Рішення № 6533810, 03.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.09 р.                     Справа № 24/181                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При помічнику судді Петровій В.П.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Євстіфєєва Н.Ф. – довір.

від відповідача 1 не з’явився.

від відповідача 2 не з’явився.

від відповідача 3 не з’явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк

до відповідачів: 1. Центрально-міського об’єднаного районного військового комісаріату, м. Донецьк; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Луганськ; 3. Донецького обласного військового комісаріату, м. Донецьк

про стягнення 41 730 грн. 20 коп.

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 20.07.2009р. оголошено перерву до 22.07.2009р. згідно ст. 77 ГПК України.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Центрально-міського об’єднаного районного військового комісаріату, м. Донецьк про стягнення 41730 грн. 20 коп., в тому числі 37757 грн. 47 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 2388 грн. 68 коп. пені, 298 грн. 58 коп. 3% річних, 1285 грн. 47 коп. індексу інфляції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання теплової енергії № 489 від 01.07.2005р., рішення Донецької міської ради № 4/2 від 11.09.2006р., № 28/4 від 20.02.2009р., акт звірки розрахунків № 489, рахунки № 489 від 22.12.2008р., від 23.01.2009р., від 23.02.2009р., від 25.03.2009р., від 22.04.2009р., акти від 19.12.2008р, від 19.01.2009р., від 19.02.2009р., 20.03.2009р., 15.04.2009р., акт на подачу (відключення) теплопостачання від 21.11.2008р., розрахунки суми боргу, пені 3% річних та індексу інфляції.

Відповідач 1 надав відзив на позов № 938 від 10.07.2009р., в якому зазначив, що не є юридичною особою, а також посилався на той факт, що платником за спірним договором є „Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ” відповідно до додаткових угод від 01.01.2006р. та від 23.12.2008р.

У судовому засіданні 22.07.2009р. відповідач 1 також проти задоволення позовних вимог заперечував, посилався на той факт, що не є юридичною особою та входить до складу Донецького обласного військового комісаріату як його структурний підрозділ. Разом з тим, документів, окрім довідки Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних сил України №118/08 від 18.03.2008р., підтверджуючих свої доводи не надав.

Враховуючи наведене, суд за власною ініціативою викликав до судового засідання в порядку ст. 30 ГПК України, посадову особу Донецького обласного військового комісаріату для надання пояснень з питань реорганізації відповідача.

Посадова особа Донецького обласного військового комісаріату до жодного судового засідання не з’явилась, вимоги суду не виконала.

У судовому засіданні 22.07.2009р. позивач заявив клопотання про залучення іншого відповідача – Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганська.

Відповідач 1 проти задоволення заявленого клопотання не заперечував.

Суд ухвалою від 22.07.2009р. задовольнив клопотання позивача і залучив до участі у справі як відповідача 2 – Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ, оскільки відповідно до додаткових угод від 01.01.2006р. та від 23.12.2008р. він є платником за надані відповідачу спірні послуги з теплопостачання.

Враховуючи той факт, що Центрально-Міський об’єднаний районний комісаріат є відокремленим підрозділом Донецького обласного військового комісаріату, але, водночас, докази того, що Донецький обласний військовий комісаріат є правонаступником відповідача-1 були відсутні, суд ухвалою від 10.09.2009р. залучив до участі у справі відповідно до ст. 24 ГПК України відповідача-3 - Донецький обласний військовий комісаріат, м.Донецьк.

Відповідач-3 у судове засідання з’явився, надав письмове заперечення на позовну заяву № 801 від 21.09.2009р. У судовому засіданні 22.09.2009р. повідомив, що є правонаступником відповідача-1, в тому числі, за спірним договором, що зафіксовано відповідним протоколом.

Позивачем у судовому засіданні 20.07.2009р. було заявлено заяву про вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти у розмірі 41730 грн. 20 коп., що належать Центрально-міському об’єднаному районному комісаріату м. Донецька та заборонити їх відчуження.

Відповідач проти задоволення наданої заяви заперечував.

