Ухвала суду № 65348959, 09.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" березня 2017 р. м. Київ К/800/41506/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р. у справі за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ України ім. Е.О. Дідоренка до ОСОБА_4, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року Луганський державний університет внутрішніх справ України ім. Е.О. Дідоренка звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 витрат, пов'язаних з її навчанням та утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 30965,66 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р., позов задоволено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась відповідач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами встановлено, що наказом Львівського ДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 29.07.2008р. № 398 о/с відповідач була прийнята на службу до органів внутрішніх справ України та зарахована курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Львівського ДУВС ім. Е.О. Дідоренка.

22.09.2008р. між Львівським ДУВС ім. Е.О. Дідоренка, управлінням МВС України в Луганській області та ОСОБА_4 було укладено договір про підготовку за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом (спеціальністю) правознавство. (а.с. 13 - 14)

Пунктом 2.3.6 вказаного договору передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Після закінчення навчання відповідач була відряджена для подальшого проходження служби до ГУ МВС України в Луганській області з 28.05.2012р. (а.с. 16)

Наказом ГУ МВС України в Луганській області від 04.12.2012р. № 392 о/с відповідач була звільнена з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. (а.с. 17)

Вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що справа, яка розглядається, є справою адміністративної юрисдикції.

Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим виходячи з наступних мотивів.

Так, судами встановлено, що спір у даній справі виник з приводу відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням позивача у період його навчання у навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству внутрішніх справ України.

Спірні правовідносини не пов'язані з виконанням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а виникли з договірних відносин, при цьому укладений між сторонами договір ознакам адміністративного не відповідає.

Подібна правова позиція викладена у постанові Судової палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 12.10.2016р. № 6-2154цс16.

Відповідно до статті 157 КАС України суд закриває провадження, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155, 157 цього Кодексу.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 228, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р. скасувати і провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

С.С. Пасічник

В.В. Швець