Ухвала суду № 65345866, 14.03.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

14.03.2017р. Справа № 45/79б

За заявами Публічного акціонерного товариства ОТП Банк», м. Київ та ліквідатора ТОВ «ПАСІФІК» Забродіна О.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. та повернення (витребування за ст.388 ЦК України) майна банкрута

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСІФІК", м. Маріуполь

за заявою кредитора (заявника) Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

Суддя господарського суду Донецької області І.К. Чорненька

Представники:

від кредиторів: Дубровська Г.В. - за довіреністю від ПАТ «ОТП Банк», м. Київ

від боржника: Острик С.Ю. - за довіреністю

від ліквідатора: Острик С.Ю. - за довіреністю

учасники судового процесу: Маріупольське міське управління юстиції Донецької області в особі відділу державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно реєстраційної служби, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю., ТОВ «НЬЮ СТЕП», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - не з'явилися

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.10.2011р. за заявою Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя порушена справа про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАСІФІК», м. Маріуполь на підставі ст.52 Закону Україну «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 30.06.1999р. (із змінами та доповненнями).

Постановою господарського суду Донецької області від 02.11.2011р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором призначений арбітражний керуючий Демидов О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.01.2013р. припинені повноваження арбітражного керуючого Демидова О.В. в якості ліквідатора ТОВ «ПАСІФІК», м. Маріуполь, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Забродіна О.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.07.2013р. замінено кредитора Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекції м. Маріуполя Донецької області на її правонаступника - Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

У зв'язку з проведенням на території м. Донецька та Донецької області антитерористичної операції матеріали справи №45/79б втрачені.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.14р. №28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

28.10.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ (далі за тексом - ПАТ "ОТП Банк", м. Київ) №200-12-4-7/1740 від 18.09.2014р. про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2014р. документи та матеріали до справи №45/79б про банкрутство Товариства з обмеженої відповідальністю "ПАСІФІК", м. Маріуполь прийняті до провадження; судове засідання призначено на 20.11.2014р.

28.10.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-4.7/1741 від 18.09.2014р. про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_7

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2014р. задоволено заяву ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-4.7/1741 від 18.09.2014р. про забезпечення позову; накладено арешт на нежитлове приміщення №6 (а/п), а саме: кімнати 1-10, 12-15, сходові клітини 1, загальною площею 529,0кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке належить громадянці ОСОБА_7

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.2014р. судове засідання з розгляду заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна відкладено на 08.12.2014р.

08.12.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшли наступні документи:

- заява ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-4.7/2233 від 05.12.2014р. про уточнення вимог заяви про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна;

- клопотання ОСОБА_7 №б/н від 08.12.2014р. про припинення провадження по справі за заявою ПАТ "ОТП Банк", м. Київ про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність ТОВ "ПАСІФІК" об'єкту нерухомого майна;

- заява ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-47/2235 від 05.12.2014р. про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ "НЬЮ СТЕП", м.Маріуполь.

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 08.12.2014р. судове засідання з розгляду заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна відкладено на 14.01.2015р.; задоволено заяву ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-47/2235 від 05.12.2014р. про забезпечення позову; накладено арешт на нежитлове приміщення №66, загальною площею 529,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке належить ТОВ "НЬЮ СТЕП".

14.01.2015р. до господарського суду Запорізької області від ПАТ "ОТП Банк", м. Київ надійшла заява №200-12-4.7/34 від 12.01.2015 про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення №66, загальною площею 529,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

26.01.2015р. до господарського суду Запорізької області від ПАТ "ОТП Банк", м. Київ надійшло клопотання №200-12-4.7/122 від 23.01.2015р. про залучення до участі у справі в якості відповідача гр. ОСОБА_8

Розгляд справи неодноразово відкладався.

