Ухвала суду № 65348852, 14.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 березня 2017 року м. Київ К/800/7286/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року апеляційну скаргу відповідача на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 червня 2016 року залишено без руху та надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом зазначення суду інших поважних причин його пропуску з урахуванням об'єктивних перешкод, які заважали апелянту подати скаргу на рішення суду першої інстанції в розумний строк без невиправданих зволікань.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою 07 липня 2016 року, однак ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору, в подальшому, ухвалою цього ж суду від 19 серпня 2016 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, так як відповідач у встановлений строк недоліки не усунув. Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області 17 січня 2017 року повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 червня 2016 року та одночасно заявило клопотання про поновлення строку звернення до апеляційного суду, обґрунтовуючи його тим, що у зв'язку із поверненням апеляційної скарги через несплату судового збору при первинному поданні скарги та звільненням органу від сплати вказаного збору з 2017 року виникла можливість повторно оскаржити судове рішення. Однак, посилання відповідача на неналежне фінансування органу для здійснення оплати судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо вжиття ним заходів для оскарження судового рішення після повернення йому скарги під час первинного її подання, а також щодо забезпечення повторного звернення із апеляційною скаргою в межах установлених строків. Строк, який сплинув після настання обставин для повторного звернення із скаргою, є неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення. Таким чином, вчасне первинне звернення із скаргою не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання процесуального строку оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення апеляційної скарги без руху отримана представником управління ПФУ 10 лютого 2017 року.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Апеляційний суд виходив з необґрунтованості заявленого відповідачем 17 лютого 2017 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (неналежне фінансування органу, у зв'язку із чим управління ПФУ позбавлено можливості вчинити певні процесуальні дії у строк, визначений адміністративним процесуальним законодавством), оскільки відповідач не зазначив інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 червня 2016 року, а також не навів об'єктивних перешкод, які заважали відповідачу оскаржити рішення суду першої інстанції в розумний строк без невиправданих зволікань.

У касаційній скарзі Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції. Зазначає, що оскільки з 01.01.2017 р. органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору, то це дає можливість повторного звернення до суду та визнання поважними причини пропуску строку.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак