Рішення № 6535008, 03.11.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" листопада 2009 р. Справа № 15/1463

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Поліщука О.Л. - представника за довіреністю від 23.07.2009р.

від відповідача: Іщенка А.О. - представника за довіреністю № 5/838 від 02.11.2009р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Житомир)

до Управління агропромислового розвитку Червоноармійської районної державної адміністрації Житомирської області (смт. Червоноармійськ Житомирська область)

про стягнення 2914,68 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 2795,51грн. основної заборгованості, 78,09грн. пені, 22,52грн. інфляційних нарахувань, 18,56грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з проведенням відповідачем розрахунків в сумі 2500,00грн., просить суд стягнути з відповідача 295,51грн. основної заборгованості, 78,09грн. пені, 22,52грн. інфляційних нарахувань, 18,56грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник відповідача позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог визнав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами договору №7 від 11.12.2008р. про надання послуг електрозв'язку (а.с.7-10) позивачем були надані відповідачу послуги електрозв'язку в період з квітня по серпень 2009р. на загальну суму 3047,84грн., що підтверджується виставленими рахунками (а.с.29-33).

У відповідності з п. 4.2 договору споживач зобов'язався сплачувати послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати - авансова з поданням рахунків.

Згідно з п.4.3, п.4.5 договору №7 від 11.12.2008р. відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги, при цьому розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводити протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі застосування авансової системи оплати відповідач зобов'язався щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, проводити попередню оплату вартості послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6 договору).

Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отримані послуги зв'язку належним чином не виконував.

До пред'явлення позову до суду, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на суму 252,33грн., що вбачається з розрахунку позивача та не заперечується представником відповідача (а.с.11).

Таким чином, на момент пред'явлення позову до суду, у відповідача перед позивачем існувала заборгованість в сумі 2795,51грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.09.2009р. (а.с.34).

Після подачі позову до суду, відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем на суму 2500,00грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача за 30.09.2009р. на суму 500,00грн. (а.с.35). та фіскальним чеком №6531 від 02.11.2009р. на суму 2000,00грн. (а.с.36).

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 2500,00грн. необхідно припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

На час розгляду справи, непогашеною залишилась заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги електрозв'язку в сумі 295,51грн. Зазначену суму боргу визнав представник відповідача в судовому засіданні 03.11.2009р. (а.с. 26, зворотня сторона).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 295,51грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 78,09грн., інфляційні в розмірі 22,52грн., та 3% річних в розмірі 18,56грн.

Як передбачено ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п.5.8 договору та п. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Зважаючи на наведені норми та умови договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 78,09грн. (а.с. 12). Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає, що вимоги в цій частині правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу 3% річних в сумі 18,56грн. (а.с.14). Проведений позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

Що ж до позовної вимоги про стягнення з відповідача 22,52грн. інфляційних, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.

У відповідності з Рекомендацією Верховного Суду України №62-97р. від 03.04.1997р. щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Як вбачається з розрахунку індексу інфляції позивача (а.с.13) позивач не врахував вказані рекомендації Верховного Суду України, у зв'язку з чим нарахував індекс інфляції з урахуванням місяця в якому відповідач мав провести розрахунок, тоді як нарахування інфляційних мало проводитись з наступного місяця.

Таким чином, з врахуванням Рекомендацій ВСУ №62-97р від 03.04.1997р., господарський суд вважає, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 10,72грн., зокрема: за травень 2009р. на суму 332,14грн. (борг за квітень 2009), що складає 1,66грн., за червень 2009р. на суму 823,62грн. (борг за квітень, травень 2009р.), що складає 9,06грн. Вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 11,80грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 295,51грн. основної заборгованості, 78,09грн. пені, 18,56грн. - 3% річних та 10,72грн. інфляційних правомірні та підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 11,80грн. суд відмовляє. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2500,00грн. підлягає припиненню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, п.п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління агропромислового розвитку Червоноармійської районної державної адміністрації Житомирської області (12000, Житомирська область, смт. Червоноармійськ, вул. Леніна, 123, ідентифікаційний код 00730796)

на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"(10014, м.Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114):

- 295,51грн. основної заборгованості,

- 78,09грн. пені,

- 10,72грн. інфляційних нарахувань,

-18,56грн. - 3% річних,

- 101,59грн. витрат по сплаті державного мита,

- 235,04грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в позові в частині стягнення інфляційних в сумі 11,80грн.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2500,00грн. основної заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1- в справу,

2,3- сторонам.