Рішення № 6533596, 02.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.11.09 р.                     Справа № 30/111                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Плот-Інстал”, м.Київ, (ідентифікаційний код 33780599)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц Строй” м.Донецьк, (ідентифікаційний код 34053516)

про: стягнення заборгованості за договором підряду в капітальному будівництві №М/133-с від 15.08.08р. у сумі 45907,34 грн., пені у розмірі 1377,22 грн.

за участю:

представника Позивача – Волков С.В. ( за протоколом №1 від 25.11.2004р.)

представника Відповідача – не з’явився.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Плот-Інстал”, м.Київ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц Строй” м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду в капітальному будівництві №М/133-с від 15.08.08р. у сумі 45907,34 грн., пені у розмірі 1377,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором підряду в капітальному будівництві №М/133-с від 15.08.08р., щодо оплати за виконані роботи.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: виписку банку про перерахування авансу (а.с.22), договір підряду в капітальному будівництві №М/133-с від 15.08.08р. (а.с.9-16), додатки до Договору (а.с.17-18, 20-21), акт здачі –приймання робіт (а.с. 23-24), акт звіряння взаємних розрахунків з доказами направлення їх Відповідачу (а.с. 25-27), претензію за вих. №51 від 16.06.09р. (а.с.28-31), свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Плот Інстал” (а.с.35)

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.623 Цивільного кодексу України.

На виконання ухвали суду 06 жовтня 2009р. Позивачем через канцелярію суду були надані наступні документи: довідка з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „Плот Інстал” (а.с.44), докази наявності повноважень у особи, що підписала позов (а.с.45-46), копії платіжних доручення №969 від 03.09.09р., №970 від 03.09.09р. з доказами перерахування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.47-48), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.50-52), акт звіряння взаємних розрахунків з доказами направлення акту на адресу Відповідача (а.с.53-55).

14 жовтня 2009р. на виконання ухвали суду Позивачем через канцелярію суду був наданий акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з боку обох сторін та завірений печатками, відповідно до якого заборгованість Відповідача пере Позивачем станом на 28.09.09р. складає 45907,35 грн.

21 жовтня 2009 року Відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву (а.с.69), у якому він визнає суму заборгованості у розмірі 45907,34 грн., проти суми пені у розмірі 1377,22 грн., заперечує посилаючись на те, що Позивачем не додано до позовної заяви доказів, яка належним чином доводять що стягнення з Відповідача підлягає саме пеня у розмірі 1377,22грн.

26 жовтня 2009р. Позивачме через канцелярію суду було надане заперечення (а.с.74) на відзив на позовну заяву.

Представник Позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2008р. між Позивачем (Підрядник) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір №М/133-с підряду в капітальному будівництві (далі за текстом-Договір). Відповідно до п.2.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов’язується своїми силами та засобами застосовуючи власне обладнання та матеріали, організовувати, забезпечити та здійснити виконання повного комплексу робіт по поставці та встановленню конструкцій системи перегородок для обладнання приміщень вбиралень санітарно-технічними кабінетами загальним обсягом 79,90 м2 на об’єкт: „Торгівельний цент „МЕТРО Кеш енд Кері” по вул. Териконая, Червоногвардійського району в м.Макіївка” та передати виконані роботи Замовнику в стані „ПІД КЛЮЧ” (тобто, повністю підготовлені для нормальної експлуатації).

Також, згідно п.2.3 Договору Замовник зобов’язується прийняти якісно виконані роботи та оплатити їх у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Розділом 4 Договору сторони встановили тверду договірну ціну та порядок розрахунків:

- п.4.1 Договору Тверда договірна ціна по даному Договору, погоджена Сторонами у додатку №4 (а.с.18), що є невід’ємною частиною цього Договору, складає 63760,20 грн. 20% ПДВ – 12752,04 грн., а всього 76 512,24 грн.

Тверда договірна ціна враховує остаточну вартість повного комплексу передбаченого до виконання цим Договором у відповідальності із вимогами Додатку №3 (а.с.17), тобто усі витрати Підрядника, необхідні для виконання ним зобов’язань, що передбачені цим договором.

