Рішення № 6534965, 09.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.09 р.                     Справа № 15/240                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства “Селидіввугілля” м. Селидове (код ЄДРПОУ 33426253)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Ясинуватський машинобудівельний завод” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 00211197)

про стягнення пені за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань на загальну суму 6668,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сорока С.С. за довіреністю № 1/877 від 29.07.2009 р.

від відповідача: Матрос Л.В. за довіреністю № 64 від 02.07.20009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державного підприємства “Селидіввугілля” м. Селидове до відкритого акціонерного товариства “Ясинуватський машинобудівельний завод” м. Макіївка про стягнення пені за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань на загальну суму 6668,86 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/240, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2008 р. Міністерство вугільної промисловості України (замовник), державне підприємство “Селидіввугілля” (платник) та відкрите акціонерне товариство “Ясинуватський машинобудівельний завод” (виконавець) уклали договори про закупівлю № 02–01/1–392 та № 02–01/1–393 по результатам відкритих торгів, які відбулися 13.06.2008 р., згідно яких виконавець (відповідач) зобов’язався передати у власність товар (комбайн прохідницький КСП–32.00.00.000–02 в кількості та за ціною згідно специфікацій) платнику (позивачу), а платник зобов’язався прийняти та оплатити вказаний товар. Найменування, ціна, кількість, загальна вартість товару, а також умови його оплати зазначаються в специфікації, що є невід’ємною частиною договору.

Пунктами 4.1 договорів встановлено, що доставка товару здійснюється на умовах DDP (склад платника) за правилами ІНКОТЕРМС–2000 протягом 40 календарних днів з моменту отримання 50% передоплати за товар.

Специфікаціями передбачено найменування, кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару, а також строк поставки, що складає 40 днів з дня одержання 50% передоплати. Залишкову вартість в розмірі 50% платник зобов’язаний був сплатити протягом 10 банківських днів з дня відвантаження товару.

Відповідно до п. 4.5 договорів датою поставки товару вважається дата, яка вказана платником на товаросупроводжувальних документах, наданих виконавцем, при його прийманні.

Згідно п. 7.1 договорів платник здійснює розрахунки з виконавцем в національній валюті України шляхом перерахування бюджетних грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 7.2 договорів оплата за товар здійснюється в наступному порядку: попередня оплата на розрахунковий рахунок виконавця в обсязі 50% вартості товару після підписання договору. Остаточний розрахунок протягом 10 банківських днів з дня відвантаження товару платнику.

Пунктами 13.1 договорів передбачено, що вони вступили в силу з моменту підписання їх сторонами та діяли до 31.12.2008 р., а щодо виконання зобов’язань – до повного і належного їх виконання. Завірені копії договорів та специфікацій додані до позову.

На виконання умов договорів про закупівлю № 02–01/1–392 та № 02–01/1–393 від 03.07.2008 р. платник здійснив перерахування бюджетних коштів на загальну суму 3390000,00 грн. на розрахунковий рахунок виконавця, що підтверджується платіжними дорученнями № 780 від 01.08.2008 р. на суму 1695000,00 грн., № 781 від 01.08.2008 р. на суму 1695000,00 грн. з відмітками Головного управління державного казначейства України у Донецькій області Відділення Державного казначейства у м. Селидове про проведення платежу 01.08.2008 р.

Висновок стосовно того, що оплата позивачем була здійснена саме на виконання спірних договорів про закупівлю № 02–01/1–392 та № 02–01/1–393 від 03.07.2008 р. суд робить, виходячи з того, що призначенням платежу зазначена часткова попередня оплата за комбайни прохідницькі КСП–32 згідно саме договорів № 02–01/1–392 та № 02–01/1–393 від 03.07.2008 р.

Враховуючи 40–денний строк відстрочення поставки товару від дати здійснення попередньої оплати, позивач в позовній заяві визначив граничний строк поставки спірного товару виконавцем, що становить 09.09.2008 р.

Відповідач передав товар згідно актів прийому-передачі продукції від 12.09.2008 р., тобто прострочив здійснення поставки спірного товару за розрахунком позивача на 3 дні.

Позивач, вважаючи, що відповідач при виконанні своїх зобов’язань за договором, порушив його умови, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань на загальну суму 6668,86 грн. Дані договори є підставами для виникнення у їх сторін прав і обов’язків, визначених ними та за своєю правовою природою є договорами купівлі–продажу.

Спірні договори з врахуванням специфікацій як їх невід’ємної частини містять усі істотні умови, необхідні для договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В специфікаціях до договорів про закупівлю № 02–01/1–392 та № 02–01/1–393 від 03.07.2008 р. сторони передбачили, що виконавець здійснює поставку товару протягом 40 днів від дати здійснення попередньої оплати в розмірі 50% вартості товару.

Виходячи з того, що позивач за платіжними дорученнями здійснив перерахування грошових коштів в розмірі 50% вартості товару 01.08.2008 р., строк поставки наступив у період з 02.08.2008 р. по 10.09.2008 р. включно, а вже з 11.09.2008 р. для відповідача почалося прострочення поставки цих партій товару.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач дійсно допустив прострочення поставки товару.

У зв’язку з простроченням виконання зобов’язання щодо поставки товару відповідачем позивач, керуючись п. 10.1 договорів, нарахував відповідачу пеню на суму 6668,86 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 10.1 договорів у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі виконавець сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми непоставленого або недопоставленого товару за кожний день прострочення.

У договорах не передбачено стягнення пені на користь саме платника (позивача). Договори укладали три сторони: замовник, платник, виконавець. Платник сплачує вартість товару бюджетними коштами згідно п. 7.1 договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 р. № 107–VІ до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2008 рік належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету. Розпорядником бюджетних коштів у спірному договорі є Міністерство вугільної промисловості України, суб’єктом господарювання є ВАТ “Ясинуватський машинобудівельний завод”. Тобто, спеціальна норма закону вказує на те, що пеня за договорами про закупівлю № 02–01/1–392 та № 02–01/1–393 від 03.07.2008 р. повинна стягуватися в доход Державного бюджету України, а не на користь державного підприємства, яким є позивач у даній справі.

Позивач не надав до суду доказів того, що відповідач має обов’язок сплачувати пеню на користь позивача. Також позивач не довів те, що він уповноважений державою або розпорядником державних коштів в особі Міністерства вугільної промисловості України здійснювати контроль та стягувати пеню в доход державного бюджету з суб’єктів господарювання при виконанні умов договору на придбання товарів за рахунок державних коштів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач надав до суду клопотання (вх. № 02–41/45735 від 02.10.2009 р.) про зменшення розміру пені, в якому на підставі ст. 233 ч. 2 ГК України просив суд зменшити суму пені до 1000,00 грн. у зв’язку з тим, що фактичний розмір понесених позивачем збитків внаслідок порушення зобов’язання щодо поставки не відповідає заявленому до стягнення розміру пені. До клопотання відповідач не додав жодних документів або інших доказів в підтвердження вказаних обставин, тому таке клопотання суд відхиляє.

На підставі викладеного суд вважає, що у платника (позивача) не виникло право вимоги стягнення пені, а у виконавця (відповідача) не виник обов’язок сплачувати пеню на користь платника. Тому позовні вимоги про стягнення позивачем з відповідача пені в розмірі

6668,86 грн. за прострочення поставки товару суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у зв’язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 09.11.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 11.11.2009 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя                               

Нєразік М.М.

тел. 381-91-18

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу

3 – господарському суду Донецької області