Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.10.2009 Справа № 10/133
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
позивача – Тодавчич Г.І., представник за довіреністю;
відповідача –Ціпле І.Ю., представник за довіреністю
розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород–Оноківці (далі - ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”) до Обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород (далі –ОКП „Закарпаттеплокомуненерго”)
СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 24240,87 грн., включаючи 20798,35 грн. - заборгованості за спожиту активну та реактивну електроенергію (відповідно 17369,86 грн. та 3428,49 грн.); 2257,22 грн. – пені; 155,06 грн. –3 % річних; інфляційних нарахувань –1030,23 грн.
Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами, оскільки відповідач всупереч договірних зобов’язань не сплатив у повному обсязі вартість поставленої електроенергії (активної - за період з липня 2006р. по березень 2008; реактивної –за період з лютого по березень 2008р.).
Дана справа перебуває на новому судовому розгляді відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2009р., якою скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.08р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 11.07.08р. Зазначеним рішенням місцевого суду залишеним без змін постановою апеляційної судової інстанції позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача 10054,84 грн. боргу за активну електроенергію; в частині стягнення 1000 грн. боргу за активну енергію, 2257,22 грн. пені, 155,06 грн. 3 % річних, інфляційних нарахувань 1030,23 грн. –залишено без розгляду та відмовлено у стягненні боргу за активну та реактивну електроенергію відповідно на суми 6315,02 грн., 3428,49 грн. У постанові касаційної судової інстанції зазначено про необхідність у ході нового судового розгляду встановлення всіх фактичних обставин справи, з’ясування дійсних прав та обов’язків сторін і, в залежності від встановленого і вимог закону, прийняття законного і обґрунтованого рішення.
У ході нового судового розгляду справи позивач заявою від 12.10.09 уточнив період виникнення заявленої заборгованості на суму 3428,49 грн. по реактивній електроенергії –яким вважає лютий-березень 2007р. - та повідомив, що в результаті уточнень сум взаєморозрахунків сторін за спірний період встановлено, що борг по активній електроенергії фактично становив суму 50080,37 грн., у зв”язку з чим збільшив позовні вимоги в частині основного боргу, пені, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних (відповідно –53508,86 грн., 2410,34 грн., 4154,37 грн., 480,83 грн.).
Разом з тим, оскільки у зв’язку з укладенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.08 № 440 договору № 440 Е/124 від 24.09.08 сторонами даної справи здійснено проведення взаєморозрахунку за електроенергію спожиту в 2004-2007р. на суму 40507,26 грн., позивач просить у цій частині основного боргу провадження припинити, стягнути залишок заборгованості по основному боргу на суму 13001,60 грн. (в т.ч. 9573,11 грн. –по активній електроенергії та 3428,49 грн. –по реактивній електроенергії) та вищенаведені суми пені, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних, що становить загальну суму 20047,14 грн.
Відповідач письмовим відзивом наданим суду у ході нового судового розгляду та його представник не заперечує факту наявності заборгованості по активній електроенергії за спірний період на суму 9573,11 грн., на стягненні якої наполягає представник позивача, в іншій частині - проти позовних вимог заперечує.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у ході нового судового розгляду, суд встановив:
Спірні відносини у даній справі виникли у зв’язку з виконанням сторонами у справі договору № 05-0043 від 16.05.05 про постачання електричної енергії (далі - договір) укладеного позивачем - ВАТ ЕК “Закарпаттяобленерго” в особі Іршавського РЕМ як постачальником електроенергії та відповідачем - ЗОДПТМ “Закарпаттеплокомуненерго”, на даний час - ОКП “Закарпаттеплокомуненерго” - як споживачем.
За умовами договору відповідач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість спожитої електроенергії, здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та додатків до договору, що є його невід’ємною частиною. Так, додатком № 7 до договору визначено умови та порядок здійснення відповідачем розрахунків за спожиту активну електроенергію та оплати перетоків реактивної електроенергії за місяць як розрахунковий період, починаючи з 15 числа попереднього місяця по 15 число звітного місяця. Відповідно до встановленого сторонами порядку розрахунків оплата вартості використаної електроенергії, в тому числі - і активної, і реактивної, здійснюється споживачем один раз по закінченню розрахункового періоду на підставі рахунку виписаного постачальником та врученого споживачеві на протязі не більше 10-ти операційних банківських днів, рахуючи від дати отримання рахунку.
Сторони передбачили відповідальність за порушення умов договору, зокрема, споживача за порушення строків внесення платежів, - шляхом стягнення пені в розмірі 0,05 % за кожний день такого прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Матеріалами справи, зокрема, договором, уточненим розрахунком основного боргу (поданим суду 12.10.09 в додатку до заяви про уточнення та збільшення позовних вимог), контррозрахунком відповідача щодо суми заборгованості, що міститься у відзиві на позов від 15.09.09, поясненнями представників сторін у ході судового розгляду, встановлено, що за період з липня 2006р. по березень 2008р. позивач поставив відповідачеві електроенергії активної на суму 182180,37 грн., вартість якої оплачена відповідачем частково на суму 132100,00 грн., в результаті чого виникла його заборгованість перед позивачем за зазначений період на суму 50080,37 грн.
При цьому, суд не приймає до уваги як оплату заборгованості за спірний період суми сплачені відповідачем у грудні 2006р., січні та лютому 2008р. відповідно - 32800,00 грн., 2026,03 грн. та 4200,50 грн., які згідно з призначенням платежу є сумами сплаченими за заборгованість інших періодів (на погашення боргу за 2000-2004р. та на погашення уже присуджених сум за наказами суду у справі № 10/71).
