Ухвала суду № 65339430, 14.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6545/16-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого-судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за заявою Чопської міської ради, в особі Чопського міського голови ОСОБА_1, про відстрочку виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2016 року по справі №308/6545/16-а, -

ВСТАНОВИВ:

Чопська міська рада, в особі Чопського міського голови ОСОБА_1, звернулась до суду з заявою про відстрочку виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2016 року по справі №308/6545/16-а.

Заява мотивована тим, що 29 листопада 2016 року Ужгородським міськрайонним судом прийнято постанову в справі за позовом ОСОБА_2 до Чопської міської ради, якою позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Чопської міської ради щодо не виплати ОСОБА_2 середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, у відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», зобовязано Чопську міську раду провести нарахування та виплату ОСОБА_2 середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, у відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», за період з 11.11.2015 року по 10.05.2016 року. Постанова набрала законної сили та на її примусове виконання 13.02.2017 року видано виконавчий лист.

15.02.2017 року УДВС ГУТЮ у Закарпатській області відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню постанови суду та встановлено 10-ти денний строк для його виконання. Однак на даний час існують обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у визначений строк, оскільки виплата середньої плати колишньому депутату місцевої ради у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування можлива лише за рішенням ради. Для виконання постанови суду про нарахування та виплати середньої заробітної плати з місцевого бюджету особі, не повязаній з органом місцевого самоврядування трудовими відносинами, необхідно прийняти відповідне рішення міської ради про передбачення коштів на такі цілі в місцевому бюджеті, тобто внесення змін до місцевого бюджету. Разом з тим, вказує, що законодавством встановлені певні процедури підготовки та прийняття і рішень органами місцевого самоврядування про внесення змін до місцевого бюджету.

Згідно пунктів 7-10 ст.78 Бюджетного кодексу України рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною місцевою радою на підставі офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду, про обсяг залишку коштів загального та спеціального фондів (крім власних надходжень бюджетних установ) відповідного бюджету. Факт перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету визнається за підсумками першого кварталу та наступних звітних періодів з початку поточного бюджетного періоду на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за умови перевищення доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів), врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, не менше ніж на 5 відсотків. Факт недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційного висновку місцевого фінансового органу за підсумками квартального звіту в разі недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет можуть бути ухвалені відповідною місцевою радою з урахуванням положень статті 52 цього Кодексу, в разі необхідності перерозподілу бюджетних призначень між головними розпорядниками бюджетних коштів (за наявності відповідного обґрунтування) та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради за дорученням ради або за власної ініціативи попередньо розглядають проекти місцевого бюджету. Згідно ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

З огляду на викладене, рішення Чопської міської ради про внесення змін до рішення про місцевий бюджет на 2017 рік в частині передбачення видатків для здійснення виплати середньої заробітної плати ОСОБА_2 можливий після: подання офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду, про обсяг залишку коштів загального та спеціального фондів (крім власних надходжень бюджетних установ) відповідного бюджету за перший квартал 2017 року, тобто після 31.03.2017 року; підготовки та розгляду постійною депутатською комісією Чопської міської ради з питань бюджету проекту рішення про внесення зміні до рішення про місцевий бюджет на 2017 рік у частині передбачення видатків для здійснення виплати середньої заробітної плати ОСОБА_2, надання своїх висновків з цього приводу; оприлюднення проекту про внесення змін до рішення про місцевий бюджет на 2017 рік в частині передбачення видатків для здійснення виплати середньої заробітної плати ОСОБА_2 не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття на пленарному засідання Чопської міської ради.

За таких обставин, враховуючи чітку регламентацію законодавством черговості та строків проведення процедур прийняття місцевою радою рішень про внесення змін до рішення про місцевий бюджет, заявник просить відстрочити, з метою надання можливості підготувати, оприлюднити та винести на розгляд місцевої ради проект відповідного рішення, виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду від 29.11.2016 року до 31 травня 2017 року.

Від представника позивача на адресу суду надійшла заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення. Просить в задоволенні такої відмовити оскільки є необґрунтованою.

В судове засідання сторони не зявились, повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

29 листопада 2016 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області по справі №308/6545/16-а за адміністративним позовом представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Чопської міської ради Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача міський голова ОСОБА_1, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати було ухвалено постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Чопської міської ради Закарпатської області щодо не виплати ОСОБА_2 середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, у відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Зобовязано Чопську міську раду Закарпатської області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, у відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», за період з 11.11.2015 року по 10.05.2016 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Чопської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 1817,08 гривні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року апеляційну скаргу Чопської міської ради на постанову Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/6545/16-а повернуто особі, яка її подала.

Постанова суду першої інстанції набрала законної сили. 13 лютого 2017 року судом був виданий виконавчий лист, який стягувачем предявлений до примусового виконання.

Статтею 124 Конституції України та статтею 14 КАС встановлено, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду..

Зазначене також кореспондується ч.1ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, якою передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відстрочення виконання рішення - це перенесення його виконання на більш пізній час у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб. Відстрочення виконання - це пільга для того, хто повинен виконати рішення.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення обєкта стягнення або з інших причин. Наявність таких обставин повинна бути доведена заявником.

Таким чином, наведена норма пов'язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Заявник, як на підстави відстрочення виконання судового рішення - постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2016 року по справі №308/6545/16-а, посилається на чітку регламентацію законодавством черговості (підготовка, оприлюднення та винесення на розгляд міської ради проекту відповідного рішення) та строків проведення процедур прийняття міською радою рішень про внесення змін до рішення про місцевий бюджет.

Відповідно до ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Згідно ст.64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчіоргани самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

У відповідності до ст.63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Згідно ст.78 Бюджетного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011р. №845 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013р. №45).

У п.2 цього Порядку терміни вживаються в такому значенні: безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження»; стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.

Згідно приписів п. 41-43 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної. У разі здійснення безспірного списання коштів місцевих бюджетів згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевогосамоврядування, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом пяти робочих днів після надходження документів про їх надходження. Орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевогосамоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача. Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

Пунктом 44 Порядку визначено, що у разі коли для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

Тобто, прийняття рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною місцевою радою для виконання судового рішення про стягнення коштів з місцевого бюджету необхідне у разі необхідності додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Заявником до заяви не надано належних доказів на підтвердження саме виняткових обставин відсутності можливості виконати судове рішення, доказів, проведеного розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_2, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, у відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», за період з 11.11.2015 року по 10.05.2016 року не надано, доказів того, що для виплати такої суми необхідно додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень не надано.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2016 року по справі №308/6545/16-а, що відповідно до статті 263 КАС України було б підставою саме для відстрочки виконання судового рішення, недоведеність наявності саме виняткових обставин, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про відстрочку виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2016 року по справі №308/6545/16-а відсутні.

Керуючись ст. ст. 263, 165, 185, 186 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Чопської міської ради, в особі Чопського міського голови ОСОБА_1, про відстрочку виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2016 року по справі №308/6545/16-а - відмовити

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4