19.03.2015р. до господарського суду Запорізької області від ПАТ "ОТП Банк", м. Київ надійшла заява №200-12-4-7/123 від 23.01.2015р. про уточнення вимог заяви про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2015р. задоволено заяву ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-4.7/2233 від 05.12.2014р. про уточнення вимог; задоволено клопотання ПАТ "ОТП Банк", м. Київ надійшло клопотання №200-12-4.7/122 від 23.01.2015р. про залучення до участі у справі в якості відповідача гр. ОСОБА_8; залучено до участі у справі в якості відповідача 3 фізичну особу ОСОБА_8; залучено до участі у справі з власної ініціативи суду у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Реєстраційну службу Маріупольського МУЮ Донецької області; задоволено заяву ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-4.7/34 від 12.01.2015 про забезпечення позову; накладено арешт на нежитлове приміщення №66, загальною площею 529,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_7 №б/н від 08.12.2014р. про припинення провадження по справі за заявою ПАТ "ОТП Банк", м. Київ про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність ТОВ "ПАСІФІК" об'єкту нерухомого майна; продовжено строк розгляду спору до 03.06.2015р.; судове засідання з розгляду заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна відкладено на 03.04.2015р.

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 03.04.2015р. та від 23.04.2015р. судові засідання з розгляду заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна відкладені відповідно на 23.04.2015р. та на 06.05.2015р.

Господарським судом Запорізької області 30.04.2015р. винесено ухвалу про передачу справи (матеріалів справи) №45/79б про банкрутство ТОВ "ПАСІФІК", м.Маріуполь до господарського суду Донецької області.

Супровідним листом господарського суду Запорізької області від 30.04.2015р. справи (матеріали справи) №45/79б надіслані до господарського суду Донецької області.

19.05.2015р. до господарського суду Донецької області за підсудністю надійшли матеріали справи №45/79б про банкрутство ТОВ "ПАСІФІК", м. Маріуполь.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2015р. розгляд справи призначено на 17.07.2015р.; ПАТ "ОТП Банк", м. Київ зобов'язано надати суду додаткові документи.

У зв'язку з виниклою необхідністю ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.01.2016р. відновлено втрачену справу №45/79б за заявою Жовтневої ОДПІ м.Маріуполь Головного управління Міндоходів у Донецькій області про банкрутство ТОВ "ПАСІФІК", м.Маріуполь, частково; розгляд справи, у тому числі заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ, №200-12-4-7/1740 від 18.09.2014р. про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна, призначено на 16.02.2016р.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 16.02.2016р. та від 14.03.2016р. розгляд справи відкладено на 14.03.2016р. та на 05.04.2016р. у зв'язку з поданням клопотань ПАТ "ОТП Банк" та ліквідатора про відкладення розгляду справи.

15.03.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла заява ПАТ "ОТП Банк" м. Київ, у якій кредитор просить суд:

- розглянути вимоги ПАТ "ОТП Банк", викладені в первісній заяві №200-12-4/1740 від 18.09.2014р.;

- не розглядати заяви ПАТ "ОТП Банк" про уточнення вимог №200-12-4-7/2233 від 05.12.2014р. та №200-12-4-7/123 від 23.01.2015р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.04.2016р., у зв'язку з виниклою необхідністю, розгляд заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна, відкладено на 27.04.2016р.

27.04.2016р. до суду від ліквідатора надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.04.2016р. розгляд заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна відкладено на 24.05.2016р.

Також до господарського суду Донецької області 04.04.2016р. надійшла заява ліквідатора №02-01/01 від 29.03.2016р. про скасування арештів та обтяжень, накладених на майно боржника.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.04.2016р. розгляд заяви призначено на 16.05.2016р., ліквідатора зобов'язано надати необхідні документи.

05.05.2016р. на електронну пошту господарського суду Донецької області надійшла заява ліквідатора №02-01/01 від 04.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора.

Аналогічна за своїм змістом заява ліквідатора надійшла до канцелярії суду 11.05.2016р. засобами поштового зв'язку.

Від ПАТ "ОТП Банк", м. Київ 11.05.2016р. до господарського суду надійшли наступні документи:

- заява про розгляд заяви ліквідатора про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута і забезпеченого кредитора без участі представника банку та підтримання вимог, викладених у заяві ліквідатора;

- заява про розгляд заяви ліквідатора про скасування арештів та обтяжень, накладених на майно боржника, без участі представника банку та підтримання вимог, викладених у заяві ліквідатора.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2016р. відкладено розгляд заяви ліквідатора про скасування арештів та обтяжень, накладених на майно боржника на 24.05.2016р.; розгляд заяви ліквідатора Забродіна О.М. про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора призначено на 24.05.2016р.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 24.05.2016р. та від 22.06.2016р. розгляд заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ про визнання договору купівлі-продажу недійсним та заяв ліквідатора про скасування арештів та обтяжень, накладених на майно боржника та про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора, відкладено відповідно на 22.06.2016р. та на 23.08.2016р.

23.06.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_8 з повідомленням про те, що договір купівлі-продажу від 25.11.2014р. є чинним та відповідно власником спірного майна є ОСОБА_8 До заяви додані: копія договору купівлі-продажу від 25.11.20014р., копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 25.11.2014р., копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2016р.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 23.08.2016р. та від 20.09.2016р. розгляд заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ про визнання договору купівлі-продажу недійсним та заяв ліквідатора про скасування арештів та обтяжень, накладених на майно боржника та про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора, відкладено відповідно на 20.09.2016р. та на 31.10.2016р.

26.10.2016р. на електронну пошту господарського суду Донецької області від ліквідатора надійшли наступні документи:

- клопотання №02-01/11 від 25.10.2016р. про залишення без розгляду заяви про скасування арештів та обтяжень, накладених на майно боржника;

- клопотання №02-01/12 від 25.10.2016р. про відкладення розгляду справи.

31.10.2016р. до суду від ПАТ "ОТП Банк" м. Київ надійшла заява про відкладення розгляду справи про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та застосування наслідків недійсного правочину, на іншу дату.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2016р. заяву ліквідатора №02-01/01 від 29.03.2016р. про скасування арештів та обтяжень, накладених на майно боржника залишено без розгляду; розгляд заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-4-7/1740 від 18.09.2014р. про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна та заяви ліквідатора №02-01/01 від 04.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора відкладено на 06.12.2016р.

Судове засідання, призначене на 06.12.2016р., у зв'язку з перебуванням судді Чорненької І.К. на лікарняному, не відбулося.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.12.2016р. у зв'язку з виходом судді з лікарняного, призначено розгляд заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-4-7/1740 від 18.09.2014р. про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна та заяви ліквідатора №02-01/01 від 04.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора на 07.02.2017р.

05.12.16р. до суду надійшла заява ліквідатора №б/н від 30.11.2016р. про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.12.2016р. вказана заява прийнята в межах справи про банкрутство ТОВ "ПАСІФІК" до розгляду та призначена в судовому засіданні на 07.02.2017р. Явка ліквідатора, представників Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ, Маріупольського міського управління юстиції Донецької області в особі відділу державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно реєстраційної служби, приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю., ТОВ «Нью Степ», усіх кредиторів та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, у судове засідання визнана обов'язковою.

14.01.2017р. до господарського суду надійшло клопотання приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю. про розгляд справи за її відсутністю у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання, призначене на 07.02.2017р.

02.02.2017р. на електронну адресу суду надійшла заява УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя №1508/11 від 01.02.2017р., у якій посилаючись на неможливість направити в судове засідання, призначене на 07.02.2017р. свого представника, кредитор просить суд розглянути справу без його участі.

Аналогічна за своїм змістом заява УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя надійшла до канцелярії господарського суду 07.02.2017р. засобами поштового зв'язку.

07.02.2017р. на електронну адресу суду надійшло клопотання ліквідатора №б/н б/д, в якому останній просить суд відкласти судове засідання, призначене на 07.02.2017р. або провести розгляд справи без його участі; призначити розгляд справи №45/79б в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2017р. розгляд заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-4-7/1740 від 18.09.2014р. про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна, заяви ліквідатора №02-01/01 від 04.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора, заяви ліквідатора №б/н від 30.11.2016р. про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння, відкладено на 14.03.2017р.; відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора №б/н б/д в частині забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

28.02.2017р. до господарського суду надійшло клопотання приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю., у якому посилаючись на неможливістю з'явитися в судове засідання, просить суд розглянути справи за її відсутності.

14.03.2017р. представником ліквідатора до суду надана заява №б/н від 14.03.2017р. про залишення без розгляду подану ліквідатором ТОВ «ПАСІФІК» заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 04.05.2016р. №02-01/01.

В судове засідання 14.03.2017р. з'явилися представник кредитора - ПАТ «ОТП Банк», м. Київ, представник боржника та ліквідатора.

Представники інших кредиторів та учасники судового процесу - Маріупольське міське управління юстиції Донецької області в особі відділу державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно реєстраційної служби, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю., ТОВ «НЬЮ СТЕП», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не з'явилися; про час та дату слухання справи були повідомлені належним чином. Заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

У випадку не з'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеній у інформаційному листі від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві".

Відповідно до приписів ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В силу п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22 грудня 2011 року N4212-VI, який вступив в дію 19.01.2013р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Вказана справа порушена 24.10.2011р., постанова господарського суду винесена судом 02.11.2011р., тобто до набрання чинності зазначеним законом.

З огляду на зазначене, провадження у даній справі здійснюється відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. (із змінами та доповненнями).

Згідно пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013р. статтю 16 ГПК України доповнено частиною такого змісту: "справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство", а також доповнено частину 1 статті 12 пунктом 7 про підвідомчість господарським судам справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено, однак передбачено винятки щодо спорів, пов'язаних з визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів) за позовом контролюючих органів, визначених Податковим кодексом України.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.07.2016р. №01-06/2511/16 «Про внесення змін до пункту 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.11.2012р. №4212-VI)" за наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

Такі зміни щодо виключної підсудності певних спорів судам, у провадженні яких перебуває справа про банкрутство, набрали чинності з 19.01.2013р.

Отже, законодавець змінив норми процесуального права у частині виключної підсудності і такі зміни поширюються на всі правовідносини у майнових спорах з боржником, які розглядаються судами у справах про банкрутство після 19.01.2013р., незалежно від того, що до боржника можуть застосовуватися окремі положення матеріального та процесуального права, визначені Законом про банкрутство в редакції, яка існувала до набрання чинності Законом України №4212-VІ від 22.12.2011р. та в силу пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень продовжує застосовуватися до окремих боржників.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у Постанові №16/047 від 13.04.2016р. у справі №908/4804/14, який, проаналізувавши зміни до статей 16 та 12 ГПК України в системному аналізі з положеннями Закону про банкрутство №2343-ХІІ (у редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011р.), зазначив про те, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів до боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-ХІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 13.04.2016р. щодо застосування норм процесуального права, відповідно до ст.111-28 ГПК України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують положення статей 16, 12 ГПК України.

Отже, заявлений ПАТ «ОТП Банк», м. Київ та ліквідатором спір у справі про банкрутство про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення (витребування за ст.388 ЦК України) майна банкрута, суд розглядає з врахуванням виключної підсудності, в межах провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАСІФІК».

Розглянувши в судовому засіданні 14.03.2017р. матеріали справи, заяви ПАТ "ОТП Банк", м. Київ №200-12-4-7/1740 від 18.09.2014р. та ліквідатора Забродіна О.М. №б/н від 30.11.2016р. про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення (витребування за ст.388 ЦК України) майна, перевіривши надані документи, суд встановив:

У поданій заяві ПАТ "ОТП Банк", м. Київ просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.06.2012р., укладений між ТОВ «ПАСІФІК» в особі ліквідатора Демидова О.В. та ОСОБА_7, що посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько Мариною Юхимівною 13.06.2012р. за реєстровим номером 650;

- застосувати наслідки недійсності правочинну, а саме: повернути у власність ТОВ «ПАСІФІК» об'єкт нерухомого майна, переданий за недійсним правочином - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, що належить ТОВ «ПАСІФІК» на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованому 30.08.2005р. за реєстраційним номером 6863 приватним нотаріусом Апалько М.Ю.

В свою чергу ліквідатор ОСОБА_1 в заяві №б/н від 30.11.2016р. також просить суд визнати недійсним вказаний договір купівлі-продажу та витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_8, м.Маріуполь на користь ТОВ «ПАСІФІК», м. Маріуполь об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, що належить ТОВ «ПАСІФІК» на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованому 30.08.2005р. за реєстраційним номером 6863 приватним нотаріусом Апалько М.Ю.

Ліквідатор, оспорюючи договір купівлі-продажу від 13.06.2012р. діє в інтересах кредиторів з метою повернення відчуженого за цим договором майна до ліквідаційної маси, його реалізації та задоволення вимог кредиторів згідно черговості.

08.12.2014р. та 19.03.2015р. ПАТ "ОТП Банк", м. Київ до суду були подані заяви №200-12-4.7/2233 від 05.12.2014р. та №200-12-4-7/123 від 23.01.2015р. про уточнення вимог заяви про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Заявою, наданою до суду 15.03.2016р. ПАТ "ОТП Банк" м. Київ просить суд розглянути вимоги, викладені в первісній заяві №200-12-4/1740 від 18.09.2014р. та не розглядати заяви про уточнення вимог №200-12-4-7/2233 від 05.12.2014р. та №200-12-4-7/123 від 23.01.2015р.

Таким чином, судом розглядаються первісні вимоги ПАТ «ОТП Банк» м. Київ, що заявлені в заяві №200-12-4-7/1740 від 18.09.2014р. (том 1 арк. 23-26).

В обґрунтування вимог, викладених у вказаних заявах ПАТ «ОТП Банк», м. Київ та ліквідатор посилаються на те, що вказаний договір купівлі-продажу було укладено на підставі протоколу аукціону (відкритих торгах) №008 від 13.06.2012р., який постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2014р визнаний недійсним, внаслідок чого у особи, яка придбала майно (ОСОБА_7) були відсутні законні підставі для відчуження нежитлового приміщення, у зв'язку з чим договір купівлі-продажу є недійсним.

При цьому ПАТ «ОТП Банк», м. Київ та ліквідатор зазначають, що:

- реалізація майна у процедурі банкрутства складається з двох правочинів: проведення публічних торгів та визначення переможця, а також укладання договору купівлі-продажу (у випадках, передбачених законом, із додержанням письмової нотаріально посвідченої форми). При цьому підставою дійсності другого правочинну є додержання першого, тобто умов та порядку проведення аукціону;

- продаж майна на торгах (аукціоні), проведених з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, виключає можливість визнання особи, яка придбала товар на таких торгах (аукціоні), добросовісним набувачем відповідного майна;

- комітет кредиторів не надавав ліквідатору Демидову О.В. повноважень на укладання оспорюваного договору, а тому банкрут при укладанні даного правочинну не набув цивільної дієздатності шляхом одержання згоди від комітету кредиторів, а оспорюваний правочин не відповідає його внутрішній волі.

Розглянувши матеріали справи, подані докази, суд встановив:

В ході ліквідаційної процедури ТОВ «ПАСІФІК» ліквідатором Демидовим О.В. виявлено та включено до складу ліквідаційної маси майно банкрута, що належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2005р., а саме - нежитлове приміщення 66, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

13.06.2012р. ліквідатором із залученням Товарної біржі «Донбаська товарна біржа» проведені відкриті торги (аукціон) з реалізації вказаного майна банкрута.

Результати аукціону оформлені протоколом №008 від 13.06.2012р., згідно якого переможцем аукціону визнано ОСОБА_7

Ч.10 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час проведення аукціону) регламентовано, що продаж майна банкрута оформлюється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів.

Продаж відповідного майна, на підставі протоколу аукціону №008 від 13.06.2012р., було оформлено договором купівлі-продажу.

Так, 13.06.2012р. між переможцем аукціону ОСОБА_7 та ТОВ "ПАСІФІК" в особі ліквідатора Демидова О.В. був укладений договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за №650, засвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю. та за актом прийому-передачі від 13.06.2012р., вказане майно було передане переможцю та зареєстроване за нею міським КП "Маріупольське БТІ", відповідно до витягу №34497721.

Порядок продажу майна ТОВ «ПАСІФІК» в ліквідаційній процедурі на предмет його додержання ліквідатором Демидовим О.В. та організатором аукціону досліджувався судами в позовному провадженні в межах справи №5006/41/24пн/2012.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2012р. визнано недійсними відкриті торги, що проведені 13.06.2012р. з реалізації нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що торги від 13.06.2012р. з реалізації майна банкрута були проведені з порушенням вимог ч.2 ст52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.), а реалізація майна на вказаних торгах порушила майнові права та законні інтереси позивача - ПАТ «ОТП Банк», м. Київ як кредитора та іпотекодержателя.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2012р. у справі №5006/41/24пн/2012 залишена без змін.

Одже, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2012р. та постанова Вищого господарського суду України від 12.02.2013р. (якою залишено в силі постанову Донецького апеляційного господарського суду) підтверджує факт неправомірності проведення аукціону, а також визначення переможця аукціону і пов'язаного з цим завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, за яким останній нібито одержав право на придбання об'єкта продажу.

