Рішення № 6533964, 02.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.11.09 р.                     Справа № 7/156                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк

За участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь” –металургійний завод” м. Донецьк

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Енерго" м.Донецьк

Предмет спору: стягнення вартості нестачі вугільного концентрату у сумі 5237, 40 грн.

За участю представників:

від позивача: Ахметова Н.В. – дов.;

від відповідача: Сьомка Р.О. – дов.;

від третьої особи-1: Гусаченко І.А. – дов.;

від третьої особи-2: не з’явились.

У судовому засіданні 24.09.2009р. а порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 15.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ

ЗАТ „Макіївкокс” м. Макіївка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ТОВ „Енергоімпекс” м. Донецьк про стягнення вартості нестачі вугільного концентрату у сумі 5237, 40 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на акти про приймання продукції по кількості №337/п від 10.03.2008р., №343/п від 10.03.208р., №337 від 12.03.2008р., №343 від 12.03.2008р.; посвідчення №337 від 11.03.2008р., №343 від 12.03.2008р.; акти про вагу тари №337 від 12.03.2008р., №343 від 12.03.2008р.; залізничні накладні №50298846, №50298845; рахунок-фактуру №8024 від 14.03.2008р.; виписку з рахунку/довідку б/н; реєстри клієнтських платежів за 01.04.2008р.; телефонограми №15 від 11.03.2008р., №17 від 11.03.2008р.; листи №13-334 від 11.03.2008р., №13-366 від 12.03.2008р.

Позивач у позовній заяві, запереченнях на позов №07-3047 від 13.07.2009р., у клопотанні №07-4876 від 22.09.2009р. та у судових засіданнях наполягав на задоволенні позову, зазначив, що:

- заявлена до стягнення сума є вартістю нестачі вугільного концентрату;

- згідно даних залізничних накладних вага нетто вантажу є більшою, ніж було фактично з’ясовано при переважуванні спірних вагонів;

- на станцію призначення вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати чи розкрадання на шляху слідування та був виданий ЗАТ “Макіївкокс” залізницею без перевірки маси та кількості місць у відповідності до ст. 52 Статуту Залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотній стороні самої накладної;

- приймання вугільного концентрату здійснювалось згідно вимог “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вживання за кількістю”, затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р. (далі Інструкція П-6);

- рахунок-фактура постачальника (ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод”) оплачений ЗАТ “Макіївкокс” за отриману вугільну продукцію в повному розмірі.

У судових засіданнях та у відзиві відповідач позов заперечив у повному обсязі, наполягає на тому, що накладна є основним перевізним документом, який надається вантажовідправником разом з вантажем залізниці і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди між відправником та залізницею на користь третьої особи на перевезення вантажу, зазначив, що між позивачем та відповідачем не має прямих взаємовідносин за договором перевезення, тому посилання позивача на п.24 Статуту Залізниці вважає необґрунтованими.

У клопотанні від 30.06.2009р. відповідач просив надати йому доступ на підприємство позивача з метою складання сумісного акту про перегляд інформації з програми ваг та щодо витребування від ДВАТ "Макіївське вантажно-транспортне управління „Макіїввантажтранс” інформації з приймально-здавальної відомості стосовно часу надання вагонів позивачу та часу їх проведення позивачем, яке розглянуто судом 09.09.2009р. та ухвалою від 09.09.2009р. задоволено.

Ухвалою суду від 16.07.2009р. до участі у справі залучено як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк.

У поясненнях №17/17-705юр від 31.08.2009р. третя особа підтримала позовні вимоги, зазначила, що у ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” не було доступу до спірного вантажу, а нестача вугільної продукції виникла з вини вантажовідправника (відповідача).

Ухвалою суду від 09.09.2009р. до участі у справі залучено як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Група „Енерго” м.Донецьк.

