Рішення № 65342496, 10.03.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2017 Справа №607/6232/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Грицака Р.М. з участю секретаря с/зОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 83259,86 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 червня 2013 року між ПАТ АКБ «Львів» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №2013t0001, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 120 000,00 грн. із платою за користування кредитом в розмірі 22% проценти річних, терміном погашення кредиту - 05 червня 2016 року. Прийняті на себе зобов'язання по Кредитному договору відповідач належним чином не виконував у звязку з чим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 10.02.2015 року було стягнуто заборгованість станом на 28.10.2014 року в розмірі 110883,41 грн., які погашені відповідачем лише 06.04.2016 року. А тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 36547,03 грн. - заборгованості по відсотках за період з 31.10.2014 року по 26.05.2016 рік; 3695,40 грн. заборгованості по комісії за період з 29.08.2014 року по 26.05.2016 року та 42747,43 грн. - пені за період з 29.05.2015 року по 26.05.2016 рік. Крім того просить покласти на відповідача судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Представник позивача ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Предстваник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судовому засіданні подав письмове заперечення на позов в якому зазначає, що після виконання відповідачем рішення Тернопільського міськрайонного суду від 10.02.2015 р. та закінчення виконавчого провадження, про наявність будь-якої заборгованості перед Банком ОСОБА_2 ніхто не повідомляв, інформації про наявність заборгованості за кредитним договором, її розміри, суми нарахованих відсотків, комісій, неустойки за даним кредитним договором, та періоди їх нарахування відомо не було. Жодних вимог про сплату такої заборгованості в порядку, передбаченому умовами кредитного договору, Відповідачу не надсилалося. Враховуючи зазначені обставини, Відповідач вважав, що його зобов'язання перед Банком виконані в повному обсязі та підстав, котрі б спонукали Відповідача усвідомлювати наявність у нього будь-яких зобов"язань перед Банком, не було. Крім того вважає нарахований банком розмір пені таким, що не відповідає засадам справедливості та добросовісності, а тому просить суд розмір неустойки зменшити, оскільки він значно перевищує розмір збитків.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

06 червня 2013 року між ПАТ АКБ «Львів» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено Кредитний договір №2013t0001, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 120 000,00 грн. із платою за користування кредитом в розмірі 22% річних, терміном погашення кредиту - 05 червня 2016 року.

Прийняті на себе зобов'язання по Кредитному договору відповідач належним чином не виконував у звязку з чим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 10.02.2015 року з ОСОБА_2 було стягнуто заборгованість станом на 28.10.2014 року в розмірі 110883,41 грн.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитним договором, яка була стягнута рішенням суду, погашена відповідачем лише 06.04.2016 року, у звязку з чим банком було нараховано: 36547,03 грн. - заборгованості по відсотках за період з 31.10.2014 року по 26.05.2016 року; 3695,40 грн. заборгованості по комісії за період з 29.08.2014 року по 26.05.2016 року та 42747,43 грн. - пені за період з 29.05.2015 року по 26.05.2016 рік, а всього на загальну суму 83259,86 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України).

В силу ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Згідно ст. 625 та ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, тобто на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Кредитним договором у п. 6.1. передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, Банк вправі нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 3.2 цього Договору, від суми простроченого зобовязання.

Згідно ч.2 п.3.1. Кредитного договору - за надання кредиту Позичальник сплачує Банку, в порядку та строки визначені цим договором комісію за адміністрування кредиту, що нараховується та сплачується щомісячно в розмірі 0,2 % суми фактичної заборгованості по кредиту.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 Постанови від 30 березня 2012р. за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. За умовами ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення умов договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Беручи до уваги, що нарахований позивачем розмір пенізначно перевищує розмір збитків та відповідачу не було відомо про нарахування позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів, оскільки зобовязання було виконане, що з відповідача вже було стягнуто пеню за невиконання кредитних зобовязань, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки з 42747,43 грн. до суми 1000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту, а позов до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів» 36547,03 грн. - заборгованості по відсотках за період з 31.10.2014 року по 26.05.2016 року; 3695,40 грн. - заборгованості по комісії за період з 29.08.2014 року по 26.05.2016 року та 1000,00 грн. - пені за період з 29.05.2015 року по 26.05.2016 року, а всього на загальну суму 41242,43 грн.

Згідно ст.88 ЦПК України із відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по справі.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 530, 599, 612, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України ст.ст.61, 88, 169, 209, 213-215, 217, 218, 223-226, 232-233 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства АКБ «Львів» заборгованість за кредитним договором №2013t0001 від 06.06.2013 року в сумі 36547,03 грн. заборгованості по відсотках, 3695,40 грн. заборгованості по комісії, 1000 грн. пені та 1378 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий суддяОСОБА_4