Рішення № 6533749, 29.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.09 р. Справа № 43/217

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Максимової В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервіс”, м. Макіївка

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про стягнення вартості наданих послуг у розмірі 22415,05грн., індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 851,77грн., 3% річних у розмірі 199,23 грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Іванов В.І. за дов. б/н від 01.02.09р.

від відповідача: представник не зявився

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 28.09.09р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервіс”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення вартості наданих послуг у розмірі 22415,05грн., індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 851,77грн., 3% річних у розмірі 199,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за договором №03/09 від 22.01.09р., в частині оплати вартості виконаних робіт.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №03/09 від 22.01.09р., рахунки №ДН90179 від 13.01.2009р., №ДН90431 від 14.02.2009р., акт виконаних робіт №90117 від 14.02.2009р., гарантійний лист від 14.02.09р., вимога №63 від 13.05.2009р., фіскальний чек №7452 від 14.05.09р., повідомлення про вручення поштового відправлення за №158581.

Відповідач у судові засідання не зявився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 11.08.09р., 31.08.09р., 28.09.2009р., 14.10.2009р. та поштові повідомлення про вручення поштового відправлення 14.08.09р., 02.09.09р., 06.10.2009р.

Проте Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не зявилися.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №918798, №918799, станом на 07.10.09р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем та знаходиться за адресою вказаною у позові.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні розяснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.01.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервіс”, м. Макіївка (виконавець) та ФОП ОСОБА_1, (замовник) був укладений договір №03/09, строком до 31.12.09р.

За умовами договору Замовник дає завдання, а виконавець приймає на себе обовязки у відповідності із завданням Замовника надавати останньому за плату послуги: а) технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (вузла); б) постачання запасних частин на автотранспорт Замовника.(абзац 1 розділу 1 договору).

Як зазначено у пункту 4.1. договору, оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту підписання приймання виконаних робіт та отримання рахунку.

Означений договір підписаний сторонами з прикладанням фірмових печаток підприємств.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір №03/09 від 22.01.09р., який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обовязок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.

Як встановлено судом, позивачем виконано роботи по технічному обслуговуванню та по ремонту транспортного засобу, загальною вартістю 28215,05грн., що підтверджується актом виконаних робіт №90117 від 14.02.09р.

Вказаний акт підписаний відповідачем з прикладанням фірмової печатки без зауважень та заперечень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору.

Належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи (а.с.16-17).

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 4.1. договору оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту підписання приймання виконаних робіт та отримання рахунку.

Як вбачається з гарантійного листа б/н від 14.02.09р. відповідач зобов`язався сплатити різницю по рахункам №ДН90179 від 13.01.09р. та №ДН90431 від 14.02.09р. у розмірі 22415,05грн. до 14.04.09р.

Оскільки позивачем не представлено інших доказів виставлення відповідачу рахунків №ДН90179 від 13.01.2009р., №ДН90431 від 14.02.2009р., то доказом отримання таких слід вважати гарантійний лист б/н від 14.02.09р.

Таким чином, за приписами пункту 4.1. договору, остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач повинен був здійснити до 24.02.09р.

Проте, свої зобовязання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав.

Внаслідок чого, на теперішній час, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 22415,05грн.

Належних доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №63 від 13.05.09р., відповідачем остання була отримана 16.05.09р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №158581.

Проте відповідач залишив вимогу без відповіді та заборгованість у сумі 22415,05грн. не погасив.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 22415,05грн.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та предявлено до стягнення 3% річних у розмірі 199,23грн., де період нарахування з 01.01.09р. по 20.05.09р. та індекс інфляції у розмірі 851,77грн., де період нарахування лютий 2009р. квітень 2009р.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок 3% річних та індексу інфляції, оскільки за висновками суду граничний термін оплати вартості виконаних робіт 24.02.09р. За таких обставин розмір 3% річних, який є арифметично вірним становить 156,60грн., розмір індексу інфляції - 518,37грн.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судові засіданні не з`являвся, вимоги ухвал від 08.05.09р., 21.05.09р., 09.06.09р. не виконав.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, а також те, що позивачем при нарахуванні 3% річних та індексу інфляції припущено помилки, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 23090,02грн.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 625, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервіс”, м. Макіївка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення вартості наданих послуг у розмірі 22415,05грн., індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 851,77грн., 3% річних у розмірі 199,23грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервіс” (86123, м. Макіївка, вул. Терикона, 2; ЄДРПОУ 34516735, п/р 2600801517697 у відділенні “Укрексімбанк” м. Донецьк, МФО 334817) суму заборгованості у розмірі 22415,05грн., суму інфляційних витрат у розмірі 518,37грн., суму 3% річних у розмірі 156,60грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 230,91грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 116,11грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

Суддя Зубченко І.В.