Ухвала суду № 65347586, 15.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року справа №805/1009/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Ястребової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року по справі №805/1009/16-а (головуючий І інстанції Кірієнко В.О.) за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків на загальну суму 1 140 087,46 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про надання дозволу на погашення сум податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено, надано дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 1 140 087,46 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а саме: стрічка транспортна гумова, 2 ШТК 355 кв.м, стрічка конвеєрна (ТУ 2561-216-0014 9245, 96 2 ШТС (ТГ) - 1000-5 ЕВ-200-4-2-ТОО-РБ 878,87 кв.м., стрічка транспортна 2 ШТК 857,39 кв.м.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що на момент розгляду справи підприємством було сплачено борг в сумі 529 238,00 грн., що було підтверджено поясненнями та платіжними дорученнями, які додані до матеріалів справи. Однак, податкова інспекція змінювала призначення платежу та зараховувала суми в рахунок погашення боргу, що перебуває у податковій заставі. Таким чином, на сьогоднішній день сума податкової застави зменшена на 529 238,00 грн. В порушення вимог п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України позивачем на адресу відповідача не було надіслано відповідну податкову вимогу. Підтвердження податкової інспекції про вручення податкової вимоги через уповноважену особу Бичкову не є доказом, оскільки на ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» такого робітника не має. Відповідач зазначив, що судом першої інстанції також не прийнято до уваги, що майно,яке знаходиться на балансі відповідача, фактично є майном з державною формою власності. Судом наданий дозвіл на реалізацію майна - стрічка транспортна гумова, яка використовується на конвеєрі, що призведе до його зупинки, а отже, і до припинення діяльності всього підприємства з втратою роботи і засобів для існування членів всього трудового колективу.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Позивачем до Донецького апеляційного адміністративного суду подано клопотання про розгляд адміністративної справи без участі представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що на податковому обліку у позивача відповідач перебуває як платник податків за неосновним місцем обліку з 07.10.2014року.

Згідно картки облікового рахунку за відповідачем станом на 30.09.2016року обліковується податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 3490,64грн., по надходженням від розміщення відходів у розмірі 1 800 898,40грн., по надходженням від викидів забруднюючих речовин у розмірі 320,88грн.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами підпункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПКУ).

У п.89.2 ст.89 Податкового кодексу встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим керуючим здійснено опис майна відповідача, який оформлений актом №31/05-14-25 від 26.06.2015 року та актом №43/05-14-25 від 22.10.2015року.

Актом опису майна №31/05-14-25 від 26.06.2015 року встановлено, що на балансі відповідача знаходиться наступне майно, яке є у податковій заставі: стрічка конвеєрна (ТУ 2561-216-0014 9245, 96 2 ШТС (ТГ) -1000-5-ЕР-200-4-2-ТОО-РБ 878,87 кв.м, стрічка транспортна 2 ШТК 857,39кв.м., на яке позивач просить надати дозвіл на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу.

Згідно акту опису майна №43/05-14-25 від 22.10.2015року на балансі відповідача обліковується стрічка транспортна гумова, 2 ШТК 355 кв.м, яка знаходиться у податковій заставі, і на яке позивач також просить надати дозвіл на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності до вимог п. 89.8. ст. 89 Податкового кодексу України позивачем було зареєстровано податкову заставу, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна .

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 цього кодексу визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога форми «Ю» №152-25 від 22.10.2014року була надіслана на адресу відповідача та отримана останнім, що засвідчується відповідним підписам на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 95.1. та п. 95.3. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи,постановою Запоріжського окружного адміністративного суду від 05.01.2015року по справі №808/8179/14 позовні вимоги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про стягнення коштів з орендної плати за землю у розмірі 5768,64грн. задоволені в повному обсязі. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2015року по справі №805/4209/15-а позовні вимоги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про стягнення коштів з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах в сумі 174013,36грн. задоволені в повному обсязі. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2015року по справі №805/392/15-а позовні вимоги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про стягнення коштів з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах в сумі 327349,58грн. задоволені в повному обсязі.

З метою стягнення зазначеної суми податкового боргу позивачем направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів.

Доказів погашення суми податкового боргу відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо наявності правових підстав для надання позивачеві дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. За таких обставин, посилання відповідача на зміну податковим органом призначення платежу колегією суддів не прийнято до уваги.

Факт надіслання на адресу відповідача та отримання останнім податкової вимоги форми «Ю» №152-25 від 22.10.2014року підтверджується відповідним підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Спірне майно не належить до переліку майна, передбаченого п.87.3 ст.87 Податкового кодексу України, яке не може бути використано як джерела погашення податкового боргу платника податків. З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийняті до уваги.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Водночас, колегія суддів зазначає, що з 01.01.2017р. (після прийняття судом першої інстанції рішення по цій справі) набрав чинності Закон України № 1797-VIII від 21.12.2016 року, яким підрозділ 10. «Інші перехідні положення» розділу XX. «Перехідні Положення» Податкового кодексу України доповнено статтею 38, за приписами п. 38.2 якої на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України, зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. N 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», до якого включено, зокрема, м.Дзержинськ.

Враховуючи, що місцезнаходженням відповідача станом на 14 квітня 2014 року була територія населеного пункту, що розташована на лінії зіткнення, і станом на 1 січня 2017 року відповідач не змінив своє місцезнаходження, то в силу норм п. 38.2 Підрозділу 10. «Інші перехідні положення» розділу XX. «Перехідні положення Податкового кодексу України», з 01.01.2017р. у позивача відсутні правові підстави для застосування відносно відповідача норм статей 87-101 Податкового Кодексу України, зокрема, щодо погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року по справі №805/1009/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року по справі №805/1009/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А.Блохін

Л.В.Ястребова