Ухвала суду № 65352542, 14.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/1199/16-ц Головуючий у І інстанції Потеряйко С. А.Провадження № 22-ц/780/1618/17 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 46 14.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

14 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування розпорядження, державних актів, державної реєстрації права власності, витребування землі з чужого незаконного володіння,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду із позовом в інтересах держави про скасування розпорядження, державних актів, державної реєстрації права власності, витребування землі з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області № 496 від 23 листопада 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано у приватну власність земельні ділянки площами 1 га. та 0,9907 га. для ведення особистого селянського господарства на території Рокитнянської селищної ради Київської області та останні отримали державні акти на право власності на земельні ділянки. Вказував, що прийняття Рокитнянською районною державною адміністрацією зазначеного розпорядження і подальша видача державних актів здійснені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки земельні ділянки передані у власність громадян частково за рахунок земель водного фонду. Просив визнати недійсним розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області № 496 від 23 листопада 2009 року, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, витребувати у відповідачів на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації землі водного фонду.

22 грудня 2016 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області подав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року позов прокурора про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду.

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області, не погоджуючись із ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву прокурора про уточнення позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором не усунуті недоліки заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог.

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися із наступних підстав.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 22 грудня 2016 року прокурор подав до суду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій просив позовні вимоги викласти в іншій редакції, а саме визнати недійсним розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області № 496 від 23 листопада 2009 року, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки, витребувати у відповідачів на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації землі водного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 22 грудня 2016 року залишено без руху позовну заяву в зв'язку із несплатою судового збору при збільшенні позовних вимог.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року позовну заяву про уточнення позовних вимог залишено без розгляду.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Разом із тим відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Аналіз наведених вимог закону дає підстави стверджувати, що позовна заява залишається без розгляду, якщо провадження у справі вже було відкрите.

Отже, судом першої інстанції не надано оцінки тому, що ухвалою від 07 жовтня 2016 року відкрито провадження в справі за позовом про скасування розпорядження, державних актів, державної реєстрації права власності, витребування землі із чужого незаконного володіння.

Заява про збільшення позовних вимог не була оплачена судовим збором і в зв'язку із цим залишена без руху, а потім безпідставно залишена судом першої інстанції без розгляду.

Таким чином судом першої інстанції залишено поза увагою норми ЦПК України, якими регламентовано порядок дії суду в такому випадку.

Крім того, судом першої інстанції помилково повернуто судовий збір в розмірі 5512 грн., яким був сплачений позивачем за подання вперше поданої позовної заяви і провадження за якою відкрито, а не заяви про збільшення позовних вимог.

Відтак, ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви прокурора про уточнення позовних вимог без розгляду не ґрунтується на вимогах закону, а висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року не можна вважати належно мотивованою та такою, що постановлена із всебічним з'ясуванням обставин справи і застосуванням норм матеріального та процесуального права, які їм відповідають.

Разом із тим, доводи апеляційної скарги про припинення розгляду справи в цілому відхиляються колегією суддів, оскільки із змісту ухвали вбачається, що без розгляду залишена лише позовна заява про уточнення позовних вимог, а не позов в цілому.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, оскільки ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області задовольнити частково.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.