Вказана третя особа у жодне судове засідання не прибула, у поясненнях №17/17-146юр від 16.04.2009р., наданих через канцелярію суду, підтримала позовні вимоги, зазначила, що у ТОВ „Група „Енерго” не було доступу до спірного вантажу, що залізнична накладна є фактично договором перевезення вантажу, стороною якого є вантажовідправник – відповідач по справі, який й повинен нести відповідальність за нестачу вантажу.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи позивача суд ВСТАНОВИВ:

10.03.2008р. ТОВ "Енергоімпекс" на адресу ЗАТ "Макіївкокс" у вагонах №№65488264, 67609347, 66578246, 66188277, 65358574, 63314777, 66853912, 67870535 за залізничними накладними №50298846, №50298845 зі станції Кривий Торець на станцію Харцизьк відвантажено концентрат вугілля марки "Ж" (навантаження трапецією, укочення катком), із зазначенням загальної маси вантажу 541000 кг (в залізничні накладній №50298846 маса вантажу визначена відправником як 203 000 кг, №50298845 – 338000 кг).

Згідно до п.1 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Енергоімпекс" є вантажовідправником по залізничним накладним, тоді як вантажоодержувачем по цим же залізничним накладним є позивач по справі – ЗАТ “Макіївкокс” і одночасно його покупцем за договором №2080дс/292 від 01.10.2003р., укладеного з ЗАТ „Донецьксталь – металургійний завод” (Продавець), (далі по тексту договір).

Додатковою угодою від 04.11.2003р. до договору №2080дс/292, у зв’язку з перереєстрацією ТОВ “Макіївкокс” в Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс”, преамбула договору №2080дс/292 від 01.10.2003р. була змінена.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін, вбачається, що на момент виникнення спірних відносин зазначений договір був діючим.

Згідно розділу 1 договору №2080дс/292 від 01.10.2003р. “Продавець” зобов’язується передати, а “Покупець” прийняти і оплатити на умовах договору вугільну продукцію (Товар), номенклатура, кількість, ціни, строки і умови поставки якого погоджені сторонами в додаткових угодах.

Відповідно до розділу 3 зазначеного вище договору оплата за поставлений “Товар” здійснюється “Покупцем” в гривнях шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок “Продавця” в строки, обумовлені сторонами в додаткових угодах.

Приймання “Товару” здійснюється у відповідності до вимог “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю” №П-7 з змінами та доповненнями і “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю” №П-6 (п.4.2. розділ 4 договору №2080дс/292 від 01.10.2003р.).

Перехід права власності на “Товар” відбувається в момент підписання обома сторонами акту приймання-передачі матеріальних цінностей (п.4.3. розділу 4 договору №2080дс/292 від 01.10.2003р.).

В разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони зобов’язані до звернення в суд урегулювати всі спори в претензійному порядку або шляхом переговорів (п.6.2. розділу 6 договору №2080дс/292 від 01.10.2003р.).

Згідно п.1 додаткової угоди №116 від 28.02.2008р. до договору №2080дс/292, “Продавець” в березні 2008р. зобов’язується передати, а “Покупець” прийняти та оплатити вугільний концентрат (далі товар), в тому числі марки Ж у кількості 10500 тн за ціною 875, 00 грн. за 1 тн без урахування ПДВ на умовах поставки СРТ ст. покупця (Інкотермс 2000р.).

“Покупець” здійснює оплату отриманої партії (сумарний об’єм „Товару”, поставленого „Продавцем” за календарну декаду) „Товару” шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок “Продавця” протягом 3 днів з дати поставки партії „Товару” та отримання рахунку, виставленого „Продавцем” 1 раз в 10 днів, проте не пізніше останнього дня місяця поставки.

На станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати та розкрадання під час перевезення, та 10.03.2008р. був виданий залізницею ЗАТ "Макіївкокс" без перевірки маси та кількості місць, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відмітка на зворотньому боці залізничних накладних.

10.03.2008р. під час зважування вагонів з вугільним концентратом ЗАТ "Макіївкокс" була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв'язку з чим приймання вантажу було зупинене для виклику представника вантажовідправника.

Листами №13-334 від 11.03.2008р. та №13-366 від 12.03.2008р. відповідач повідомив позивача про відсутність можливості направити свого представника для участі у сумісному прийманні вантажу, просив здійснити приймання вантажу у відповідності до інструкції П-6 та Статуту залізниць України.

У зв’язку з викладеним, приймання вантажу було продовжено без участі представника відповідача (вантажовідправника) 12.03.2008р. за участю представників позивача, за результатами чого складені наступні акти:

Акт №337 від 12.03.2008р. про приймання продукції за кількістю, який затверджено заступником голови правління ЗАТ "Макіївкокс", та підписано представниками цього ж підприємства із застереженням про те, що ними визнається недовантаження за накладною №50298845. З акту вбачається, що у вагонах №№65488264, 67609437, 66578246, 66188277, 65358574 виникли розбіжності між фактичними показниками ваги та показниками, зазначеними відповідачем у залізничних накладних:

- Показники, зазначені у залізничних накладних:, загальна маса тари – 111 100 кг, загальна маса нетто – 338000 кг; загальна маса брутто (у зв’язку із відсутністю в залізничній накладній відомостей про вагу брутто вагонів, вона визначена шляхом додавання до маси нетто вантажу ваги тари вагонів) – 449 100 кг.

- Фактичні показники: загальна маса тари – 111 900 кг, загальна маса нетто – 332 150 кг. загальна маса брутто – 440 050 кг,

За результатами зважування зроблено висновок, що нестача у вагонах №№65488264, 66578246, 66188277, 65358574 у загальному розмірі складає 6 650 кг, а надлишок у вагоні №67609437 – 800 кг.

Таким чином, загальна маса нестачі, згідно з актом №337 від 12.03.2008р., склала 5850 кг. При цьому, встановлено, що вага тари в акті зазначена з акту про вагу тари №337 від 12.03.2008р., зважування за яким здійснювалось після закінчення приймання продукції за кількістю (зі зміною складу осіб, які брали участь у зважуванні, також без участі представника ТОВ „Енергоімпекс”). За результатами приймання продукції комісія дійшла до висновку, що недостача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником та неправильного визначення ним маси вантажу.

Акт №343 від 12.03.2008р. про приймання продукції за кількістю, який затверджено заступником голови правління ЗАТ "Макіївкокс", та підписано представниками цього ж підприємства із застереженням про те, що ними визнається недовантаження за накладною №50298846. З акту вбачається, що у вагонах №№63314777, 66853912, 67870535 виникли розбіжності між фактичними показниками ваги та показниками, зазначеними відповідачем у залізничних накладних:

- Показники, зазначені у залізничних накладних:, загальна маса тари – 65 500 кг, загальна маса нетто – 203000 кг; загальна маса брутто (у зв’язку із відсутністю в залізничній накладній відомостей про вагу брутто вагонів, вона визначена шляхом додавання до маси нетто вантажу ваги тари вагонів) – 268 550 кг.

- Фактичні показники: загальна маса тари – 64 950 кг, загальна маса нетто – 200 500 кг. загальна маса брутто – 265 450 кг,

За результатами зважування зроблено висновок, що нестача у вагонах №№63314777, 66853912 у загальному розмірі складає 2 600 кг, а надлишок у вагоні №67870535 – 100 кг.

Таким чином, загальна маса нестачі, згідно з актом №343 від 12.03.2008р., склала 2500 кг. При цьому, встановлено, що вага тари в акті зазначена з акту про вагу тари №343 від 12.03.2008р., зважування за яким здійснювалось після закінчення приймання продукції за кількістю (зі зміною складу осіб, які брали участь у зважуванні, також без участі представника ТОВ „Енергоімпекс”). За результатами приймання продукції комісія дійшла до висновку, що недостача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником та неправильного визначення ним маси вантажу.

Відповідно до матеріалів справи, позивач оплатив на користь постачальника (третьої особи – ЗАТ „Донецьксталь”-металургійний завод”) на підставі рахунку-фактури №8024 від 14.03.2008р. вартість отриманого вугілля у повному обсязі, що підтверджено наявним в матеріалах справи реєстром клієнтських платежів за 01.04.2008р. на суму 10000000 грн.

Згідно акта №8024 від 14.03.2008р. приймання-передачі продукції по договору №2080дс/292 від 01.10.2003р., складеного представниками ЗАТ "Макіївкокс" та ЗАТ "Донецьксталь" – металургійний завод" визначено, що ЗАТ "Макіївкокс" прийняло від ЗАТ "Донецьксталь" – металургійний завод" продукцію: концентрат вугільний марки "Ж" загально масою 1826, 500тн, у тому числі загальною масою 541тн за залізничними накладними №№50298845, 50298846.

