Рішення № 6534995, 03.11.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" листопада 2009 р.Справа № 15/1462

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача Поліщук О.Л. - дов. б/н від 23.07.2008р.,

від відповідача Пучков А.Г. - дов. б/н від 29.10.2009р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Житомир)

до Управління агропромислового розвитку Новоград-Волинської районної державної адміністрації (м. Новоград-Волинський)

про стягнення 1207,93 грн.

Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" пред'явлено позов до Управління агропромислового розвитку Новоград-Волинської районної державної адміністрації про стягнення 1170,51грн. - основної заборгованості, 6,14грн. - 3% річних, 4,87грн. інфляційних нарахувань та 26,41грн. - пені.

У зв'язку з частковою проплатою Управлінням агропромислового розвитку Новоград-Волинської районної державної адміністрації суми основного боргу в розмірі 750,31грн., представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 26), відповідно до якої просить стягнути з відповідача на свою користь 420,20грн. основного боргу, 6,14 грн. - 3% річних, 4,87грн. - інфляційних нарахувань та 26,41грн. - пені.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву (а.с.39), в якому вказує на те, що сума заборгованості станом на 01.11.2009р. становить 429,01грн. При цьому, представник відповідача посилається на те, що Управління агропромислового розвитку є структурним підрозділом райдержадміністрації і фінансується з державного бюджету згідно затвердженого кошторису. При доведенні помісячного ліміту фінансування витрат на утримання апарату управління не відповідають фактичним потребам. Залишок фінансування до кінця 2009 року становить 1700,00грн. При надходженні коштів до управління на відповідну статтю витрат, заборгованість за послуги зв'язку до кінця 2009 буде ліквідована.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами договору №186 від 26.12.2005р. про надання послуг електрозв'язку (а.с.7-10) позивачем були надані відповідачу послуги електрозв'язку в період з травня по серпень 2009р. на загальну суму 1366,13грн., що підтверджується виставленими рахунками (а.с.31-34).

У відповідності з п. 4.2 договору споживач зобов'язався сплачувати послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати - авансова з наданням рахунків.

Згідно з п.4.3, п.4.5 договору №186 від 26.12.2005р. відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги, при цьому розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводити протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі застосування авансової системи оплати відповідач зобов'язався щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, проводити попередню оплату вартості послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6 договору).

Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отримані послуги зв'язку належним чином не виконував.

До пред'явлення позову до суду, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на суму 195,62грн., що вбачається з розрахунку позивача та не заперечується представником відповідача (а.с.11).

Таким чином, на момент пред'явлення позову до суду, у відповідача перед позивачем існувала заборгованість в сумі 1170,51грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.09.2009р. (а.с.37).

Після подачі позову до суду, відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем на суму 508,81грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками від 30.09.2009р. на суму 500,00грн. та від 13.10.2009р. на суму 8,81грн. (а.с.35-36). Крім того, грошові кошти в сумі 241,50грн. внесені працівником відповідача в касу ВАТ "Укртелеком", що підтверджується письмовими поясненнями представника відповідача та не заперечується представником позивача (а.с.53). Таким чином, загальна сума сплачених відповідачем коштів за надані позивачем послуги електрозв'язку після звернення позивача з позовом складає 750,31грн.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 750,31грн. необхідно припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

На час розгляду справи, непогашеною залишилась заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги електрозв'язку в сумі 420,20грн.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Як вбачається з відзиву Управління агропромислового розвитку Новоград-Волинської РДА наявність заборгованості в сумі 420,20грн. відповідач визнає (а.с.39-40). Вказує на те, що при надходженні коштів до управління на відповідну статтю витрат заборгованість за послуги зв'язку буде ліквідована.

Нормою ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 420,20грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 26,41грн., інфляційні в розмірі 4,87грн., та 3% річних в розмірі 6,14грн.

Як передбачено ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п.5.8 договору та п. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Зважаючи на наведені норми та умови договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 26,41грн. (а.с. 13). Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає, що вимоги в цій частині правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу 3% річних в сумі 6,14грн. (а.с.14,38). Проведений позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

Що ж до позовної вимоги про стягнення з відповідача 4,87грн. інфляційних, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.

У відповідності з Рекомендацією Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997р. у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Як вбачається з розрахунку індексу інфляції позивача (а.с.12) позивач не врахував вказані рекомендації Верховного Суду України, у зв'язку з чим нарахував індекс інфляції з урахуванням місяця в якому відповідач мав провести розрахунок, тоді як нарахування інфляційних мало проводитись з наступного місяця.

Таким чином, з врахуванням Рекомендацій ВСУ №62-97р від 03.04.1997р., господарський суд вважає, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 1,01грн., зокрема: за червень 2009р. на суму 91,58грн. (борг за травень 2009р.), що складає 1,01грн. Вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 3,86грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 520,20грн. основної заборгованості, 26,41грн. пені, 6,14грн. - 3% річних та 1,01грн. інфляційних правомірні та підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 3,86грн. суд відмовляє. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 750,31грн. підлягає припиненню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, п.п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління агропромислового розвитку Новоград-Волинської райдержадміністрації (11700, м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка, 16, ідентифікаційний код 00730939)

на користь на Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114)

- 420,20 грн. - основної заборгованості;

- 26,41 грн. - пені;

- 1,01 грн. - інфляційних нарахувань;

- 6,14 грн. - 3% річних;

- 101,67 грн. - державного мита;

- 235,24 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові в частині стягнення інфляційних в сумі 3,86грн.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 750,31 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяКравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам