Рішення № 6533667, 05.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.09 р.                     Справа № 7/210                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове (відокремлений підрозділ „Шахта Курахівська” м.Горняк)

Предмет спору: стягнення боргу за реактивну електроенергію – 28941, 31 грн., пені – 1014, 87 грн., 3% річних – 145, 15 грн.

За участю представників:

від позивача: Секлейді О.А. – довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:                     

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове (відокремлений підрозділ „Шахта Курахівська” м.Горняк) про стягнення боргу за реактивну електроенергію – 28941, 31 грн., пені – 1014, 87 грн., 3% річних – 145, 15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №91 від 01.03.2005р.з додатковими угодами та додатками; довіреності №1/378 від 31.03.2009р., №1/163 від 17.03.2008р.; рахунки за червень-липень 2009р.; акт звірки розрахунків від 03.082009р.

У відзиві та у судовому засіданні відповідач суму основного боргу визнав, зазначив, що 3% річних та пеня нараховані арифметично вірно, просить зменшити розмір штрафної санкції на 30%, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Позивач проти зменшення розміру штрафної санкції заперечив, посилаючись на тяжкий фінансовий стан свого підприємства.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі ВП „Шахта Курахівська”, правонаступником якого є відповідач по справі, укладено договір про постачання електричної енергії №91 від 01.03.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками, додатковими угодами.

Згідно додаткової угоди від 13.07.2009р. до Договору, номер Договору змінений з №91 на №538.

Відповідно до п.9.4 Договору, строк дії договору встановлений до 01.02.2006р. та договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії. З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.

Згідно з п. 3 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, кінцевий розрахунок за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у розрахунковому періоді, споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у червні-травні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами прийняття-передачі за червень-липень 2009р. та відповідачем у судовому засіданні. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 28941, 31 грн.

Зазначена сума заборгованості підтверджена матеріалами справи, у тому числі актом звірки від 03.08.2009р., підписаним обома сторонами, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період 3% річних в сумі 145, 15 грн. за період 10.07.2009р. по 20.09.2009р.

У судовому засіданні 29.10.2009р. відповідач підтвердив правильність нарахування 3% річних, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Правильність нарахування 3% річних у відповідності до вимог чинного законодавства також перевірена судом.

Таким чином 3% річних складають 145, 14 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги в частині стягнення 1 коп. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1041, 87 грн. за період з 10.07.2009р. по 20.09.2009р.

У відзиві та у судовому засіданні відповідач зазначив, що пеня нарахована арифметично вірно, просить зменшити розмір штрафної санкції на 30%, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Пеня перерахована судом у відповідності до приписів чинного законодавства, складає 1014, 86 грн.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 1 коп. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми штрафної санкції на 30%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду баланс станом на 30.09.2009р.; звіт про фінансові результати за 9 місяців 2009р.; розшифровку до ф.1 ряд.170І550 „Платежі до бюджету” по ВП ш.”Курахівська” на 30.09.2009р.; розшифровку до ф.1 ряд.170І570 „Зобов’язання зі страхування” по ВП ш.”Курахівська” на 30.09.2009р.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені (штрафної санкції).

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін та у зв’язку з тим, що відповідач є підприємством з державною формою власності та дійсно наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 10%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 913, 37 грн.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове (відокремлений підрозділ „Шахта Курахівська” м.Горняк) про стягнення боргу за реактивну електроенергію – 28941, 31 грн., пені – 1014, 87 грн., 3% річних – 145, 15 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля” (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ІПН 00131268, на п/р 26008301520003 в Ясіноватське відділення АК ПІБ у Донецькій області, МФО 334420) – заборгованість за реактивну електроенергію – 28941, 31 грн., пеню – 913,37 грн., 3% річних – 145, 14 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля” (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ІПН 00131268, на п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької області, МФО 334464) – державне мито у сумі 302, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя