Постанова № 65347009, 15.03.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.03.2017р. справа №905/3317/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 директор товариства ОСОБА_5 за довіреністювід відповідача: від третьої особи:ОСОБА_6 за довіреністю Не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС», м. Дніпрона рішення господарського судуДонецької області від24.01.2017р. по справі№ 905/3317/16 (суддя Мальцев М. Ю.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС», м. Дніпродо відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Гірничні машини Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Сорс», м. Київпростягнення 654 223,38 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС», м. Дніпро (далі «Позивач») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничні машини Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область (далі «Відповідач») за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Сорс», м. Київ (далі «Третя особа») суми основного боргу в розмірі 607 033,31 грн, суми інфляційних нарахувань у розмірі 38 310,56 грн та суми 3% річних у розмірі 8 879,51 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. у справі № 905/3317/16, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС» відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. у справі № 905/3317/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС» у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення є незаконним та не обґрунтованим, оскільки при прийнятті даного рішення суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, а також порушив норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, в основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що судом першої інстанції було надано перевагу лише доказам наданим відповідачем, зокрема, додатковій угоді від 02.11.2015р., при цьому не надавши належної оцінки доказам та доводам позивача.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

До початку судового засідання відповідачем до відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії Донецького апеляційного господарського суду було надано заперечення № 03-3/121 від 13.03.2017р. на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС».

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник Відповідача підтримав доводи викладені у запереченнях на апеляційну скаргу, просив рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. у справі № 905/3317/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Сорс» у судове засідання не зявився, поважність причин неявки апеляційному суду не повідомив.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника третьої особи.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням норм діючого законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 01.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС» (далі «Виконавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод» (далі «Замовник»), від імені та за рахунок якого, діяло Товариство «Корум Сорс» (далі «Повірений») на підставі договору доручення № КС-ДрМЗ/55-14 від 01.04.2014р., був укладений договір на транспортне обслуговування № КС-ДрМЗ/70-14 (далі «Договір»), згідно з умовами якого, а саме п.1.1 Виконавець зобовязується власними чи залученими силами надати наступні послуги:

- 1.1.1.Послуги автомобілів, спеціалізованої, спеціальної техніки та інших технічних засобів (далі спеціальна техніка), згідно змінного наряду-завдання щодо надання автотранспортних засобів, підписаного сторонами (Додаток № 4).

- 1.2.1. Послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, згідно заявок замовника: заявка на перевезення пасажирів (щомісячна) (Додаток № 2). Заявка на перевезення пасажирів (одноразова) (Додаток № 3).

Позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 02.03.2015р. «Протокол погодження договірної ціни».

Як зазначав позивач прийняті на себе зобовязання за договором, зокрема п.п. 5.1.1-5.1.10 Договору, виконував належним чином, жодних зауважень з боку відповідача на адресу позивача не надходило, що свідчить про своєчасне та якісне надання послуг.

Відтак, позивачем надані, відповідачем прийняті послуги з транспортного обслуговування, обсяг та вартість яких, зазначена в актах виконаних робіт (надання послуг), а саме:

- № 207 від 16.11.2015р. на суму 166 456,54 грн;

- № 209 від 23.11.2015р. на суму 170 194,26 грн;

- № 211 від 30.11.2015р. на суму 270 382,51 грн.

Всього за вищезазначеними актами позивачем відповідачу було надано послуги усього на суму 607 033,31 грн.

Спірні акти виконаних робіт (наданих послуг) залишаються не підписаними з боку відповідача та не повернуті на адресу позивача, не зважаючи на те, що останній неодноразово направляв зазначені акти на узгодження та підписання. Ухилення від підписання та повернення актів виконаних робіт (наданих послуг) з боку відповідача є ухилення від оплати наданих позивачем послуг за Договором.

Ухвалюючи спірне рішення, суд першої інстанції встановив, що преамбулою договору чітко визначено, що замовником по договору є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничі Машини Дружківський машинобудівний завод» (м. Дружківка, вул. Леніна, 7).

Пунктом 2.3 Додаткової угоди до Договору, при наданні послуг виконавцем, замовник здійснює оплату протягом 30 календарних днів від дати підписання Акту прийому-передачі наданих послуг, за умови наявності у замовника оригіналу такого акта.

Згідно п. 5.1.2 Договору, виконавець зобовязаний складати акти прийому-предачі наданих послуг не ріже 4-х разів на місяць та надавати замовнику для узгодження та підписання.

Відповідно до п.п.2.1,2.4 Договору, вартість послуг за цим договором визначається на підставі «Протоколу погодження договірної ціни» (додаток № 1), які є невід'ємною частиною цього Договору. При не поверненні замовником підписаного Акту прийому - передачі, в перебігу трьох днів від дати отримання замовником Акта прийому-передачі або ненадання обґрунтованих заперечень щодо послуг, наданих виконавцем, акт прийому-передачі наданих послуг вважається підписаним без претензій і зауважень.

Так, на підтвердження позовних вимог, скаржником до матеріалів справи були надані поштові повідомлення щодо надсилання на адресу відповідача актів виконаних робіт, які направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Сорс» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, а не на адресу відповідача: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна, 7).

Виходячи із зазначеного, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір доручення № КС-ДрМЗ/55-14 від 01.04.2014р. укладений між відповідачем та третьою особою, припинив свою дію 02.11.2015р. відповідно до наявної в матеріалах справи Додаткової угоди від 02.11.2015р. до договору доручення № КС-ДрМЗ/55-14 від 01.04.2014р., що підписана сторонами та скріплена печатками підприємств (а. с. 106), що не може свідчити про виконання зобовязань позивачем за договором, щодо надсилання актів виконаних робіт на адресу відповідача.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доводи апелянта про те, що Додаткової угоди від 02.11.2015р. до Договору доручення № КС-ДрМЗ/55-14 від 01.04.2014р. взагалі не існувало - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

Таким чином, позивачем всупереч ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України допущено порушення взятих на себе зобов'язань перед відповідачем щодо надсилання актів виконаних робіт на адресу останнього, що не було спростовано позивачем належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського кодексу України.

З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у рішенні господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. у справі № 905/3317/16, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни зазначеного рішення - у суду апеляційної інстанції відсутні.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС», м. Дніпро залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. у справі № 905/3317/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: Т. М. Колядко

ОСОБА_3

Надруковано 6 примірників:

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 - третій особі;

1 до справи;

1 ГСДО;

1 ДАГС.