Згідно акта №8024 приймання-передачі продукції по договору №2080дс/292 від 01.10.2003р., він підписаний з боку ЗАТ "Макіївкокс" головою правління із застереженням: "Цей акт зі сторони ЗАТ "Макіївкокс" підписаний на підставі даних на дату відвантаження, зазначених у залізничних квитанціях, без врахування недостачі, яка може бути зафіксована в актах, складених за "Інструкцією П-6".

Враховуючи вищенаведене, той факт, що ЗАТ „Макіївкокс” оплатило вартість вугільного концентрату за залізничними накладними №№50298845, 50298846 у вагонах №№65488264, 67609347, 66578246, 66188277, 65358574, 63314777, 66853912, 67870535 у повному обсязі, без урахування нестачі, яка може бути зафіксована, а лише за даними, зазначеними у вказаних залізничних накладних, а також той факт, що дані в залізничних накладних вказані саме відповідачем, який є вантажовідправником, позивач звернувся до суду та просить стягнути з ТОВ „Енергоімпекс” вартість нестачі вугільного концентрату у сумі 5237, 40 грн.

Розрахунок вартості нестачі вугільного концентрату здійснений позивачем з урахуванням 1% природної втрати.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін та третьої особи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вугільного концентрату у сумі 5237, 40 грн. підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну, фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Разом з тим, приписами частини другої зазначеної статті встановлено, що особа звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частина 2 ст. 9 Цивільного кодексу України встановлює, що особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання можуть бути передбачені спеціальним Законом.

Так, згідно ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів, визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ст. 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. За змістом ст. 909 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу та п. 22 Статуту залізниць України, встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 (далі Статут), цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Пунктом 129 Статуту регламентовано, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодежувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач.

Як зазначалося, у зв’язку з тим, що за зазначеною накладною вантаж прибув в справних вагонах без ознак втрати, він на підставі ст. 52 Статуту залізниць був виданий одержувачу без перевірки маси вантажу у вагонах, про що працівниками станції призначення зроблена відповідна відмітка на залізничних накладних.

Стаття 111 Статуту залізниць визначає, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою.

Так, у відповідності до п. „а” ст. 111 Статуту залізниць залізниця звільняється від відповідальності, зокрема за втрату, нестачу вантажу, що прибув в неушкодженому відкритому рухомому составі, завантаженому відправником, якщо відсутні ознаки втрати, розкрадення, порчі або ушкодження вантажу за час перевезення.

Відповідно до ст. 23 Статуту, саме на вантажовідправника покладено обов’язок по заповненню залізничних накладних.

Згідно п. 37 Статуту та пункту 5 Правил приймання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі Правил приймання вантажів), у накладній, зокрема, зазначається маса вантажу, яка визначається саме вантажовідправником, а п. 24 Статуту, передбачає, що саме вантажовідправник несе відповідальності за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Матеріалами справи доведено, що сума недостачі з урахуванням норми недостачі (суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) складає 5237, 40 грн.

Навантаження у вищевказані вагони здійснено засобами вантажовідправника (відповідача); вантаж зважено на 150 тн. вагонних вагах.

Таким чином, відповідати за заявленим позовом, враховуючи підстави заявленого позову, повинна особа, що є вантажовідправником за спірною відправкою, а саме – Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” м. Донецьк.

Так, внаслідок невірного визначення відповідачем маси вантажу у вищевказаних залізничних накладних, виникла нестача вугілля, вартість якого склала 5237, 40 грн., у зв’язку з чим вона підлягає стягненню з відповідача, та іншого відповідачем не доведено.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст..ст.9, 908, 909, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 306, 307 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457, Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 69, 82 – 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (83028, м.Донецьк, вул. Майська, 66, р/р 26007002300006 ВАТ „Европромбанк” м.Донецьк”, МФО 377090, ЄДРПОУ 30962337) на користь Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” (86106, Донецьк обл.., м. Макіївка, вул. Горького, 1, п/р 26004198061891 у Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32598706) вартість нестачі вугільного концентрату у сумі 5237, 40 грн., державне мито у сумі 102, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312, 50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.

Повний текст рішення підписаний 02.11.2009р.

Суддя