довідками державних органів, метеорологічних служб, медичних установ, тощо) та довести, що зазначені обставини спричинили невиконання зобов’язань. Перелічені обставини звільняють боржника від відповідальності за допущене ним порушення, тільки якщо вони мають ознаки надзвичайності і невідворотності та причинно обумовили невиконання зобов’язань.

Жодних із перелічених доказів відповідач суду не надав.

Не є непереборною силою несприятливі фактори господарського життя, а також інші виробничі труднощі і технічна складність прийнятих до виконання зобов’язань. Можливість існування таких обставин –звичайний підприємницький ризик, який несе боржник.

Отже, на переконання суду, позивач правомірно звернувся із позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код ЄДРПОУ 00194122, р/р № 26006102279001 в ЗАТ “Альфа-Банк” м. Київ, МФО 300346) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранс-Експрес-77” (69600, м. Запоріжжя, вул. Базова, 3-б, адреса для листування: 69014, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 27, кв. 102, код ЄДРПОУ 34441576, р/р № 26000001661001 в ФБ “Фінанси і кредит”, МФО 313731) 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. основного боргу, розстрочивши виконання рішення суду на три місяці рівними частками, а саме: до 20.11.2009 року –10 667 грн., до 20.12.2009 року –10 667 грн., до 20.01.2010 року –10 666 грн. Видати наказ.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код ЄДРПОУ 00194122, р/р № 26006102279001 в ЗАТ “Альфа-Банк” м. Київ, МФО 300346) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранс-Експрес-77” (69600, м. Запоріжжя, вул. Базова, 3-б, адреса для листування: 69014, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 27, кв. 102, код ЄДРПОУ 34441576, р/р № 26000001661001 в ФБ “Фінанси і кредит”, МФО 313731) 3 759 (три тисячі сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 34 коп. –пені, 357 (триста п’ятдесят сім) грн. 59 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Рішення прийняте 30.10.2009 р.