Постанова № 65347337, 13.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р. Справа№ 910/19928/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 13.03.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2017

у справі №910/19928/16 (судя Пригунова А.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна Залізниця"

про стягнення 5 936 698,11 доларів США, що еквівалентно 321 610 066,20 грн та 1347 310,57 грн. - пені,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у справі №910/19928/16 прийнято відмову Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1 347 310,57 грн. Провадження у справі №910/19928/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - Західна Залізниця" про стягнення 1 347 310,57 грн. припинено. Припинено провадження у справі №910/19928/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - Західна Залізниця" про стягнення 5 936 698,11 грн. доларів США.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" судовий збір у розмірі 206 700,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гончаров С.А., Гаврилюк О.М. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" була повернута апелянту на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

24.02.2017 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" повторно звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у справі №910/19928/16 та викласти резолютивну частину в такій редакції: "Провадження у справі 910/19928/16 припинити. Судовий збір повернути Публічному акціонерному товариству "Альфа - Банк" зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 206 700,00 грн.

В своїх доводах апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права. Зокрема скаржник зазначає, що суд першої інстанції повинен був припинити провадження у справі через відсутність предмету спору між позивачем та відповідачем, а не через відмову позивача від поданого позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 поновлено Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" строк на подання апеляційної скарги, прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/19928/16 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача брав участь у судовому засіданні, надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у справі №910/19928/16 скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" судовий збір у розмірі 206 700,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення суду, яким повернути позивачу - Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" судовий збір з Державного бюджету України.

Представник позивача брав участь в судовому засіданні, надав свої пояснення, не заперечував щодо доводів, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

В судове засідання апеляційної інстанції третя особа повноважних представників не направила, своїм процесуальним правом, передбаченим ст.ст. 22, 27 ГПК України, не скористався. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка учасників судового процесу без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представників третьої особи.

Представники позивача та відповідача не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" укладено договір про відкриття кредитної лінії кредитної лінії № 132-В/13 від 15.10.2013 за умовами якого ПАТ "Альфа-Банк" відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у іноземній валюті, яка в майбутньому змінена на відновлювальну кредитну лінію відповідно до додаткової угоди №1 до кредитного договору від 19.11.2013.

Однак, позивальник не виконав взятих на себе зобов'язань, не повернув надані в кредит кошти та не сплатив нараховані проценти.

У зв'язку з чим, у листопаді 2016 року ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення з відповідача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 132-В/13 від 15.10.2013 в розмірі 5 936 698,11 доларів США, а також 1 347 310,57 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1 347 310,57 грн.

У подальшому, сторонами у справі подано до суду спільне клопотання про припинення провадження у справі №910/19928/16 у зв'язку з погашенням заборгованості за кредитним договором №132-В/13 від 15.10.2013 у розмірі 5 936 698,11 дол. США та списанням пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту і відсотків за користування кредитними коштами за договором в розмірі 1 347 310,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 прийнято відмову ПАТ «Альфа -Банк» від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1 347 310,57 грн. та припинено провадження у справі, а в частині основного боргу провадження у справі №910/19928/16 припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору. Стягнуто з відповідача на користь позивача 206 700,00 грн судового збору в порядку ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 в частині стягнення судового збору з відповідача ПАТ "Українська залізниця" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати ухвалу суду в цій частині та прийняти нове рішення, яким повернути позивачеві з державного бюджету судовий збір в сумі 206 700,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права. Також, скаржник зазначає, що суд першої інстанції повинен був припинити провадження у справі через відсутність предмету спору між сторонами, при цьому не приймаючи відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 16.01.2017 позивач подав до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені.

18.01.2017 сторонами у справі, до початку судового засідання, подано спільну заяву про припинення провадження у справі №910/19928/16 у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що основний борг відповідачем погашено добровільно, а штрафні санкції у вигляді пені списані позивачем і учасники процесу просять припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1ст.80 ГПК України (відсутній предмет спору).

Вказана обставина підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам та копіями виписки з протоколів засідання Делегування по штрафним санкціям ПАТ "Альфа-Банк"№36 від 07.12.2016 та №37 від 09.12.2016, (том 2, а.с. 5,7,17,18).

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У пп. 4.4 п. 4 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції на час звернення позивача із даним позовом до суду між сторонами у справі існував спір, який під час розгляду справи в суді першої інстанції припинив існування у зв'язку з погашенням боргових зобов'язань відповідачем, тобто відсутній предмет спору.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що під час розгляду справи в суді позивач подав заяву про припинення провадження в частині стягнення пені у зв'язку із відмовою від позовних вимог, але в подальшому сторонами у справі подано спільну заяву про припинення провадження по причині відсутності предмету спору.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Однак, господарський суд помилково припинив провадження у справі в частині стягнення пені у зв'язку із відмовою позивача від позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а тому ухвала підлягає скасуванню.

Крім того, колегія апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції помилково застосував положення ч. 2 ст. 49 ГПК України з посиланням на те, що спір у даній справі виник внаслідок неправомірних дій ПАТ "Українська залізниця", а саме зобов'язань щодо сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при поданні позовної заяви до Господарського суду міста Києва сплатив судовий збір у розмірі 206 700,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2004788 від 31.10.2016 на суму 206 700,00 грн (а.с. 9, том 1) за наступними реквізитами: код отримувача 37993783, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, р/р отримувача 31215206783001.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилкового застосування господарським судом міста Києва положень законодавства про судовий збір, з огляду на наступне.

За приписами ч. 3 ст. 80 ГПК України в ухвалі про припинення провадження у справі мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожними. При цьому слід враховувати, що у разі припинення провадження у справі у апеляційній або касаційній інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 1-1 статті 80 ГПК, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл між сторонами господарських витрат, господарський суд першої інстанції помилково застосував положення законодавства, якими врегульовано питання стягнення судового збору та помилково стягнув з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" судовий збір у розмірі 206 700,00 грн., що суперечить п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України №3-1143гс15 від 23.12.2015 р.

Статтею 103 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якої суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у справі №910/19928/16 - скасувати. Припинити провадження у справі № 910/19928/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна Залізниця" про стягнення 5 936 698,11 доларів США, що еквівалентно 321 610 066,20 грн. та 1347 310,57 грн - пені, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. Повернути Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк з спеціального фонду Державного бюджету України 206 700,00 грн. судового збору сплаченого по платіжному дорученню №2004788 від 31.10.2016 на суму 206 700,00 грн.

Згідно абз. 5 пп. 5.2 п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», ухвала про повернення судового збору виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абз. 2 п.п. 2.5.13 п. 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (абз. 4 того ж підпункту названої Інструкції).

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи у разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі у тому числі в апеляційній інстанції.

Проте, як вбачається з матеріалів справи Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" не було подано клопотання про повернення суми судового збору.

Отже, підстави для повернення Київським апеляційним судом судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (сплаченого платіжним дорученням №21 від 27.01.2017) за відсутності клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - відсутні.

Керуючись ст. 80, ст. ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у справі №910/19928/16 задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 у справі №910/19928/16 скасувати.

3.Припинити провадження у справі № 910/19928/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна Залізниця" про стягнення 5 936 698,11 доларів США, що еквівалентно 321 610 066,20 грн. та 1347 310,57 грн - пені.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, ідентифікаційний код 23494714) з спеціального фонду Державного бюджету України 206 700,00 грн. судового збору сплаченого по платіжному дорученню №2004788 від 31.10.2016 на суму 206 700,00 грн. до Господарського суду міста Києва (код отримувача 37993783, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, р/р отримувача 31215206783001).

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/19928/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк