Рішення № 6535022, 10.11.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" листопада 2009 р. Справа № 9/1486

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Алексєєва М.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Кіптенко М.В. дов. від 11.03.2009р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИ-ПЛАСТМАС" (м. Бровари Київської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область)

про стягнення 21 022,20 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 21022,20 грн. боргу за поставлений товар, судові витрати та 1700,00 грн. витрат на оплату послуг за проведення претензійно-позовної роботи та представництво інтересів позивача у господарському суді.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає вказану обставину такою, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості, досягнутою між сторонами -Товариствомз обмеженою відповідальністю "БРОВАРИ-ПЛАСТМАС" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (далі - відповідач), позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 24022,20 грн., що підтверджується рахунками- фактури №БП-0002772 від 02.09.2008р., №БП-0002859 від 08.09.2008р., довіреністю серії ЯНЯ №178924 від 08.09.2008р., видатковими накладними № БП-0002941 від 08.09.2008р. та № БП-0002991 від 10.09.2008р. (а.с.10-15).

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст.11, ч. 2 ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань є правочини.

Оскільки сторони при здійсненні господарської діяльності довели свою волю до настання правових наслідків при здійсненні поставки, то між ними виникли відповідні зобов'язання.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач розрахунки провів частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 21022,20 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 09.09.2009р, який підписаний компетентними представниками сторін та скріплений печатками (а.с.18).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу від 09.09.2009р. за №34 про сплату боргу (а.с.17), яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Позивачем до загальної суми боргу в розмірі 21022,00 грн., яку заявлено до стягнення, включено витрати на оплату послуг за проведення претензійно-позовної роботи та представництво інтересів позивача у господарському суді в сумі 1700,00 грн. Дана вимога не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Договір N 3/09 від 04.05.2009 р. між Фізичною особою - підприємцем Кіптенко М.В. та ТОВ "БРОВАРИ-ПЛАСТМАС" укладено про юридичне обслуговування, тобто в даному випадку юридична допомога надавалася не адвокатом чи адвокатським бюро, а фізичною особою - підприємцем.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню в сумі 21022,20 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" , 11744, Житомирська область, Новоград-Волинський район,с. Нова Романівка, ідентифікаційний код 31711882

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИ-ПЛАСТМАС" 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська,159, ідентифікаційний код 31648195 - 21022,20 грн. боргу, 210,22 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Алексєєв М.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам