Рішення № 6533629, 29.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.09 р.                     Справа № 20/224пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянуву відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Орендного підприємства “ОП МАГАЗИН № 13 Куйбишевського району”, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕЙВЕСТ-08”, м.Донецьк

про визнання права власності

За участю представників:

від позивача: Фейганов В.С. – директор

від відповідача: не з’явився

Присутній: Тищенко Ю.С. – головний спеціаліст відділу правового забезпечення Регіонального відділення Фонду державного майна України за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Орендне підприємство “ОП МАГАЗИН № 13 Куйбишевського району”, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕЙВЕСТ-08”, м.Донецьк.

У своєму позові позивач просить суд визнати за Орендним підприємством “ОП Магазин № 13 Куйбишевського району” право власності на будівлю магазину (літ.А-1), будівлі складів (літ.Б-1, В-1), на сторожку (літ.Г), розташованих за адресою: м.Донецьк, вул.Гурильових, 13 “б”.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Інвентаризаційну справу КП “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, рішення виконавчого комітету Куйбишевської районної у м.Донецьку ради від 20.05.09 р. № 163/1, договір оренди нежилого приміщення № 02-09 від 01.01.09 р., виписку із протоколу загальних зборів організації орендарів магазину № 13 від 22.07.09 р., лист № 370 від 23.07.09 р., лист від 12.08.09 р., довідку з ЄДРПОУ № 7-25-450, довідку про взяття на облік платника податків, свідоцтво про власність від 05.02.06 р. № 1138, договір купівлі-продажу державного майна орендного підприємства магазин № 13 Куйбишевського району м.Донецька № 1247 від 20.11.1995 р., акт прийому-передачі державного майна Орендного підприємства магазин № 13 Куйбишевського району м.Донецька від 05.02.1996 р., статут ОП магазин № 13 Куйбишевського району м.Донецька, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 735071.

Ухвалами суду від 28.09.09 р. та від 15.10.09 р., в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України, до судового засідання для дачі пояснень з питань, що виникають під час вирішення спору, викликано представника Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України.

29 жовтня 2009 р. представник відділення Фонду державного майна України надав суду письмові пояснення по справі № 20/224пн, в яких він зазначає, що відповідно до акту прийому-передачі державного майна орендного підприємства магазину № 13 Куйбишевського району м.Донецька, покупцю передано майно на загальну суму 1681887 тис.крб., з якої основних засобів з урахуванням експертної оцінки на суму 1276817 тис.крб. Також у поясненнях зазначено, що відповідно до Відомості розрахунку вартості будівель, споруд та передавальних пристроїв станом на 01.08.95 р. до суми викупу 1276817 тис.крб. увійшли: будівля магазину (дата вводу в експлуатацію 1960 р., інв. номер 00479), будівля м’ясного відділу (дата вводу в експлуатацію 1995 р.), складські приміщення (дата вводу в експлуатацію 1995 р.). Крім того, представник відділення Фонду державного майна України зазначає, що сторожка у зазначеній відомості не значиться. В обґрунтування своїх пояснень відділення Фонду державного майна України посилається на договір купівлі-продажу державного майна орендного підприємства магазин № 13 Куйбишевського району м.Донецька № 1247 від 20.11.1995 р., акт прийому-передачі державного майна Орендного підприємства магазину № 13 Куйбишевського районі м.Донецька від 05.02.1996 р., відомість розрахунку вартості будівель, споруд та передавальних пристроїв станом на 01 серпня 1995 р.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відділення Фонду державного майна України, суд встановив:

На підставі договору купівлі-продажу № 1247 від 20.11.1995 р. (далі-Договір) Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України продало (передало у власність), а Організація орендарів Орендного підприємства “ОП Магазин № 13 Куйбишевського району м.Донецька” купила (прийняла у власність) майно, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Гурильових, 13.

Відповідно до п.1.2. Договору, право власності на майно переходить до Покупця з моменту підписання акту прийому-передачі.

05 лютого 1996 року між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та Організацією орендаторів Орендного підприємства “ОП Магазин № 13 Кйбишевського району м.Донецька” був підписаний Акт прийому-передачі державного майна до Договору.

Згідно із п.1 Акту прийому-передачі державного майна, у власність покупця переходять основні засоби, оборотні кошти, залишки коштів амортизаційного фонду.

05 лютого 1995 року покупцю було видане Свідоцтво про власність на майно орендного підприємства магазин № 13 Куйбишевського району м.Донецька № 1138.

Відповідно до Технічного паспорту з інвентаризації земельної ділянки Куйбишевського орендного торгово-промислового підприємства магазин № 13, складеного Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, зокрема, наявних у паспорті висновків Головного управління архітектури та містобудування, Управління з землекористування та землеустрою Донецького міськвиконкому, на земельній ділянці Куйбишевського орендного торгово-промислового підприємства магазин № 13, який розташований по вул.Гурильових, 13, на момент інвентаризації знаходились будівлі магазину та складські приміщення, а саме - магазин № 13, м’ясний відділ, складське приміщення, склад вугілля, відкрите складування тари, туалет, тверде покриття, газони, озеленіння, вільна територія.

Як зазначає позивач у своєму позові, за договором купівлі-продажу від 20.11.1995 р. в результаті приватизації Організацією орендарів Орендного підприємства «ОП Магазин № 13 Куйбишевського району» було здійснено викуп всього майна, що знаходилось в користуванні підприємства магазин № 13 Куйбишевського району м.Донецька, проти чого представник Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України не заперечив.

Відповідно до п.2.3. Положення про організацію орендарів, затвердженого протоколом зборів організації орендарів № 5 від 07.12.92 р., організація орендарів забезпечує ефективну діяльність орендного підприємства, управління власністю організації орендарів. Згідно із п.п.5.1., 5.2. вказаного Положення, органом управління організації орендарів є загальні збори, голова, ревізійна комісія. Рішення приймається більшістю голосів.

Згідно із п.1.1. Статуту Орендного підприємства «ОП Магазин № 13 Куйбишевського району», затвердженого протоколом № 5 від 07.12.92 р. загальних зборів організації орендарів Орендного підприємства магазин № 13, Орендне підприємство створене рішенням конференції уповноважених трудового колективу магазину № 13. Відповідно до п.4.2. Статуту, власністю Орендного підприємства є, зокрема, внески Організації орендарів ( в грошовій та майновій формі).

Пунктом 8.2. Статуту Орендного підприємства «ОП Магазин № 13 Куйбишевського району» встановлено, що вищим органом управління орендним підприємством є загальні збори організації орендарів, до компетенції яких, крім іншого, віднесено вибір основних напрямків діяльності орендного підприємства, розподіл централізованих фондів грошових ресурсів підприємства тощо.

Крім того, позивач у своєму позові посилається на ст.ст.6, 9, 15 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 р. в редакції, що діяла на момент створення Організації орендарів Орендного підприємства «ОП Магазин № 13 Куйбишевського району» та Орендного підприємства «ОП Магазин № 13 Куйбишевського району», згідно із якими у разі прийняття членами трудового колективу рішення про укладення договору оренди особи, які бажають стати орендарями, створюють організацію орендарів. При цьому, орендар (організація орендарів) самостійно обирає організаційну форму підприємницької діяльності на основі орендованого майна, затверджує її статут і призначає (обирає) керівника.

Таким чином, Орендне підприємство «ОП Магазин № 13 Куйбишевського району» було створене Організацією орендарів Орендного підприємства «ОП Магазин № 13 Куйбишевського району» з метою оренди, подальшого викупу (приватизації) та використання державного майна. При цьому, Організація орендарів стала вищим органом управління Орендним підприємством, який уповноважений визначати напрямки діяльності підприємства, вносити до його статутного фонду внески тощо.

У зв’язку з вищевикладеним, а також враховуючи, що з моменту укладення договору купівлі-продажу від 20.11.1995 р. приватизоване майно використовувалось в господарській діяльності саме Орендним підприємством «ОП Магазин № 13 Куйбишевського району», 22.07.09 р. загальними зборами Організації орендарів було вирішено внести в якості внеску організації орендарів до статутного фонду Орендного підприємства «ОП Магазин № 13 Куйбишевського району» основні засоби, придбані відповідно до договору купівлі-продажу № 1247 від 20.11.1995 р. у Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України, а саме, будівлю магазину (літ.А-1), будівлі складів (літ.Б-1, В-1), розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Гурильових, 13 б, про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка з протоколу від 22.07.09 р.

01 січня 2009 року між Орендним підприємством “ОП МАГАЗИН № 13 Куйбишевського району” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ФЕЙВЕСТ-08” (Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення № 02-09 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає для здійснення господарської діяльності за плату в користування частину приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Гурильових, б.13 Б.

Згідно із п.3.1 Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та дії до 31 грудня 2009 року.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що дострокове розірвання Договору можливе тільки за згодою сторін, а також у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Рішенням виконавчого комітету Куйбишевської районної у м.Донецьку ради від 20.05.09 р. № 163/1 комплексу будівель (будівля магазину, м’ясний відділ, складське приміщення) по вул.Гурильових, 13, які належать Орендному підприємству магазин № 13, присвоєно поштову адресу: м.Донецьк, вул.Гурильових, 13-б.

23 липня 2009 року позивач на адресу відповідача направив лист № 370 з проханням підписати додаткову угоду про розірвання договору оренди та звільнення орендованих приміщень протягом 2-х днів.

12 серпня 2009 року відповідач направив лист позивачу, в якому відмовився від розірвання договору та звільнення приміщення, мотивуючи це тим, що позивач не є власником орендованих приміщень, через що не має права укладати щодо них договори, отримувати орендну плату, вимагати їх звільнення тощо. Відповідач також зазначив, що орендоване майно є самовільно збудованим і позивач не має на нього майнових прав.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Згідно із ст.344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст.345 зазначеного кодексу, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з договору купівлі-продажу, з акту приймання передачі державного майна, з виписки з протоколу від 22.07.09 р., з Відомості розрахунку вартості будівель, споруд та передавальних пристроїв станом на 01.08.1995 р., з Технічного паспорту, складеного Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, позивач є власником нерухомого майна, а саме – будівлі магазину (літ.А-1), будівлі складів (лаіт.Б-1, В-1), які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Гурильових, 13 “б”. Сторожка (літ.Г) у зазначених документах не значиться.

Документів про її придбання, будівництво, реконструкцію, тощо на час вирішення спору суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги Орендного підприємства “ОП МАГАЗИН № 13 Куйбишевського району”, м.Донецьк, слід задовольнити частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 316, 238, 344, 345, 392 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Орендного підприємства “ОП МАГАЗИН № 13 Куйбишевського району”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕЙВЕСТ-08”, м.Донецьк, - задовольнити частково.

Визнати за Орендним підприємством “ОП МАГАЗИН № 13 Куйбишевського району” (83087, м.Донецьк, вул.Гурильових, 13; ЄДРПОУ 20313284) право власності на будівлю магазину (літ.А-1), будівлі складів (літ.Б-1, В-1), розташованих за адресою: м.Донецьк, вул.Гурильових, 13 “б”.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити за недоведеністю.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 29.10.09 р.

Повний текст рішення підписано 03.11.09 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 –у справу

Вик.Канаховська В.В.