Рішення № 6535443, 13.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.09 Справа № 12/145/09

Суддя

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25

Відповідач: Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя (індифікаційний номер НОМЕР_1), 69076, АДРЕСА_1

про стягнення 38 030 грн. 17 коп.

суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача Стініч М.М. , дов. № 362 від 16.12.08р.

від відповідача ОСОБА_1 (особисто)

07.09.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя (ВАТ “Запоріжжяобленерго” в собі ЗРЕМ) з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 38 030,17 грн. боргу за не обліковано спожиту електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.09.2009 р. порушено провадження у справі № 12/145/09, судове засідання призначено на 13.10.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

13.10.2009р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками сторін вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526 ЦК України, ст., ст. 20, 173, 174, 193 ГК України і полягають в наступному. Відповідно до положень Закону України “Про електроенергетику” та приписів Правил користування електричною енергією споживання електроенергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником. Крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до обєктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку є порушеннями в електроенергетиці, яке тягне за собою встановлену законодавством відповідальність. Згідно з п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі порушення зазначених Правил на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень. 17.02.2009 р. представниками ЗРЕМ здійснено перевірку виконання Правил користування електричною енергією за адресою: Перевіркою було виявлено порушення Правил, а саме: самовільне підключення електроустановок відповідача до мережі енергопостачальної організації без укладення договору про постачання електричної енергії, про що було складено Акт № 00002261 від 17.02.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією, другий примірник якого був особисто отриманий представником відповідача. 19.02.2009 р. за участю представника відповідача відбулося засідання Комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, на якому був розглянутий Акт № 00002261 від 17.02.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією, за результатами розгляду якого було прийнято рішення, оформлене Протоколом від 19.02.2009 р., здійснити розрахунок недорахованої електричної енергії по акту згідно пп. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією. Згідно розрахунку сума недорахованої енергії становить 38 030,17 грн.

Рахунок № 00002261 від 17.02.2009 р. відповідачем до теперішнього часу не оплачений. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 38 030,17 грн. боргу за не обліковано спожиту електричну енергію.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав відповідний відзив в якому зазначив слідуюче. В Акті № 00002261 від 17.02.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією та Протоколі засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 19.02.2009 р. позивачем зазначені факти, які не відповідають дійсним обставинам. Так, позивач посилається на п.6.40 Правил користування електричною енергією.

Однак, відповідно до п.6.40 Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656. Відповідач не згоден з пунктом порушення, зазначеного в Акті № 00002261 від 17.02.2009 р. та вважає що пункт не відповідає дійсності та суперечить Правилам.

Також відповідач не згоден з розрахунком позивача. Розрахунок не обліковано спожитої енергії позивачем здійснений за період з 16.11.2006р. по 17.02.2009 р. Акт № 00002261 від 17.02.2009 р. не містить ніяких відомостей про проведення демонтажу або використання спеціальних приладів. У цьому випадку, відповідно до формули 2.6 Методики, за кількість днів для визначення неврахованої електроенергії приймається кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки (у випадку, коли технічна перевірка проводилася після останнього контрольного огляду засобу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Аналогічні розпорядження містить пункт 3.33. Правил користування електричної енергії: Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Тобто позивач має право зробити розрахунок тільки в межах шести місячного терміну і не більш того. У такий спосіб сума відповідно до методики повинна складати 11 247,07 грн.

На підставі викладеного, відповідач просить суд врахувати зазначені факти при винесенні судового рішення.

В судовому засіданні сторонами також надано акт звірки взаємних розрахунків від 12.10.2009р.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживачі електричної енергії зобовязані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Аналогічні приписи містять Правила користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. за № 1399/11679, пунктом 5.1 яких передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін, споживання електричної енергії без договору не допускається.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства споживання електроенергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником .

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до обєктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку є порушеннями в електроенергетиці, яке тягне за собою встановлено законодавством відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно із ст., ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що господарські зобовязання складаються із зобовязань, що виникають в силу відповідних цивільно-правових (господарських) правочинів, а також зобовязань, що виникають на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Такі підстави передбачені, зокрема, статтею 1212 ЦК України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією у вигляді самовільне підключення електроустановок відповідача до мережі енергопостачальної організації.

Разом із тим, суд вважає, що позивачем не вірно визначений період, за який обрахована не облікована спожита відповідачем електрична енергія.

Таким чином, розрахунок недорахованої електричної енергії необхідно здійснювати за період з 16.08.2008 р. по 17.02.2009 р. Тобто за 6 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Розмір недорахованої енергії за цей період становить 11 247,07 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 боргу за не обліковану спожиту електричну енергію задоволенити частково в сумі 11 247,07 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 175, 193 ГК України, ст., ст. 509, 525, 526, 1212, 1213 ЦК України, Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, ст., ст. 33, 44, 47, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, індифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж, (69089, м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 38, код ЄДРПОУ 00130926, на п/р із спеціальним режимом використання № 260373141420 в філії ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України” в м. Запоріжжі, МФО 313957) 11 247 (одинадцять тисяч двісті сорок сім) грн. 07 коп. боргу за не обліковану спожиту електричну енергію. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, індифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж, (69089, м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 38, код ЄДРПОУ 00130926, на р/р № 260000931709 в ЗАТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627) 205 (двісті пять) грн. 63 коп. судових витрат. Видати наказ.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.10.2009р.

Суддя І.В. Владимиренко