Ухвала суду № 65354493, 16.03.2017, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/966/16-а

провадження 2-а/694/2/17

У Х В А Л А

іменем України

16.03.2017 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі :

головуючої - судді Сакун Д. І.,

при секретарі Матвієнко А. А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про повне скасування рішення суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про повне скасування рішення суб`єкта владних повноважень. Просив скасувати постанову № 145 по справі про адміністративне правопорушення від 24.12.2015р. Разом з цим просив поновити строк на оскарження вищевказаної постанови. Ухвалою суду від 15.11.2016р. було замінено відповідача на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Представник Позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що постанова винесена та складена з численними порушеннями чинного законодавства. Крім того, пояснив, що у січні 2016 року він отримав копію оскаржуваної постанови в якій було вказане її місце складання «м. Черкаси», яку потім оскаржив до інспектора Гаврилюк Л. П., а пізніше до її керівника. Проте відповіді на свої скарги не отримав, а отримав копію іншої постанови, аналогічної за змістом, проте складеної в «с. Стебне». Вказує, що позивачеві не було відомо про час та місце винесення оскаржуваної постанови. Наголошував на тому, що відповідачем не заявлено про пропуск строку звернення до суду.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Надіслав до суду заперечення та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши питання поважності причин пропуску строків звернення з даним адміністративним позовом до суду, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Згідно ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із ч. 1ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства Україниадміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адмінстративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Строки мають важливе значення для захисту порушених прав та адміністративного судочинства. У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Основний акцент робиться на юридичному факті, тобто дії чи події, які набувають юридичного значення зі спливом строку.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Строк звернення до суду є матеріально-правовим, а не процесуальним. Правова природа цього строку є аналогічною до строку позовної давності у цивільних правовідносинах.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії;день, коли мало бутиприйняте рішення (вчинено дію),якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно не можливо,строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При з'ясуванні обставини поважності причин пропуску строку судом встановлено, наступне.

14.12.2015 р. Управлінням ДАБІ у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України було складено протокол № 169 про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем. З даного протоколу вбачається, що позивачеві повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год 00 хв. 24.12.2015р. у приміщенні Управління ДАБІ у Черкаській області за адресою м. Черкаси, вул. Леніна, 31/1. Вказаний протокол містить підпис позивача, відтак останній був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. (а.с. 75-76)

Сама оскаржувана постанова № 145 по справі про адміністративне правопорушення винесена 24.12.2015р. у приміщенні Управління ДАБІ у Черкаській області, і як у ній зазначено, позивач від її отримання відмовився і йому було надіслано її поштою, що підтверджується відповідним описом вкладення до поштового відправлення (а.с. 83).

Відтак суд вважає, що оскільки позивач був обізнаний з місцем і часом винесення оскаржуваної постанови, і навіть якщо припустити що він дійсно був відсутній при її винесенні і відмовився її отримати навіть поштою, то він не був позбавлений можливості дізнатися про те, яке рішення прийняте при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, як пояснив представник позивача у судовому засіданні копію оскаржуваної постанови позивачем отримано у січні 2016 року. Також, про обізнаність позивача з оскаржуваною постановою свідчить і те, що вказана постанова оскаржувалася ним до Начальника управління ДАБІ у Черкаській області 11.01.2016р. Про вказаний факт позивачем зазначено у позові та на його підтвердження додано копію такої скарги. (а.с. 11-12).

Більш того, як вбачається з скарги позивача останній станом на 11.01.2016р. у повному обсязі ознайомлений зі змістом оскаржуваної постанови, оскільки ним зазначено, ким, коли і де складено оскаржувану постанову та яка відповідальність (розмір штрафу) покладена на позивача.

Відтак суд приходить до висновку, що позивач був ознайомлений з оскаржуваною постановою ще 11.01.2016р.

Постанову про накладення адміністративного стягнення, яка оскаржується, було винесено 24.12.2015 р. та позивачу про неї було відомо як достовірно встановлено судом щонайпізніше 11.01.2016р., а до суду з адміністративним позовом позивач ОСОБА_2 звернувся 18.07.2016 р., що стверджується поштовим конвертом, в якому до суду був направлений адміністративний позов з доданими матеріалами та на якому наявний поштовий штемпель з датою відправлення - 18.07.2016 р., тобто з пропущенням строку, встановленого ст. 289 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала, а згідно з ч.2 цієї статті позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Поважними причинами пропуску строку звернення з адміністративним позовом визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Суд вважає, що поважні причини пропущення строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у позивача ОСОБА_2 відсутні.

Доказів того, що володіючи інформацією про наявність оскаржуваної постанови, позивач, починаючи з січня 2016 року, був позбавлений можливості отримати її копію та оскаржити її в установленому законом порядку, суду не надано.

Враховуючи те, що суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, в тому числі і пояснень представника позивача, поданих в судовому засіданні 16.03.2017 року, не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, тому вважає, що адміністративний позов повинен бути залишений без розгляду, а клопотання позивача про поновлення вказаного строку відповідно не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99 ч. ч. 2, 3, 100 ч.1, 155 ч.1 п.9 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про повне скасування рішення суб`єкта владних повноважень залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подачі в пятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Д. І. Сакун