Постанова № 65351715, 14.03.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/4323/16-а

провадження № 2-адр/361/3/17

14.03.2017

Додаткова постанова

Іменем України

14 березня 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Латенко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за заявою позивача ОСОБА_1 питання про прийняття додаткової постанови суду в справі №361/4323/2016-а, провадження 2-а/361/296/2016 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі: визнано дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати в сумі 1701,49 крб., одержаної за роботу в зоні відчуження в м. Чорнобиль за період з 11 червня 1986 року по 17 червня 1986 року, та обмеження пенсії - неправомірними та зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 березня 2016 року, виходячи із заробітної плати в розмірі 1701,49 крб., одержаної за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 11 червня 1986 року по 17 червня 1986 року, з урахуванням вже проведених виплат.

У березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткової постанови в справі №361/4323/2016-а, провадження №2а/361/296/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки водночас при ухваленні постанови від 23 серпня 2016 року, судом не було вирішено питання про перерахунок та виплату пенсії позивачу ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У частині першій статті 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогами ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з вимогами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Починаючи з 01.01.2011 року позивач ОСОБА_1 отримувала пенсію, розмір якої складав більше 10 прожиткових мінімумів, а тому на неї не поширюються норми закону по обмеженню пенсії.

Згідно з приписами частини першої статті 58 Основного Закону України, закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують особи. Конституція України має вищу юридичну силу, нормативно-правові акти повинні відповідати їй.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи в громадян упевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (абзаци перший і другий пункту 5 мотивувальної частини вказаного Рішення). Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності тільки за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи (абзац другий пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2000 КСУ від 19 квітня 2000 року). Мета принципу незворотності - блокувати ущемлення прав і свобод людини з боку держави. Така направленість тлумачення цього принципу робить його однією з важливих гарантій захисту від свавілля з боку влади, безпеки людини як громадянина, довіри до державних інституцій. Надання зворотної сили законам суперечить духу правової держави.

Таким чином, відмова відповідача Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії позивача ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, яку вона отримувала до цього, є звуженням обсягу вже набутих нею прав.

Згідно ч.1 ст.168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення заяви та прийняття додаткової постанови в справі №361/4323/2016-а, провадження 2-а/361/296/2016 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.168 КАС України, суд

постановив:

Зобов'язати Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, починаючи з 01 березня 2016 року провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в місті Чорнобиль з 11 червня 1986 року по 17 червня 1986 року в сумі 1 701,49 крб. без обмеження її максимального розміру та з урахуванням уже проведених виплат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сердинський В. С.