Ухвалою від 20.07.2009р. у задоволенні заяви відмовлено за викладеними в ній мотивами.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради “Донецьктепломережа” (постачальник) і Центрально-міським об'єднаним районним військовим комісаріатом м. Донецька (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 489 від 01.07.2005р. Договір укладено з додатковими угодами від 01.01.2006р. та від 23.12.2008р.

Згідно наказу військового комісара Донецького обласного військового комісаріату від 09.06.2008р. № 137 „Про зміну організаційно-правової форми в районних (міських) військових комісаріатів Донецької області”, Центрально-міському об’єднаному районному військовому комісаріату надано організаційно-правову форму „відокремлений підрозділ” юридичної особи, тобто Донецького обласного військового комісаріату. Цей факт також підтверджується довідкою Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних сил України № 118/08 від 18.03.2008р.

          Відповідно до п.п. 1.1, 1.2. договору, постачальник зобов’язується поставити споживачу теплову енергію в наступній кількості: на опалення 140 000 ккал/час. Споживач зобов’язаний сплатити в повному обсязі отриману теплову енергію по встановленим тарифам і в строки, передбачені даним договором.

Згідно з п. 6.3. договору оплата за теплову енергію здійснюється відповідно до діючих тарифів, які встановлюються Кабінетом Міністрів України або іншим уповноваженим органом.

З 01.10.2006р. рішенням Донецької міської ради № 4/2 від 11.09.2006р. тариф затверджений на опалення для усіх споживачів (кірм населення) у розмірі 5, 81 грн. за 1 кв.м. без ПДВ та 197, 56 грн. за 1 Гкал без ПДВ.

З 01.10.2008р. відповідно рішення Донецької міської ради № 4/2 від 11.09.2006р., зі змінами внесеними рішенням Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.2008р., тариф затверджений на опалення для усіх споживачів (крім населення) — у розмірі 9, 98 грн. за 1 кв.м. без ПДВ та 343, 34 грн. за 1 Гкал без ПДВ.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що розрахунки за спожиту споживачем теплову енергію здійснюються на умовах 100% передоплати виключно в грошовій формі.

Додатковою угодою від 01.01.2006р., укладеною між Центрально-міським військовим комісаріатом м. Донецька (споживач), Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська (платник) внесено зміни до п.1 додатку до договору “Порядок розрахунків”.

Відповідно до п.1 додаткової угоди від 01.01.2006р. рахунки за спожиту споживачем теплову енергію отримує сам споживач. Оплата рахунків споживача здійснюється платником, який надає копії платіжних доручень споживачу.

Згідно до п. 1 додаткової угоди від 23.12.2008р., укладеної між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” (постачальник теплової енергії), Центрально-міським військовим комісаріатом м. Донецька (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська (платник) платник приймає на себе виконання обов’язку споживача з оплати за спожиту споживачем теплову енергію, оплати сум на відшкодування збитків та пені за договором, а постачальник теплопостачання зобов’язує прийняти виконане платником.

Пунктом 2 додаткової угоди від 23.12.2008р. передбачено, що платник здійснює оплату сум, зазначених п. 1 додаткової угоди в порядку та у строки, встановлені для споживача договором.

Відповідно до п. 6.9. договору остаточна сплата за теплову енергію здійснюється згідно платіжній вимозі-дорученню, пред’явленої постачальником в банк споживача в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк були надані послуги з теплопостачання, що підтверджується пред’явленими відповідачу-1 вимогами на оплату, докази направлення яких містяться у справі.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідачів 37 757 грн. 47 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 21.11.2008р. по 15.04.2009р.

В ході розгляду справи позивачем було надано докази часткової оплати суми боргу відповідачем-2 в розмірі 20 476 грн. 69 коп. після звернення з позовом до суду, а саме 14.10.2009р.

Таким чином, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У зв’язку з тим, що платником за договором № 489 від 01.07.2005р. та додаткових угод до нього від 01.01.2006р. та 23.12.2008р. є Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганська, споживачем - Центрально-міський об'єднаний районний військовий комісаріат м. Донецька, який є структурним підрозділом Донецького обласного військового комісаріату, суд дійшов висновку, що спірна сума в розмірі 17 280 грн. 78 коп. за період з 21.11.2008р. по 15.04.2009р. підлягає стягненню саме з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська. Спірна заборгованість підтверджена матеріалами справи, відповідачем-2 не спростована, а, навпаки, підтверджена актом звірки, підписаним обома сторонами.

Також позивач просить стягнути з відповідачів індекс інфляції в розмірі 1 285 грн. 47 коп. за період січень 2009р. по квітень 2009р. та 3% річних за період з 11.01.2009р. по 01.06.2009р. в розмірі 298 грн. 58 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню з відповідача 2.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів пеню в розмірі 2 388 грн. 68 коп. за період з 11.01.2009р. по 01.06.2009р.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.3. договору передбачено, що у разі прострочення платежу відповідно з вимогами Закону України № 543 від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, згідно з вимогами ст.ст. 611, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України споживач зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми і пеню в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені за кожний день прострочення.

Як вбачається з приписів ч.1 ст. 549, ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає в результаті невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання, або не виконав його у встановлений строк.

Обов’язок щодо сплати спожитої теплової енергії відповідно до додаткової угоди від 01.01.2006р. покладено на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганська.

Суд не приймає посилання позивача на припис додаткової угоди від 01.01.2006р. відносно того, що відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за теплову енергію та інші платежі несе споживач, оскільки в ньому не визначено про яку саме цивільно-правову відповідальність йдеться.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 23.12.2008р. платник приймає на себе виконання обов’язку споживача з оплати за спожиту споживачем теплову енергію, оплати сум на відшкодування збитків та пені за договором.

Згідно з п. 5 додаткової угоди від 23.12.2008р. у разі невиконання або неналежного виконання платником обов’язку зі сплати сум зазначених у п. 1 додаткової угоди, цей обов’язок зобов’язаний виконати споживач.

Разом з тим, зазначена додаткова угода містить відповідальність платника як відшкодування пені за договором.

Аналізуючи вищенаведені норми права, договір № 489 від 01.07.2005р. та додаткові угоди до нього від 01.01.2006р. та від 23.12.2008р. суд дійшов висновку, що на жодну із сторін не покладено обов’язок щодо сплати пені, а лише передбачено її відшкодування.

Таким чином настання обов’язку оплати платником або споживачем суми на відшкодування пені обумовлюється наявністю фактичних витрат, понесених позивачем.

Враховуючи наведене, вимоги щодо стягнення пені в розмірі 2 388 грн. 68 коп. задоволенню не підлягають.

Також суд вважає, що провадження у справі стосовно відповідача-1 - Центрально-міського об’єднаного районного військового комісаріату, м. Донецьк підлягає припиненню відповідно до п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана установа не є юридичною особою відповідно до вимог ст.ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчить наказ військового комісара Донецького обласного військового комісаріату від 09.06.2008р. № 137 „Про зміну організаційно-правової форми в районних (міських) військових комісаріатів Донецької області”, довідка Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних сил України № 118/08 від 18.03.2008р.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк до відповідачів: 1. Центрально-міського об’єднаного районного військового комісаріату, м. Донецьк; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Луганськ; 3. Донецького обласного військового комісаріату, м. Донецьк про стягнення 41 730 грн. 20 коп. підлягають задоволенню частково.

          Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 550, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 49, п.п. 1, 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк до відповідачів: 1. Центрально-міського об’єднаного районного військового комісаріату, м. Донецьк; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Луганськ; 3. Донецького обласного військового комісаріату, м. Донецьк про стягнення 41 730 грн. 20 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Луганськ (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 32. ідентифікаційний код 07652214) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011, ІНН 332570805621, свідоцтво № 07301801) 17280 грн. 78 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 298 грн. 58 коп. 3% річних, 1285 грн. 47 коп. індексу інфляції, 393 грн. 42 коп. державного мита та 294 грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі щодо стягнення 20 476 грн. 69 коп. боргу за поставлену теплову енергію припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Провадження у справі відповідно відповідача-1 Центрально-міського об’єднаного районного військового комісаріату, м. Донецьк припинити.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати позивачу довідку на повернення надмірно сплаченої суми витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 2 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10днів з моменту його прийняття.

Суддя