Рішення № 6533939, 03.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.09 р.                     Справа № 19/199                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Шикуті О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Дрига Т.І., керуючий за довіреністю

від відповідача: Поливанов Л.М., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Димитрів Донецької області”

до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м. Димитрів Донецької області

про стягнення по кредитному договору №78-08 від 22.02.2008 р., з наступними змінами, заборгованості в сумі 20764074,97 грн., яка складається з 17500000 грн. – суми кредиту, 2 769 873,98 грн. – відсотків за користування кредитними коштами, 259971,46 грн. – плати за управління кредитом, 234 229,53 грн. – нарахованої пені.

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), м. Київ, в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м.Димитрів Донецької області», м. Димитрів Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м.Димитрів Донецької області, про стягнення по кредитному договору №78-08 від 22.02.2008 р., з наступними змінами, заборгованості в сумі 3251625,09 грн. шляхом звернення стягнення на рухоме майно та майнові права, що є предметом застави за договором застави вугілля майбутнього видобутку № 79-08 від 22.02.2008 р., за договором застави майнових прав № 80-08 від 22.02.2008 р., а також інше майно, в тому числі грошові кошти, що належать Відповідачу.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на кредитний договір №78-08 від 22.02.2008 р. (з договорами про внесення змін), укладений з Відповідачем, за яким позичальнику (Відповідачу) були надані кредитні кошти в розмірі 17500000 грн. Зазначив, що Відповідач належним чином не виконував своїх зобов’язань зі сплати процентів за користування кредитом та з оплати послуг банку по управлінню кредитом, у зв’язку з чим Позивачем нарахована пеня. Забезпечення виконання зобов”язань відповідача за кредитним договором заставою майна та майнових прав. Загальна сума, яку Позивач просить стягнути, станом на 03.07.2009 р., становить 3 251 625,09 грн., у тому числі: 2 769 873,98 грн. відсотків за користування кредитом, 259 916,66 грн. плати за управління кредитом, 221 834,45 грн. пені.

В процесі розгляду справи Позивач подав заяву № 66 від 03.08.2009 р. про зміну предмету позову (вх. № 02141/35148 від 04.08.2009р.), в якій просив суд стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором №78-08 від 22.02.2008 р. в сумі 3264074,97 грн., яка складається з: заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами в сумі 2 769 873,98 грн., заборгованості з плати за управління кредитом в сумі 259971,46 грн., нарахованої пені в сумі 234 229,53 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи зазначене, судом прийнято заяву позивача до розгляду.

          Заявою № 85 від 04.09.2009 р. (вх. № 02141/40601 від 04.09.2009р.) позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором №78-08 від 22.02.2008 р. в сумі 20764074,97 грн., яка складається з 17500000 грн. – за кредитом, 2 769 873,98 грн. – по відсотках за користування кредитними коштами, 259971,46грн. – з плати за управління кредитом, 234 229,53 грн. – пені.

          В обґрунтування збільшених вимог позивач послався на кредитний договір №78-08 від 22.02.2008 р. (з договорами про внесення змін), укладений з Відповідачем, отримання відповідачем кредиту в сумі 17 500 000,00 грн. Зазначив, що Відповідач належним чином не виконував своїх зобов’язань зі сплати процентів за користування кредитом та з оплати послуг банку по управлінню кредитом, у зв’язку з чим нарахована пеня; вимогу № 73 про дострокове повернення суми отриманого кредиту в сумі 17 500 000,00 грн., плати за послуги по управлінню кредитом в сумі 259 971,46 грн., відсотків за користування кредитом в сумі 2 769 873,98 грн. Позивач зазначив, що відповідачем не виконана вимога про дострокове повернення кредиту, тому загальна сума заборгованості, яку Позивач просить стягнути з відповідача становить 20764074,97 грн., у тому числі: 17500000 грн. – по кредиту, 2769 873,98 грн. – по відсотках за користування кредитом, 259971,46 грн. – плата за управління кредитом, 234 229,53 грн. – пеня.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказаною заявою (№ 85) позивач фактично доповнив позов новими позовними вимогами, які мають розглядатися в окремому судовому провадженні. Однак, враховуючи, що додатково заявлені вимоги є пов”язаними з первісно заявленими позовними вимогами підставами виникнення, та витікають з кредитного договору № 78-08 від 22.02.2008 р., суд, керуючись ст. 58 Господарського кодексу України, прийняв їх до розгляду, об’єднавши з первісно заявленими вимогами.

          Відповідач проти позовних вимог заперечив, про що надав відзив на позовну заяву (вх. № 02141/35524 від 05.08.2009р.). Вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Наполягає, що не повинен сплачувати на користь позивача відсотки за користування кредитом в розмірі 22% річних за весь період дії договору № 78-08 від 22.02.2008р., так як згідно п.п. 3.2 договору відсотки за користування кредитом становлять 15%. Відсотки за користування кредитом в розмірі 22% річних мають бути нараховані з 01.11.2008р., тобто з моменту набрання чинності договором про внесення змін № 2 від 22.10.2008р.

          Позивач не скористався своїм правом, відповідно до п. 4.3.7 кредитного договору щодо договірного списання сум грошових зобов’язань, строк сплати яких настав. Позивач не має права вимагати від відповідача сплати відсотків за користування кредитними коштами, заборгованості за кредитом, оскільки згідно п.п. 4.3.4 кредитного договору позивач набуває таке право за умови письмового попередження відповідача про необхідність такої сплати за 10 днів до сплати.

          У відзиві від 15.09.2009р. (вх. № 02141/42266) відповідач посилається на недійсність договору про внесення змін до кредитного договору № 2 від 22.10.2008р., так як п. 1 цього договору передбачено збільшення процентів за користування кредитом з 15% до 22% річних, оскільки відповідно до п.п. 6.1 п. 6 договору № 78-08 від 22.02.2008р. кредитний договір набирає чинності з моменту надання дозволу Міністерством вугільної промисловості, в той час як такий дозвіл був отриманий за умови надання кредиту під 15% річних. Наполягає, що позивачем не доведений факт видачі кредиту відповідачу, оскільки даний факт не відображено у довідці про рух коштів за рахунками ДП „Красноармійськвугілля”. Посилається на п. 1 ст. 1070 Цивільного кодексу України як підставу для нарахування позивачем на користь відповідача процентів за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта – відповідача. Вважає кредитний договір № 78-08 від 22.02.2008р. неукладеним, оскільки за п.п. 6.1 п. 6 кредитного договору договір набирає чинності з моменту надання рішення державної податкової інспекції у м. Димитрові про звільнення з податкової застави майна, що виступить забезпеченням за кредитним договором. Рішення ДПІ у м. Димитрів № 10/24-32087941 від 07.12.2007р. за твердженням відповідача є недійсним, в обґрунтування посилається на рішення окружного адміністративного суду від 20.11.2008р. по справі № 2-а-23323 та податкове роз’яснення, затверджене наказом ДПА України від 06.07.2006р. № 385.

          Відповідач 28.09.2009р. надав відзив № 288/1-к від 28.09.2009 р. на заяву про збільшення позовних вимог (вх.№ 02141/44588), в якому повідомлялося про зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, неправомірність в зв’язку з цим вимог Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство).

           У відзиві № 4-265 від 21.10.2009р. відповідач вважає кредитний договір нечинним, оскільки в порушення п.п. 6.1 п. 6 кредитного договору не було надано дозволу Міністерства вугільної промисловості на отримання кредиту, оскільки позивач посилається на клопотання Міністерства вугільної промисловості голові правління Промінвестбанку Матвієнку В.П. щодо отримання кредиту. Наполягає, що банком не надавався кредит в сумі 17500000грн., оскільки зазначена сума кредиту не перераховувалася на позичковий рахунок, а 25.02.2008р. була перерахована заборгованість з різних розрахункових рахунків на загальну суму 17500000грн. Крім того, позовна заява підписана неуповноваженою особою, що підтверджується довіреністю, виданою від імені ЗАТ Промінвестбанк, а не Публічного акціонерного товариства „Акціонерний промислово-інвестиційний банк”.

           Відповідач у відзиві від 27.10.2009р. наполягає на ненаданні позивачем кредитних коштів, що на думку відповідача підтверджується відсутністю відображення даного факту в бухгалтерському обліку, оскільки розміщення кредитних коштів на рахунку визначено лише розпорядженням бухгалтерії від 08.07.2008р. Крім того посилається як на непрямі докази ненадання банком інформації щодо сукупної вартості кредиту, переваг та недоліків запропонованих схем кредитування, графік платежів відповідно до вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту”, затверджених Постановою Правління НБУ від 10.05.2007р. № 168.Також відповідач додатково обґрунтовує підписання позовної заяви не уповноваженою особою зміною складу власників позивача, в зв’язку з чим вважає представництво за довіреностями ЗАТ Промінвестбанк неправомірним.

          У поясненнях від 20.10.2009р. позивач зазначив, що позиція відповідача, викладена у відзиві від 15.09.2009р. є такою, що суперечить фактичним обставинам справи, документам, доданим до матеріалів справи та положенням законодавства, оскільки правовідносини між сторонами кредитного договору регулюються ст. 1054 Цивільного кодексу України.

          В підтвердження факту зарахування кредитних коштів на позичковий рахунок відповідача позивач в поясненнях від 23.10.2009р. (вх.№ 02141/52875 від 26.10.2009р.) посилається на п. 3.1 кредитного договору та Постанову Національного банку України № 280 від 17.06.2004р. „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України”, відповідно до якої позичкові рахунки „2062” віднесені до 2 класу групи 206 „Кредити в поточну діяльність, що надані суб’єктами господарювання” підкласу „А” „Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб’єктам господарювання”. За дебетом рахунку проводяться суми наданих кредитів, за кредитом – суми погашення заборгованості, а також суми заборгованості, що перераховані на рахунок простроченої заборгованості.

За клопотанням позивача, розглянувши представлені документи, на підставі ст.25 ГПК України ухвалою від 05.10.2009р. здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни позивача у справі Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Димитрів Донецької області” його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Димитрів Донецької області” .

          21.10.2009р. відповідач заявив клопотання (вх. № 02141/52083) про перегляд та скасування ухвали господарського суду від 05.10.2009р. щодо здійснення процесуального правонаступництва позивача в зв’язку з поданням заяви про здійснення правонаступництва неуповноваженою особою.

          Згідно ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Оскільки ст. 25 ГПК України не передбачає обов’язковою умовою заміни сторони її правонаступником надання відповідної заяви стороною та враховуючи, що ухвала про здійснення правонаступництва прийнята судом на підставі документів, достатніх для встановлення факту правонаступництва, наголошуючи, що у Господарському процесуальному кодексі України відсутні норми, які б надавали право оскаржувати ухвалу суду про здійснення заміни сторони його правонаступником, господарський суд відхиляє клопотання про перегляд та скасування ухвали господарського суду від 05.10.2009р. як необґрунтоване.

За клопотанням сторін для мирного врегулювання спору строк розгляду справи продовжувався. Сторонами не досягнуто мирного врегулювання спору.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, Господарським судом,

В с т а н о в л е н о

22.02.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м.Димитрів Донецької області» та Державним підприємством «Красноармійськвугілля» укладено кредитний договір № 78-08.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 17500000,00 на умовах, передбачених цим договором, та відповідно до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» згідно абзацу 4 частини 2 статті 34 даного Закону, банк має можливість зменшення обсягів закупівлі позичальником послуги з кредитування в залежності від реального фінансування видатків.

Кінцевий термін повернення кредиту – до 20.02.2009 р., або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п. 4.3.4 цього договору (п. 2.2 кредитного договору).

Згідно п.2.3 кредитного договору кредит надається з наступним цільовим призначенням: для виробничих потреб, в тому числі на виплату заробітної плати та прирівняних до неї платежів.

