Рішення № 6535538, 26.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.09 Справа № 26/134/09

Суддя

за позовом – Приватного підприємства “Дніпро-Амід”, с. Шостаківка Кіровоградського району Кіровоградської області

до відповідача – Приватного підприємства “Будкомплект”, м. Запоріжжя

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Від позивача: Кошутська О.С. на підставі довіреності №1Д від 13.10.2009р.

Від відповідача: не з’явився

Заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 38 745,36грн., яка складається з 33 732,60 суми основного боргу та 5 012,76 грн. грн. пені.

Ухвалою суду від 18.09.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 15.10.2009р.

Ухвалою суду від 15.10.2009р. розгляд справи було відкладене, судове засідання призначене на 26.10.2009р.

          В продовженому 26.10.2009р. судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві.

          Уповноважений представник відповідача в судове засідання, відкрите 26.10.2009р. не з’явився, вимоги ухвал суду від 18.09.2009р. та 15.10.2009р. не виконав.

Неявка представника до судового засідання, не звільняє відповідача від виконання законних вимог суду та надання витребуваних судом матеріалів.

Згідно зі ст.28 ГПК України, сторони зобов’язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну чи доказів заперечення (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов’язань).

За письмовим узгодженням представника позивача судове засідання ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

За згодою позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

14 січня 2008 року між Приватним підприємством “Дніпро-Амід” (позивач) та Приватним підприємством “Будкомплект”( відповідач) було укладено угоду № 5 (договір) за умовами якої постачальник зобов’язується поставити у власність покупцеві товар, покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього, згідно умов договору( п.1.1 договору).

Згідно п. 1.2. договору назва товару, асортимент та його кількість визначено згідно накладних і додатку до угоди.

Відповідно до п. 1.3. договору асортимент товару узгоджується з покупцем напередодні кожної поставки в письмовій, або усній формі.

Згідно п.2.1 договору товар поставляється покупцю на протязі дії договору, на підставі його заявки.

Відповідно до п.3.1 договору постачальник відпускає товар за цінами, які діють на дату передачі товару покупцеві, по письмовому або усному погодженню напередодні поставки.

17.06.2008 року позивачем було поставлено відповідачу товар у повному обсязі, на загальну суму 44 321,76 грн., що підтверджується видатковими накладними № Т-00000320 та № Т-00000319 від 17.06.2008р., а також довіреністю серії ЯОЯ № 797076 від 18.06.2008 року., (копії накладних та довіреності залучені у матеріали справи).

Відповідно до п.4.1 договору повний розрахунок за одержаний товар покупець повинен зробити на протязі п’яті календарних днів з моменту поставки. Право власності на отриманий товар наступає тільки після повної оплати його вартості.

Попередня оплата становить 100 відсотків від загальної суми договору (п.4.4 договору).

Відповідно до п.4.5 договору загальна сума договору становить 800 000 тисяч грн.

Відповідачем частково сплачено суму заборгованості у розмірі 10 589, 16 грн., тому на момент розгляду спору в суді загальна сума заборгованості складає 33 732,60 грн.

Відповідно 6.1 договору за несвоєчасний розрахунок згідно п. 4.1 угоди покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день простроченого платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 012,76 грн.

В судовому засіданні 26.10.2009 року судом було перераховано розрахунок пені, фактично сума пені складає 4047,91 грн.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів сплати грошових коштів в повному об’ємі відповідач суду не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за угодою №5 від 14.01.2008 року підтверджена матеріалами справи, підтверджуються позивачем в акті звірки взаєморозрахунків сторін.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 5 012,76 грн. пені (розрахунок пені міститься в позовній заяві).

Згідно п. 6.1 договору за несвоєчасний розрахунок згідно п. 4.1 угоди покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Господарським судом встановлено, що сума пені в розмірі 5 012,76 грн. розрахована позивачем не вірно (розрахунок суми пені у позовній заяві) і підлягає частковому стягненню у сумі 4 047,91грн.

Відтак, в частині стягнення 964,85 грн. –пені, слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, оскільки спір доведений до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-231 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Будкомплект”, 69035 м. Запоріжжя, вул. Космічна, 97, кв. 33 ( р/р 26004301311629 в Комунарському відділенні ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313314, код ЄДРПОУ 31415501) на користь Приватного підприємства “Дніпро-Амід”, с. Шостаківка Кіровоградського району Кіровоградської області, 26241 (пошт. адреса вул. Пашутіна, м. Кіровоград, 25006) (р/р 26001420906891 Одеська область ФАКБ УСБ м. Одеса МФО 328016, код ЄДРПОУ 13764590) 33 732,60 грн. основного боргу, 4 047,91 грн. пені, 377,80 грн. державного мита та 304,72 грн. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.

          3. В іншій частині позову відмовити.

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –28.10.2009)

Суддя О.О. Юлдашев