В силу приписів ст.35 ГПК України, встановлені у вказаному судовому рішенні факти мають преюдиційне значення для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи в подальшому 06.09.2014р. ОСОБА_7 внесла придбаний на аукціоні об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, який виступає предметом спірного договору, до статутного капіталу ТОВ «НЬЮ СТЕП» (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.09.2014р.).

У справі №5006/41/24пн/2012 ОСОБА_7 приймала участь як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та враховуючи вказані обставини на час відчуження майна (у вигляді передачі нерухомого майна до Статутного капіталу ТОВ «НЬЮ СТЕП») була обізнана про факт визнання аукціону з продажу майна банкрута недійсним.

В свою чергу 25.11.2014р. між ТОВ «НЬЮ СТЕП» та ОСОБА_8 укладено договір купівлі продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Чернишовою В.В. за реєстраційним номером 2349.

В силу приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України.

За приписами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України вимога про визнання правочинну недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочинну, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочинну.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2012р. у справі №5006/41/24пн/2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013р., аукціон проведений 13.06.2012р. визнано недійсним у зв'язку із його невідповідністю вимогам законодавства, а відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, тому відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України він не може створювати юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що за змістом вказаних приписів закону підставами недійсності укладеного за результатами відкритих торгів у формі аукціону правочинну є недодержання вимог закону під час їх проведення, суд вважає, що встановлення порушень Закону про банкрутство під час проведення аукціону (відкритих торгів) та визнання його результатів недійсним, відповідно, є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.06.2012р., укладеного за результатами таких торгів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.06.2012р., укладений між ТОВ «ПАСІФІК» в особі ліквідатора Демидова О.В. та ОСОБА_7, що посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю. 13.12.2012р. за реєстровим номером 650.

Якщо після укладання недійсного правочинну було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочинни, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Проте в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочинну, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває із володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.

У такому випадку, діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім договором у ланцюгу договорів права відчужувати це майно.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.10.2011р. у справі №5002-8/5447-2010.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна сторона має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічна норма закріплена в ст.20 ГК України.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, ст.387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

- було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

- було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

- вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Диспозиція ст.388 ЦК України не потребує доведення недобросовісності набувача, оскільки питання витребування майна від недобросовісного набувача врегульовано ст.387 ЦК України і власник може витребувати його від останнього в будь якому випадку.

Витребовуючи ж майно від добросовісного набувача власник має довести лише вказані обставини, передбачені ч.1 ст.388 ЦК України.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст.388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Відповідно до п.2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) не дійсними" продаж майна на торгах (аукціоні), проведених з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, виключає можливість визнання особи, яка придбала товар на таких торгах (аукціоні), добросовісним набувачем.

За вказаних обставин, щодо встановлення судом недійсності аукціону з продажу майна ТОВ «ПАСІФІК», оформленого протоколом від 13.06.2012р. та договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 13.06.2012р., укладеного між ТОВ «ПАСІФІК» в особі ліквідатора Демидова О.В. та ОСОБА_7, остання не набула на законних підставах прав власника вищевказаного нежитлового приміщення.

Разом з тим, станом на дату судового засіданні спірне майно перебуває у власності ОСОБА_8, так як, зокрема після визнання результатів проведення аукціону від 13.06.2012р. з продажу майна ТОВ «ПАСІФІК», оформленого протоколом від 13.06.2012р. недійсними було неодноразово відчужено, що встановлено вище.

При цьому, суд звертає увагу, що на час укладання договору купівлі продажу між ТОВ «НЬЮ-СТЕП» та ОСОБА_8, нерухоме майно, яке було об'єктом продажу на аукціоні, перебувало під арештом, що підтверджується ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2014р. та витягом з Державного реєстру іпотек.

Крім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.09.2014р. гр. ОСОБА_8 значиться у переліку засновників (учасників) юриичної особи ТОВ «НЬЮ СТЕП».

Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочиннів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, оскільки ОСОБА_7 за вищевказаних обставин не набула права власності на нерухоме майно, то вона, відповідно, не мало прав на його відчуження в подальшому іншим особам, в тому числі шляхом внесення до Статутного фонду ТОВ «НЬЮ СТЕП».

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст.388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Норма ст.388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №6-3090цс15 від 02.03.2016р.