Після порушення провадження у даній справі сторони відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.08 № 440 уклали договір № 440 Е/124 від 24.09.08, за умовами якого здійснили проведення взаєморозрахунку за електроенергію спожиту відповідачем у 2004-2007р. на суму 40507,26 грн., у зв’язку з чим непогашеною за спірний період залишилася заборгованість на суму 9573,11 грн. З наведеним погодилися представники сторін у ході судового розгляду.
За таких обставин провадження в частині позовних вимог щодо погашеної заборгованості за спірний період на суму 40507,26 грн. за змістом п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, належить припинити, а позовні вимоги в частині основного боргу по активній електроенергії на решту суми –9573,11 грн. - підлягають задоволенню відповідно до умов договору та за змістом ст.ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, оскільки суб’єкти господарювання, якими є сторони даних спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Щодо позовних вимог в частині боргу на суму 3428,49 грн. за реактивну електроенергію, який згідно з уточненнями позивача у ході нового судового розгляду виник за лютий, березень 2007р., суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.
При цьому, суд виходив з наступного.
Позивач на підтвердження виникнення зазначеного боргу посилається на рахунки за лютий, березень 2007р. (а.с. 25, 26 т. 1), які, однак, не можуть бути визнані судом достатніми доказами на підтвердження надання позивачем послуг, пред’явлення вимоги про їх оплату та наявності заборгованості відповідача з огляду на те, що рахунки всупереч договірних умов не містять інформації про їх вручення відповідачеві, а останній заперечує взагалі надання таких послуг. За таких обставин, не може вважатися доведеним факт наявності заборгованості відповідача за лютий, березень 2007р. на суму 3428,49 грн., відтак у задоволенні позовних вимог належить відмовити, оскільки за приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Крім того, суд приймає до уваги, що двостороннім актом звірки взаєморозрахунків від 8.07.08р. (а.с. 76 т. 1), на який посилаються сторони на підтвердження своїх позицій по суті спору в цій частині вимог - позивач - на підтвердження існування спірної заборгованості за 2007р., відповідач - на її відсутність у спірному періоді - встановлено наявність заборгованості на суму 3428,49 грн. за інший період – лютий, березень 2008р.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих сум пені, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних відповідно - 2410,34 грн., 4154,37 грн., 480,83 грн. - пред’явлені позивачем за прострочку відповідачем виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості наданих послуг електропостачання також не підлягають задоволенню. При цьому, суд виходить з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами дати вручення рахунків відповідачеві як і, власне, факту вручення їх відповідачеві, а отже і часу, з якого за умовами договору настає строк виконання зобов’язання відповідачем. За таких обставин відсутні підстави стверджувати, що відповідач прострочив виконання грошових зобов’язань за рахунками долученими до матеріалів справи (а.с. 23-40 т. 1).
Таким чином, за результатами даного судового розгляду до стягнення з відповідача належить сума 9573,11 грн. –основного боргу за активну електроенергію, в іншій частині цих вимог –провадження у справі підлягає припиненню; у задоволенні решти позовних вимог, включаючи заборгованість за реактивну електроенергію та нараховані суми пені, інфляційних та річних, належить відмовити.
Щодо судових витрат, які підлягають сплаті за розгляд даної справи, та їх розподіл за наслідками судового розгляду між сторонами, суд зазначає наступне. Позивач при поданні позову сплатив 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та державне мито на суму 242,45 грн., виходячи із заявленої ціни позову - 24240,87 грн.; у ході судового розгляду заявою від 12.10.09 збільшив позовні вимоги, в результаті чого вони становили загальну суму 60554,40 грн., не сплативши державне мито зі збільшеної суми позовних вимог. За таких обставин відповідно до приписів ст. 46 ГПК України недоплачену суму державного мита –363,09 грн. - належить стягнути з позивача.
Судові витрати сплачені позивачем та стягнуті з нього за результатами судового розгляду підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі пропорційно до суми задоволених позовних вимог та вимог в частині суми 40507,26 грн., провадження в якій припинено у зв’язку із зарахуванням заборгованості після порушення провадження; в іншій частині - судові витрати належить покласти на позивача.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 11, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44–49, 75, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 90 Господарського процесуального кодексу України,
суд вирішив:
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго” (88000, м. Ужгород вул. Брестська, 3, код ЄДРПОУ 05465241) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород–Оноківці, вул. Головна, 57; код 00131529) основний борг за активну електроенергію суму 9573,11 грн. (дев'ять тисяч п’ятсот сімдесят три грн. 11 коп.) та у відшкодування судових витрат - 599,58 грн. (п’ятсот дев’яносто п’ять грн. 58 коп.).
2. Припинити провадження у справі в частині основного боргу по активній електроенергії на суму 40507,26 грн. (сорок тисяч п’ятсот сім грн. 26 коп.).
3. В іншій частині позовних вимог, включаючи заборгованість за реактивну електроенергію та нараховані суми пені, інфляційних та річних - відмовити у задоволенні.
4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород–Оноківці, вул. Головна, 57; код 00131529) - у доход державного бюджету України 363,09 грн. (тристо шістдесят три грн. 09 коп.) державного мита із зарахуванням його по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095.
5. Про виявлені у ході судового розгляду справи недоліки в діяльності сторін винести окрему ухвалу.
У судовому засіданні 21.10.09 проголошено вступну та резолютивну частину рішення, текст рішення у повному обсязі виготовлено 9.11.09
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом.
Суддя Ушак І.Г.
Судове рішення № 6535365, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 21.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/133. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: