Рішення № 6534825, 11.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.09 р.                     Справа № 17/216                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод”, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 3ґ068,71 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Астахов Д.О. - довіреність

від відповідача: Швидка Ю.В. – довіреність, Гарбузова Т.О. – довіреність

ВСТАНОВИВ:

          Закрите акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод, м. Донецьк звернулось з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення 3ґ068,71 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що після прибуття вагону №66111824 на станцію призначення, перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом, та виникла у зв’язку з незбереженням залізницею вантажу під час перевезення.

Відповідач - Державне підприємство “Донецька залізниця” м. Донецьк надало відзив, у якому проти позову заперечує, у зв’язку з тим, що вантаж був завантажений засобами відправника, наполягає на тому, що вагон надійшов без маркування, технічно та комерційно справний, люки та двері закриті, течі вантажу не має.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

14.06.2009р. вантажовідправником – Асоціацією ФП і ТП „ДРФЦ” зі станції Красноармійськ Донецької залізниці за залізничною накладною №51175887 на адресу Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод”, станція одержувач – Донецьк Донецької залізниці, у трьох вагонах був надісланий вантаж – концентрат вугільний.

За даними накладної маса вантажу у вагонах становить 207000кг.

На станції призначення, на підставі акту загальної форми №853 від 16.06.2009р. станції Сортувальна, було здійснено переважування вантажу у вагоні №66111824.

За результатами перевірки була встановлена нестача у вагоні №66111824 у кількості 6'700кг, про що був складений комерційний акт БК №255725/161 від 17.06.2009р., згідно з якими:

у вагоні №66111824:

· вага нетто зважування вантажу 62300кг (брутто 84600кг, тари 22300кг);

· не має маркірування;

· зліва по ходу поїзду над 2,3,4,5,6 люками поглиблення на всю довжину вказаних люків, шириною 1500мм, глибиною 500мм;

· навантаження не розрівняне, нижче бортів на 200мм;

· скоси до торцевих дверей на усю ширину вагону, довжиною 500мм, глибиною 1000мм;

· течі вантажу не має, вагон технічно справний;

· вагон знаходився під охороною ВОХР.

На станції призначення було здійснено повторне переважування вантажу, яке підтвердило недостачу вантажу.

Комерційний акт підписаний, зам.начальником станції, двома прийомоздавальниками станції та представниками одержувача.

Позивач просить стягнути суму за не збереження прийнятого до перевезення вантажу, кількістю 6’700кг (з урахуванням норми недостачі – 1%), яка з урахуванням ПДВ складає 3ґ068,71 грн..

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вантажу (концентрату вугільного) підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу (ЦК)України за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

За змістом ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою. Зокрема, в силу п. ”а” ст.111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, колі вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення та, зокрема, втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).

За змістом ст.37 Статуту залізниць України, у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до ст.24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто, встановлена у п. 27 Правил видачі вантажів) складає 3ґ068,71 грн. із розрахунку: 6,01 т (нестача вантажу, зданого до перевезення, з урахуванням норми недостачі 1%) х 510,60 грн. (вартість 1т. вугілля + ПДВ).

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, ч. 2. ст. 924 ЦК України, ст.307, 314 ГК України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п. 27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р260360300019 у Донецькій філії АБ „Експрес – банк”, МФО 335838, ЄДРПОУ 01074957) на користь Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод” (83062, м. Донецьк, вул.. І.Ткаченко, 122, р/р26006198028081, ДФ ВАТ „Кредит промбанк” м. Донецьк, МФО 335593, ОКПО 30939178) вартість нестачі вантажу (вугільного концентрату) суму нестачи вантажу у розмірі 3ґ068,71 грн.; на відшкодування сплаченого державного мита – 102,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236,00 грн.

Суддя