У зв'язку з тим, що майно ТОВ «ПАСІФІК» було відчужене особою (ОСОБА_7), яка не мала права на вчинення дій по розпорядженню таким майном (боржника, після визнання торгів недійсними), спірне майно ТОВ «ПАСІФІК» вибуло з його володіння не з власної волі.

Суд зазначає, що оскільки первісний договір купівлі-продажу від 13.06.2012р., укладений між ліквідатором ТОВ «ПАСІФІК» Демидовим О.В. та гр. ОСОБА_7, за яким спірне майно вибуло з власності банкрута, визнано недійсним в судовому порядку, то підстава, на якій придбане спірне майно наступними набувачами у ланцюгу наступних угод, згодом відпала, отже особа, за якою зареєстровано право власності на момент звернення кредитора ПАТ «ОТП Банк», м. Київ та ліквідатора із заявами про повернення (витребування в порядку ст.388 ЦК України) спірного майна, зобов'язана повернути таке майно.

Відповідно, визнання недійсним вказаного правочину (з підстав недійсності аукціону, проведеного з порушеннями закону при здійсненні процедури продажу) виключає можливість наявності волі відчужувача (ТОВ «ПАСІФІК», від імені якого діяв ліквідатор Демидов О.В.) на вчинення даного правочинну.

За таких обставин, майно ТОВ «ПАСІФІК» підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння, а саме у ОСОБА_8, тобто в особи, у володінні якої знаходиться спірне майно.

Щодо заяви ліквідатора №02-01/01 від 04.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора, суд зазначає наступне:

У поданій заяві ліквідатор з метою забезпечення збереження майна банкрута та здійснення ліквідаційної процедури у встановленому Законом порядку, а також з метою захисту прав і законних інтересів кредиторів у справі про банкрутство, просить суд заборонити ОСОБА_8 та будь-яким іншим особам, окрім ТОВ «ПАСІФІК» відчужувати у будь-який спосіб нежитлове приміщення №66, загальною площею 529 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

14.03.2017р. представником ліквідатора до суду надана заява №б/н від 14.03.2017р. про залишення без розгляду заяви ліквідатора №02-01/01 від 04.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора.

Відповідно до ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.2 ст.22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Беручи до уваги вказані приписи закону, суд дійшов висновку, що заява представника ліквідатора №б/н від 14.03.2017р., відповідає правам ліквідатора (як сторони у справі про банкрутство), передбаченим ст.22 ГПК України, не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших учасників судового процесу.

При цьому, подання представником ліквідатора вказаної заяви, виключає розгляд по суті заяви ліквідатора №02-01/01 від 04.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе задовольнити заяву представника ліквідатора №б/н від 14.03.2017р. та залишити без розгляду заяву ліквідатора №02-01/01 від 04.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора.

Керуючись п.1-1 прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону від 22.12.2011р. №4212-VI, ст.ст.5, 22, 25, 30, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. (із змінами та доповненнями), ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011р. N4212-VI, який вступив в дію 19.01.2013р., приймаючи до уваги Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 21.07.2016р. №01-06/2511/16 "Про внесення змін до пункту 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI)", ст.ст.15, 16, 203, 215. 216, 328, 330, 387, 388 ЦК України, ст.20 ГК України, ст.ст.4-1, 16, 22, 32-34, 35, 43, 75, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ №200-12-4-7/1740 від 18.09.2014р. про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та повернення у власність об'єкту нерухомого майна.

Задовольнити заяву ліквідатора ТОВ «ПАСІФІК» Забродіна О.М. №б/н від 30.11.2016р. про визнання договору купівлі-продажу від 13.06.2012р. недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.06.2012р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАСІФІК» в особі ліквідатора Демидова О.В. та ОСОБА_7, що посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько Мариною Юхимівною 13.12.2012р. за реєстровим номером 650.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_8 (паспорт НОМЕР_2, виданий 28.07.1995р. Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАСІФІК» (код ЄДРПОУ 24654798, адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, провулок Дніпровський, буд. 15) об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАСІФІК» на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованому 30.08.2005р. за реєстровим номером 6863 приватним нотаріусом Апалько М.Ю.

Залишити без розгляду заяву ліквідатора №02-01/01 від 04.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення інтересів банкрута та забезпеченого кредитора.

Ухвала набирає законної сили в день її винесення.

Суддя І.К. Чорненька