Ухвала суду № 65348610, 15.03.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Оборонова І.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"15" березня 2017 р. Справа № 560/798/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,

позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "18" січня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Дубровицької міської ради Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ

29 серпня 2016 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Дубровицького районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до Дубровицької міської ради Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від "18" січня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Дубровицької міської ради Рівненської області, що полягає у неприйнятті рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя в тому числі: рілля) на території Дубровицької міської ради Рівненської області за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0591 га для надання йому цієї земельної ділянки у власність.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в решті постанову залишити без змін.

Розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Дубровицької міської ради Рівненської області №909 від 18 березня 2010 року позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя в тому числі: рілля) на території Дубровицької міської ради Рівненської області, за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0591 га. (а.с.15).

10 березня 2014 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до приватного підприємства "Дубровицьке земельне кадастрове бюро" з заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,0591 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території АДРЕСА_1 (а.с.12).

На підставі заяви позивача та рішення №909 від 18 березня 2010 року, приватним підприємством "Дубровицьке земельне кадастрове бюро" виготовлено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва (01.05) загальною площею 0,0591 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території АДРЕСА_1 (а.с.8-57).

Висновком Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації №46 від 15 травня 2014 року погоджено відведення у власність позивачу земельної ділянки площею 0,0591 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території АДРЕСА_1 (а.с.40).

Висновком Управління Держземагентства у Дубровицькому районі Рівненської області №03-10/2293 від 06 червня 2014 року погоджено проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва (а.с.41-42).

25 січня 2016 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до Дубровицької міської ради Рівненської області про затвердження на сесії міської ради проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0591 га (а.с.5).

Як вбачається з листа виконавчого комітету Дубровицької міської ради Рівненської області №3 від 18 липня 2016 року, позивачу повідомлено, що його заява щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва розглядалася на засіданні сесії Дубровицької міської ради Рівненської області 22 квітня 2016 року та 24 червня 2016 року, проте рішення не прийняте (а.с.6).

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частини 10 та частини 11 статті 118 Земельного кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Враховуючи встановлені обставини справи та приписи Земельного кодексу України, в редакції чинній на час подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, колегією суддів встановлено, що поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, Дубровицька міська рада Рівненської області зобов'язана була розглянути на сесії, яка проводилась 22 квітня 2016 року.

Відповідно до письмових заперечень Дубровицької міської ради Рівненської області, остання тричі виносила на засідання сесії проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та проводила голосування, за результатами якого рішення не було прийнято (а.с.77-123).

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до вимог частини 3 статті 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів.

Враховуючи, що рішенням Дубровицької міської ради Рівненської області №909 від 18 березня 2010 року позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, після чого за замовленням позивача приватним підприємством "Дубровицьке земельно-кадастрове бюро" розроблено проекти землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність позивачу, після чого останній звернувся до міської ради з заявою про затвердження виготовленого проекту землеустрою та передачі зазначеної земельної ділянки йому у власність.

Дубровицькою міською радою Рівненської області вказаний проект землеустрою не затверджений, що є протиправним, оскільки відповідно до частини 9 статті 118 Земельного Кодексу України, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при розгляді заяви ОСОБА_3 не вчинив дії в межах повноважень та не виконав покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим допустив протиправну бездіяльність.

З огляду на вищевказане, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у названій частині.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зазначає наступне.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Особливістю дискреційних повноважень, яка випливає з Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 на 316-й нараді, є право адміністративного органу на власний розсуд прийняти одне з кількох можливих рішень, в залежності від певних обставин.

У зв'язку з вищенаведеним, суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії відповідача або визнати неправомірним необґрунтоване зволікання з розглядом питання, однак не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог у частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя в тому числі: рілля) та надання йому цієї земельної ділянки у власність.

Щодо вимог позивача про стягнення з Дубровицької міської ради Рівненської області на його користь 20000,00 грн. моральної шкоди через бездіяльність відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення позивачу вищевказаної земельної ділянки та надання її у власність, що завдало душевних страждань та викликало у позивача потребу в захисті своїх прав в судовому порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Верховний Суд України у вищевказаній постанові Пленуму зазначив, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинні бути зазначені обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена. Факт заподіяння шкоди доводить позивач.

Відповідно пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов'язковому з'ясуванню при вирішення справ про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 25 травня 2001 року №5 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вказує, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Проаналізувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, правомірно відмовлено, оскільки позивачем не було обґрунтовано в чому полягає ця шкода, не доведено факту завдання йому моральних страждань, душевних переживань та не надано доказів для підтвердження одержаних ним моральних страждань.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "18" січня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" березня 2017 р.

Роздруковано та надіслано: рек з пов про вруч

1 - в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_2

3 - відповідачу: Дубровицька міська рада Рівненської області вул.Воробинська,4, м.Дубровиця, Рівненська область, 34100

- ,