Рішення № 6535520, 22.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.09 Справа № 16/196/09

За позовом відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Запорізької філії ВАТ “НАК “Украгролізинг”, м.Запоріжжя

до відповідача приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Росія”, с.Новопетрівка Бердянського району Запорізької області

про стягнення 75463,81 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача – Бугрим В.Ю. (дов.14/20-220-09 від 14.01.2009)

від відповідача - Киян М.О. (дов.б/н від 19.10.2009)

СУТЬ СПОРУ:

          ВАТ “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Запорізької філії ВАТ “НАК “Украгролізинг”” заявлено позов про стягнення з ПСП “Агрофірма “Росія” 135463,81 грн., з яких 120023,57 грн. –основна заборгованість за договором фінансового лізингу від 11.02.2005 № 8-05-90 фл, 8494,68 грн. –пеня за прострочення виконання зобов’язання, 5344,21 грн. –сума втрат від інфляції та 1601,34 грн. –3% річних.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.2009 позовну заяву прийнято до розгляду, порушене провадження у справі № 16/196/09 з призначенням судового засідання на 22.10.2009. В засіданні 22.10.2009 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Поданою заявою від 22.10.2009 позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу до суми 60023,57 грн. Зменшення пояснив фактом часткового погашення боргу відповідачем.

          Платіжне доручення № 463 від 16.10.2009, за яким відповідач перерахував на користь позивача 60000,00 грн. на підставі договору фінансового лізингу від 11.02.2005 № 8-05-90 фл представлено суду.

          Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує будь-чиїх прав чи інтересів, а тому прийнята судом.

Таким чином, предметом судового розгляду у даній справі є вимоги ВАТ “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Запорізької філії ВАТ “НАК “Украгролізинг” про стягнення з ПСП “Агрофірма “Росія” 75463,81 грн., з яких 60023,57 грн. –основна заборгованість за договором фінансового лізингу від 11.02.2005 № 8-05-90 фл, 8494,68 грн. –пеня за прострочення виконання зобов’язання, 5344,21 грн. –сума втрат від інфляції та 1601,34 грн. –3% річних.

          Позивач підтримав позов з врахуванням зменшення розміру позовних вимог, заснований ним на ст.ст.525, 526, 530, 625, 629, 762, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст..193, 232 Господарського кодексу України та умовах укладеного сторонами договору фінансового лізингу від 11.02.2005 № 8-05-90 фл.

          Відповідач представив суду відзив на позов, згідно з яким визнав позовні вимоги частково, а саме в частині суми основного боргу в розмірі 60023,57 грн. та суми пені в розмірі 4247,34 грн. - 50% від суми, нарахованої позивачем. На думку відповідача, розмір пені є меншим, зважаючи на те, що заборгованість на момент розгляду справи вдвічі зменшилася. Застосування позивачем ст.625 Цивільного кодексу України вважає безпідставним, оскільки згідно зі ст.611 того ж Кодексу за порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, але не договором і законом. А укладеним між сторонами договором фінансового лізингу передбачена тільки сплата неустойки у вигляді пені.

          Також відповідач подав клопотання про розстрочення виконання рішення на один рік, зазначивши про скрутне фінансове становище, яке склалося в результаті часткової загибелі сільськогосподарських культур у 2009 році, низької урожайності та необхідністю проведення розрахунків з орендодавцями земель.

          Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд знайшов підстави для задоволення позову.

          Встановлено, що 11.02.2005 між сторонами у даній справі укладено договір фінансового лізингу № 8-05-90 фл (далі –Договір), за умовами якого позивач –лізингодавець передав відповідачу –лізингоодержувачу в лізинг сільськогосподарську техніку, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі.

В додатках № 4, № 6, № 8 до Договору встановлені графіки сплати лізингових платежів.

Пунктом 3.5.2 Договору встановлений          обов’язок лізингоодержувача своєчасно та в повному обсязі згідно з графіком сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п. 4.3 Договору лізингоодержувач після укладення договору за предмет лізингу, що передається, перераховує на рахунки лізингодавця попередні лізингові платежі в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ, та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ.

          Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

          Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Наданими документами підтверджено та не заперечується відповідачем, що позивач виконав прийняті на себе за Договором зобов’язання.

Проте відповідачем грошові зобов’язання за Договором належним чином не виконані та на момент розгляду справи відповідач має основну заборгованість в розмірі 60023,57 грн.

За прострочення виконання зобов’язань, згідно з п.7.1 Договору позивач нарахував відповідачу пеню, розмір якої склав 8494,68 грн.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних, що склало 1601,34 грн., а також суму втрат від інфляційних процесів, що склало 5344,21 грн.

Розрахунки заявлених до стягнення сум відповідають закону, умовам Договору та визнані судом обґрунтованими.

          Відповідач доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості не надав.

          За таких обставин суд знаходить позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

          Заперечення відповідача не можуть бути прийняті до уваги як такі, що суперечать положенням ст. 625 Цивільного кодексу України, яка встановлює певне зобов’язання боржника, який прострочив виконання грошового обов’язку. Це зобов’язання виникає саме з закону і умови договору на нього ніяким чином не впливають.

          Сума пені, яка не визнається відповідачем, нарахована позивачем обґрунтовано та правомірно –з сум зобов’язань, виконання яких прострочено відповідачем.

          П.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити виконання рішення.

          Враховуючи пояснення відповідача щодо його фінансового становища, погіршеного внаслідок загибелі сільськогосподарських культур у 2009 році, низької урожайності, суд дійшов висновку про необхідність застосування у даній справі положень щойнонаведених правових норм, та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 100,00 грн.

          З тих самих мотивів суд знайшов таким, що підлягає частковому задоволенню клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.

          Виконання рішення слід розстрочити на три місяці.           

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі в розмірі 1590,64 грн. (1354,64 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити.

          Зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача - приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Росія”, с.Новопетрівка Бердянського району Запорізької області до суми 100 грн. 00 коп.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Росія” (с.Новопетрівка Бердянського району Запорізької області, вул.Набережна, 14-а, код ЄДРПОУ 25223209) на користь відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Запорізької філії ВАТ “НАК “Украгролізинг” (м.Запоріжжя, пр.Леніна, 152В/211, код ЄДРПОУ 25891514) на рахунок № 260082512 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль” м.Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 25891514 суму 60023 грн. 57 коп. основного боргу, 100 грн. 00 коп. пені, 5344 грн. 21 коп. втрат від інфляції, 1601 грн. 34 коп. –3% річних та 1590 грн. 64 коп. судових витрат.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу та пені на три місяці, стягуючи з приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Росія”, с.Новопетрівка Бердянського району Запорізької області суму 67069 грн. 12 коп. протягом трьох місяців рівними частинами.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.          

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 27.10.2009.