Рішення № 6535409, 13.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.09 Справа № 15/105/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЗінвестбуд», 69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського 11-б

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово –будівельна компанія «Аквілон», 69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпінського 45, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова 83-а

про стягнення 8470,14 грн.

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: Пімахов С.В., представник довіреність № 5 від 13.01.2009

від відповідача: Єрмолова І.В. представник довіреність № 200309-2 від 20.03.2009

Сутність спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЗінвестбуд», м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово –будівельна компанія «Аквілон», м. Запоріжжя про стягнення суми заборгованості в розмірі 8470,14 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.07.2009. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні від 13.08.2009 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: позивачем відповідачу було відпущено будівельні матеріали на суму 8598 грн. Товар відпущено без отримання попередньої оплати з оформленням розрахункових накладних, рахунків –фактур, довіреностями. На адресу відповідача надсилалась претензія з вимогою оплатити заборгованість за отриманий товар, відповіді не отримано, заборгованість не сплачено. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання не прибув, представника не направив, про причини неявки не повідомив. Своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечив посилаючись на те, що до теперішнього часу підприємство не отримувало вимоги позивача про сплату заборгованості, тобто строк виконання зобов’язання щодо оплати поставлених будівельних матеріалів не настав. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що в період часу з 12.08.2008 по 11.10.2008 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЗінвестбуд»було здійснено поставку Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислово –будівельна компанія «Аквілон»будівельних матеріалів.

Поставка будівельних матеріалів позивачем відповідачу, та отримання будівельних матеріалів відповідачем підтверджується наступними документами: рахунок –фактура № СФ-0005334 від 12.08.2008; рахунок –фактура № СФ-0005617 від 19.09.2008; рахунок –фактура № СФ-0005624 від 22.09.2008; рахунок – фактура № СФ-0005630 від 22.09.2008; рахунок –фактура № СФ-0005686 від 02.10.2008; рахунок фактура № СФ-0005695 від 02.10.2008; рахунок –фактура № СФ-0005764 від 11.10.2008; видаткова –накладна № РН-0025510 від 12.08.2008 на суму 1440 грн.; видаткова накладна № РН-0026722 від 19.09.2008 на суму 504 грн.; видаткова накладна № РН –0026758 від 22.09.2008 на суму 450 грн.; видаткова накладна № РН-0026781 від 22.09.2008 на суму 1800 грн.; видаткова накладна № РН-0027016 від 02.10.2008 на суму 3510 грн.; видаткова накладна № РН-0027050 від 02.10.2008 на суму 504 грн.; видаткова накладна № РН-0027347 від 11.10.2008 на суму 504 грн., всього 8598 грн.

За актом взаємозаліку № 0000000150 від 01.12.2008 проведено взаємозалік на суму 127,86 грн. за рахунком – фактурою СФ-0005334 та видатковою накладною РН-0025510 від 12.08.2008.

23.04.2009 позивачем на адресу відповідача було надіслано кредиторську вимогу щодо погашення заборгованості в розмірі 8470,14 грн. у семиденний строк після пред’явлення вимоги. Кредиторська вимога відповідачем залишена без відповіді заборгованість не сплачена.

В підтвердження надсилання відповідачу кредиторської вимоги від 23.04.2009 № 200-юр позивачем надано реєстр відправлення рекомендованої кореспонденції відправленої 24.04.2009 на дві адреси відповідача: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова 83-а; 69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпінського 45, фіскальний чек від 24.04.2007 № 7069.

Відповідно до п. 36 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку»розрахунковий документ –документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»Фоми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв’язку.

Згідно довідки № 161 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), статут, свідоцтва про державну реєстрацію наданих відповідачем, місцезнаходження відповідача: 69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпинського буд. 45.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»відомості щодо місцезнаходження юридичної особи повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних і фізичних осіб –підприємців.

Доказів не отримання надісланої позивачем кредиторської вимоги відповідачем не надано.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, ст. 205 Цивільного кодексу України.

Зі змісту ст. 207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Між позивачем та відповідачем склались господарські взаємовідносини з поставки товару.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за кого певну грошовому суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі –продажу.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносно сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, строк виконання продавцем обов’язку передати товар покупцеві встановлюється у договорі, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України позивачем було направлено на адресу відповідача кредиторську вимогу щодо погашення заборгованості. Відповідь на кредиторську вимогу не отримано. Заборгованість не сплачена.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Також відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідачем подано апеляційну скаргу про оскарження ухвали від 23.06.2009 у справі № 15/105/09 про порушення провадження у справі, яка відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає, що свідчить про свідоме намагання затягнути розгляд даної справи по суті.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Судові витрати на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово –будівельна компанія «Аквілон»(69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпінського 45, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова 83-а, код ЄДРПОУ 33869975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЗінвестбуд»(69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського 11-б, адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська 1, код ЄДРПОУ 22836562) суму заборгованості в розмірі 8470,14 грн., судові витрати в розмірі 412,50 грн. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 13.08.2009.