За приписами п.3.1 кредитного договору кредит надається банком позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20620320600953, відкритого банком в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Димитрів Донецької області», код банку 334806, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. Позичальник сплачує банку плату за послуги по управлінню фінансовим кредитом в розмірі 2% (два відсотка) річних без ПДВ від суми заборгованості за кредитом щомісячно, на рахунок № 6111390102, відкритий у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Димитрів Донецької області», код банку 334806. Нарахування банком плати за послуги по управлінню фінансовим кредитом починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку плати за послуги по управлінню фінансовим кредитом використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Плата за послуги по управлінню фінансовим кредитом нараховується банком щомісячно в останній робочий день звітного місяця, за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 2.2 цього Договору. Плата за послуги по управлінню фінансовим кредитом сплачується позичальником щомісячно на протязі 10 (десяти) банківських днів з дати їх нарахування, з поточного рахунку позичальника №26007301600953 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Димитрів Донецької області», код банку 334806, (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок № 6111390102, відкритий банком в філії «Відділення Промінвестбанку в м.Димитрів Донецької області», код банку 334806 (або будь-яким не забороненим законодавством України шляхом). Плата за послуги по управлінню фінансовим кредитом за грудень місяць нараховується банком в останній робочий день цього місяця за період з першого по останній календарний день грудня місяця та сплачується позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

Відповідно до п.3.2 кредитного договору відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 15 % річних.

Нарахування банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році (п.3.3 кредитного договору).

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день звітного місяця, за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п.2.2 цього договору. Відсотки сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день звітного місяця (п. 3.4 кредитного договору).

Згідно п.3.12 кредитного договору з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов’язань позичальника по погашенню кредиту, відсотків за користування кредитом, плати за послуги по управлінню фінансовим кредитом та неустойки позичальник відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», доручає банку здійснювати договірне списання коштів у національній валюті з поточного рахунку № 26007301600953, №26008333600953, який відкрито позичальником в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Димитрів Донецької області», код банку 334806, або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника, відкритих в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Димитрів Донецької області», код банку 334806, або в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство), код ЄДРПОУ 00039002, що становлять суму кредиту, відсотків за користування кредитом, плати за послуги по управлінню фінансовим кредитом, штрафних санкцій та інших грошових зобов‘язань позичальника перед банком, за умови настання строків виконання позичальником будь-яких грошових зобов’язань, передбачених цим Договором.

Позичальник зобов”язався ( п. 4.2. кредитного договору), зокрема, надавати у банк платіжні документи для отримання кредиту та використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість за кредитом перед банком відповідно до п. 2.2 цього Договору шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості з поточного рахунку №26007301600953 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Димитрів Донецької області», код банку 334806, та/або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника, відкритих у будь-яких установах банків, та/або у будь-який інший незаборонений чинним законодавством спосіб на позичковий рахунок, вказаний у п. 3.1 цього договору. Сторони встановлюють, що у випадку, якщо після прострочення повернення кредиту позичальник здійснить перерахування коштів на позичковий рахунок, вказаний у п. 3.1 цього договору, банк набуває право самостійно зарахувати ці кошти на рахунок простроченої заборгованості відповідно до порядку, вказаного у п. 3.8 цього договору ( п. 4.2.1.); своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, плату за послуги по управлінню фінансовим кредитом та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки. Сторони встановлюють, що у випадку, якщо після прострочення сплати відсотків позичальник здійснить перерахування коштів на рахунок, відкритий банком і вказаний у п. 3.4 цього договору, банк набуває право самостійно зарахувати ці кошти на рахунок простроченої заборгованості за відсотками позичальника ( п. 4.2.2.).

Згідно умов п. 4.2.6 кредитного договору позичальник зобов’язався незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту сплатити заборгованість за кредитом, усі нараховані відсотки та неустойку за умови настання обставин, указаних в п. 4.3.4 цього договору.

Пунктом 4.3.4 кредитного договору сторони обумовили, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 10 днів, у випадках, коли, зокрема, позичальник не виконав у строк свої обов’язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом та/або інші обов’язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором; позичальником порушений строк ( та/або графік) погашення кредиту, вказаний в п. 2.2. цього договору; погіршився фінансовий стан позичальника, та інше.

Відповідно до п.5.3 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, плати за послуги по управлінню фінансовим кредитом позичальник сплачує банку за кожний день прострочення пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

У випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником у порядку, передбаченому п. 3.4. цього договору ( п. 3.6. договору).

Пунктом 6.1 кредитного договору визначено, що цей договір набирає чинності, а кредит надається виключно з моменту надання позичальником банку наступних документів: дозволу Міністерства вугільної промисловості України на отримання кредиту та передачу майна в заставу; рішення державної податкової інспекції у м.Димитрові по звільненню з податкової застави майна, що виступить забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором; листа відповідного відділення Фонду державного майна України стосовно того, що позичальник не знаходиться в стадії приватизації чи корпоратизації; експертної оцінки предмету застави, що є забезпеченням цього договору.

Договір діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п.6.6 кредитного договору).

Факт надання позивачем, та отримання відповідачем кредиту підтверджується розпорядженням бухгалтерії від 22.02.2008 р. про відкриття позичкового рахунку № 20620320600953 ДП “Красноармійськвугілля”, рахунку нарахованих доходів № 20686320600953, підстава кредитний договір від 22.02.2008 р. № 78-08; банківською довідкою про рух коштів по позичковому рахунку ДП «Красноармійськвугілля» №20620320600953, а також платіжними дорученнями:

- № 337 від 22.02.2008 р. на суму 960,00 грн.

-          № 340 від 22.02.2008р. на суму 5838грн.;

-          № 334 від 22.02.2008р. на суму 20000грн.;

-          № 341 від 22.02.2008р. на суму 40000грн;

-          № 338 від 22.02.2008р. на суму 12000грн.;

-          № 336 від 22.02.2008р. на суму 39803, 11грн.;

-          № 335 від 22.02.2008р. на суму 30000грн.;

-          № 333 від 22.02.2008р. на суму 26594,83грн.;

-          № 332 від 22.02.2008р. на суму 73405,17 грн.;

-          № 339 від 22.02.2008р. на суму 5000грн.;

-          № 352 від 25.02.2008р. на суму 17246398,89грн.,

на загальну суму 17500 000,00 грн., банк платника філія „Відділення ПІБ в м.Димитров Донецької області, дебет рахунку 20620320600953, який є позичковим рахунком ДП „Красноармійськвугілля” згідно п. 3.1 кредитного договору № 78-08 від 22.02.2008р.

Отже, посилання Відповідача на те, що Позивачем не доведений факт видачі кредиту, спростовуються матеріалами справи. Відповідач не підтвердив будь-який інше джерело отримання ним коштів ( ніж отриманий кредит за кредитним договором № 78-08) для виконання банком вказаних платіжних доручень позивача. Не надано відповідачем і доказів, що на рахунку відповідача на час проведення платежів за вказаними платіжними дорученнями, рахувалося коштів, в кількості необхідній для виконання платіжних доручень на 17 500 000,00 грн., та підстав зарахування цих коштів на позичковий рахунок відповідача.

Відповідно до матеріалів справи, сторонами вносились зміни до кредитного договору № 78-08 від 22.02.2008 р., зокрема:

- договором про внесення змін № 1 від 29.02.2008 р. внесені зміни до п.3.1 кредитного договору та встановлено, що плата за послуги по управлінню фінансовим кредитом нараховується банком щомісячно в перший робочий день місяця, за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 2.2 цього договору;

- договором про внесення змін № 2 від 22.10.2008 р. (набирає чинності 01.11.2008 р.) змінено п. 3.2 кредитного договору – ставка процентів за користування кредитом підвищена до 22 процентів річних;

- договором про внесення змін № 3 від 23.02.2009 р. кінцевий термін повернення кредиту продовжений до 30.06.2009 р.;

- договором про внесення змін № 4 від 17.07.2009 р. змінено п. 2.2 кредитного договору - кінцевий термін повернення кредиту продовжений до 15.12.2009 р., в п. 3.1 кредитного договору виключені абзаци другий, третій та четвертий, а також виключені в тексті кредитного договору слова „плату за послуги по управлінню фінансовим кредитом” в усіх відмінках.

Як свідчать матеріали справи, зокрема банківські виписки про рух коштів за рахунками Відповідача, останнім не виконувалися належним чином ( у визначені строки та в повному обсязі) прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором № 78-08 від 22.02.2008 р.

          Станом на 03.07.2009 р. відповідачем не виконані зобов’язання зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 2 769 873,98 грн. за період з 01.09.2008 р. по 02.07.2009 р., зі сплати плати за управління кредитом в сумі 259 916,66 грн. за період з 01.10.2008 р. по 02.07.2009 р., - в результаті чого позивачем нараховано пеню в сумі 215 310,74 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01.10.2008 р. по 03.07.2009 р. ( нарахування здійснювалося помісячно, період прострочення не перевищував 32 днів), пеню за несвоєчасну сплату плати за послуги по управління кредитом в сумі 18 918,79 грн. ( нарахування здійснювалося помісячно, період прострочення не перевищував 32 днів).

Станом на 05.08.2009 р. заборгованість відповідача за кредитним договором №78-08 від 22.02.2008 р. збільшилася та становила, зокрема: 2 769 873,98 грн. – по відсотках за користування кредитом, 259971,46 грн. – по сплаті плати за управління кредитом; нараховано пені в сумі 215 310,74 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, в сумі 18 918,79 грн. за несвоєчасну сплату плати за послуги по управління кредитом.

Вказані вище суми невиконаних зобов’язань винесені банком на рахунки прострочених сум, що підтверджено банківськими виписками по рахункам відповідача.

Відповідач не спростував зазначене, та не надав до матеріалів справи доказів належного та своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором № 78-08, станом на 05.08.200 р.

Враховуючи невиконання Відповідачем зобов’язань за кредитним договором, та користуючись правом, що обумовлено сторонами у п. 4.3.4. кредитного договору, Позивачем направлено на адресу Відповідача вимогу про повернення кредиту № 73 від 11.08.2009 р. про дострокове повернення кредиту в сумі 17500000грн., сплати плати за послуги по управлінню кредитом в сумі 259 971,46 грн., відсотків за користування кредитом в сумі 2 769 873,98 грн., а також плати за послуги по управлінню фінансовим кредитом, відсотків за користування кредитом, які будуть нараховані на момент повернення кредиту.

Відповідачем не представлено до матеріалів справи доказів виконання вимоги позивача № 73 від 11.08.2009 р. про дострокове повернення кредиту зо всіма платежами, доказів повернення коштів, що були отримані за кредитним договором № 78-08 та вимагалися до повернення позивачем, відповідачем також не представлено.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 78-08 від 22.02.2008 р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу(ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст.552 Цивільного кодексу України).

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором № 78-08 від 22.02.2008 р., невиконання правомірно заявленої вимоги позивача про дострокове повернення суми кредиту, - позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Димитрів Донецької області”, є обґрунтованим.

Доводи Відповідача, викладені ним у відзивах на позовну заяву, не спростовують правомірності та обґрунтованості вимог позивача.

Так, відповідач посилається на те, що договір про внесення змін до кредитного договору № 2 від 22.10.2008 р., яким процентна ставка за користування кредитом підвищена до 22 відсотків, є недійсним через відсутність згоди з боку Міністерства вугільної промисловості України. Проте даний висновок Відповідача є безпідставним з наступних причин.

По-перше, відповідачем не надано рішення суду про визнання вказаного договору недійсним, а згідно ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

По-друге, умови кредитного договору 78-08 від 22.02.2008р. передбачають дозвіл Міністерства вугільної промисловості України лише на отримання кредиту та передачу майна у заставу та не вимагають такий дозвіл на внесення змін до кредитного договору. Пунктом 6.7 кредитного договору визначено, що всі доповнення до цього договору та/або зміна окремих його положень здійснюються за згодою сторін цього договору, що повинна бути належним чином оформлена у вигляді окремого договору про внесення змін до договору, та є невід’ємною частиною цього договору.

Посилання Відповідача на те, що кредитний договір №78-08 від 22.02.2008 р. є неукладеним, також є безпідставним, оскільки суперечить матеріалам справи. До справи позивачем надані всі документи, які мали бути надані відповідачем (позичальником) до банку для отримання кредиту, та при наявності яких згідно п. 6.1 кредитного договору залежало право отримання відповідачем кредиту від Промінвестбанку: дозвіл Міністерства вугільної промисловості України № 2276/03/04-02 від 25.12.2007 р. адресований ДП “Красноармійськвугілля” на отримання кредиту та передачу майна в заставу, лист Фонду державного майна України № 10-19-20604 від 25.12.2007 р. стосовно того, що позичальник не знаходиться в стадії приватизації чи корпоратизації, висновки експертів про оцінку предметів застави, що є забезпеченням договору, а також рішення державної податкової інспекції у м.Димитрові № 10/24-32087941 від 07.12.2007 р. по звільненню з податкової застави майна, що виступить забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Твердження Відповідача про те, що рішення державної податкової інспекції у м.Димитрові є недійсним, не підтверджується матеріалами справи, у т.ч. і наданою відповідачем постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2008 р., оскільки вказане рішення державної податкової інспекції не було предметом розгляду адміністративного суду та в резолютивній частині постанови не зазначено про недійсність вказаного рішення.

Крім того, зазначені обставини не мають юридичного значення для даних правовідносин, що виникли на підставі кредитного договору № 78-08 від 22.02.2008р., оскільки однією з умов отримання відповідачем кредиту, визначено відсутність обтяжень ( у вигляді податкової застави) на майно, що виступить забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

          Відповідач вважає, що він не повинен сплачувати на користь позивача відсотки за користування кредитом в розмірі 22% річних за весь період дії договору № 78-08 від 22.02.2008р., так як згідно п.п. 3.2 договору кредитування відсотки за користування кредитом становлять 15%. Відсотки за користування кредитом в розмірі 22% річних мають бути нараховані з 01.11.2008р., тобто з моменту набрання чинності договором про внесення змін № 2 від 22.10.2008р.

          Як вбачається з розрахунку заборгованості за відсотками за період з 22.02.2008р. по 02.07.2009р., наданому до матеріалів справи, позивачем враховано зміну відсоткової ставки в залежності від періоду нарахування.

          Посилання на п. 1 ст. 1070 Цивільного кодексу України як підставу для нарахування позивачем на користь відповідача процентів за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта – відповідача, є безпідставним, з огляду на те, що норми ст. 1070 Цивільного кодексу України не регулюють відносини, що виникають з кредитного договору, а розповсюджуються на відносини з договорів банківського рахунка (глава 72 Цивільного кодексу України), крім того зазначене не стосується предмету спору у цій справі.

          Згідно п. 3.1 кредитного договору № 78-08 від 22.02.2008р. кредит надається банком позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20620320600953, відкритого банком в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Димитрів Донецької області” на рахунки контрагентів позичальника. Зарахування на зазначений позичковий рахунок власних коштів клієнта договором кредиту не передбачено, що свідчить про відсутність правових підстав нарахування процентів за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта та їх сплати банком.

          Доводи Відповідача про підписання позовної заяви неуповноваженою особою, що на думку відповідача підтверджується довіреністю, виданою від імені ЗАТ Промінвестбанк, а не Публічного акціонерного товариства „Акціонерний промислово-інвестиційний банк”, господарським судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки згідно ч. 1 ст. 25 ГПК України усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Таким чином, доводи Відповідача є безпідставними та не впливають на підставність задоволення судом позовних вимог позивача.

Під час судового провадження відповідачем не представлено до матеріалів справи рішення суду про визнання недійсним кредитного договору № 78-08 від 22.02.2008 р., не надано і доказів погашення заборгованості, що вимагається позивачем у цьому спорі, отже вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №78-08 від 22.02.2008 р., з наступними змінами, в сумі 17500000 грн. – за кредитом, 2 769 873,98 грн. – по відсотках за користування кредитом, 259971,46 грн. – з плати за управління кредитом, та нарахованої пені в сумі 234 229,53 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 25, 33, 34, 43, 49, 58, 77, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

          Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Димитрів Донецької області”.

          Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м. Димитрів Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Димитрів Донецької області”, м. Димитрів Донецької області 17500000 грн. – заборгованості за кредитом згідно кредитного договору №78-08 від 22.02.2008 р., 2 769 873,98 грн. – заборгованості по відсотках за користування кредитом, 259971,46 грн. – плати за управління кредитом, 234 229,53 грн. – пені, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 315,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

За погодженням сторн в судовому засіданні 03.11.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 05.11.2009 р.

Суддя                               

Москалик В.В.

Надруковано 4 екземпляри:

2 – позивачу;

1 – відповідачу;

1- у справу