Ухвала суду № 65339452, 13.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2287/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 березня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 28.02.2017 року визначено підсудність справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку Ужгородському міськрайонному суду.

Уконтекстіправанасправедливийсуд,визначеного ст.7ЗаконуУкраїни«Просудоустрійі статуссуддів»судовасистемазабезпечуєдоступністьправосуддядля кожноїособивідповідно до Конституціїтавпорядку,встановленомузаконамиУкраїни.

Нормамистатті 119 ЦПК Українирегламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Водночас, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимогст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» за заявлену позовну вимогу.

Відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтями3і4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VIвизначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згіднозч.1ст.4ЗаконуУкраїни«Просудовийзбір»судовийзбір справляєтьсяувідповідно-мурозмірівідпрожитковогомінімумудляпрацездатнихосіб,встановленогозакономна 1 січня календарного року,вякому відповідназаяваабо скаргаподаєтьсядосуду,-увідсотковому співвідношенні доцінипозовутауфіксованомурозмірі.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем заявлено вимогу про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку , яка є вимогою майнового характеру та є об'єктом справляння судового збору.

Позивачем зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру в сумі 33 067,80 грн. Разом з тим не надано до суду доказів, що дійсна вартість майна на час звернення до суду з позовом становить 33 067,80 грн.

У відповідності до п.12Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності" судам розяснено , що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Отже, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою , а в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивач не долучив документи, що підтверджують сплату судового збору за заявлену ним позовну вимогу з урахуванням вартості майна на час розгляду спору враховуючи вищевказані вимоги законодавства.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: отримувач коштів Ужгородське УДКСУ Закарпатської області, МФО 812016 , код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002 , код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 38015610 (суду, де розглядається справа).

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. ст.119,120 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст.ст. 119, 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3