- п.4.4 Договору Замовник зобов’язується до 22 серпня 2008р. перерахувати Підряднику аванс у розмірі 40% вартості робіт за Договором, що складає 30604,90 грн.

- п.4.5 Договору проміжні платежі за виконані роботи Замовник здійснює щомісячно не пізніше 30 числа місяця наступного за звітнім, на підставі підписаних сторонами Актів здачі – приймання робіт (Додаток №4 , а.с.18). Акт здачі –приймання робіт є документом, що підтверджує приймання виконаних за Договором робіт, та підписано для здійснення оплати.

- п.4.7 Договору Кінцевий розрахунок із Підрядником за виконані роботи проводиться в 30-денний термін після підписання остаточного Акту здачі – приймання всіх виконаних робіт за Договором. За умови надання Підрядником Замовнику повного комплекту виконавчої документації на виконані роботи.

Відповідно до п.12.2 Договору сторони встановили, що у випадку прострочення термінів розрахунків, передбачених Договором Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний прострочений день, але не більше 3% від простроченої суми.

На підставі п.4.4 Договору Відповідач перерахувало аванс у розмірі 30604,90 грн., що підтверджується випискою банку (а.с.22)

На виконання взятих на себе зобов’язань Позивач, виконав роботи у повному обсязі, на загальну суму 76512,25 грн.

Факт виконання робіт, підтверджується актами – приймання робіт від 30.09.08р. на загальну суму 30604,90 грн. (а.с.23), від 13.10.08р. на загальну суму 45907,35 грн. (а.с.24).

Відтак акт здачі – приймання робіт від 13.10.08р. на загальну суму 45907,35 грн. (а.с.24) залишився неоплачений, внаслідок чого виникла стягувана заборгованість, та виникли підстави для нарахування пені.

Як видно з матеріалів справи, Позивачем було надіслано на адресу Відповідача претензію за вих. №51 від 16.06.09р. (а.с.28-31), з вимогою погасити заборгованість у розмірі 45907,35 грн. Проте, відповідь на претензію надіслано так і не було.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Стан розрахунків між сторонами за Договором, відображений у складеному акті звіряння взаємних розрахунків (а.с.64), який підписаний з боку обох сторін, та скріплений печатками відповідно до якого, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 28.09.09р. становить 45907,35 грн.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, 21 жовтня 2009 року Відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву (а.с.69), у якому він визнає суму заборгованості у розмірі 45907,34 грн., проти суми пені у розмірі 1377,22 грн., заперечує посилаючись на те, що Позивачем не додано до позовної заяви доказів, яка належним чином доводять що стягнення з Відповідача підлягає саме пеня у розмірі 1377,22грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання ст.ст.837 -864, ст.ст.875-886 ЦК України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник), зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши Договір підряду в капітальному будівництві №М/133-с від 15.08.08р. прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати Позивачу за виконану роботу. При цьому згідно п.4.7 Договору Кінцевий розрахунок із Підрядником за виконані роботи проводиться в 30-денний термін після підписання остаточного Акту здачі – приймання всіх виконаних робіт за Договором.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов’язань Позивач, виконав роботи у повному обсязі, на загальну суму 76512,25 грн. Факт виконання робіт, підтверджується актами – приймання робіт від 30.09.08р. на загальну суму 30604,90 грн. (а.с.23), від 13.10.08р. на загальну суму 45907,35 грн. (а.с.24), що підписані та скріплені печатками з боку обох сторін.

Проте, Відповідач, незважаючи на настання строку оплати, не здійснив оплату за виконану роботу у розмірі 45907,35 грн. Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 45907,35 грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 45907,35 грн. які задовольняє повністю.

Пунктом п.12.2 Договору сторони встановили, що у випадку прострочення термінів розрахунків, передбачених Договором Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний прострочений день, але не більше 3% від простроченої суми.

Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, визначений спеціальним законом, положення якого не встановлюють обмежень щодо визначення сторонами в договорі розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Отже, при визначені розміру відповідальності за невиконання грошових зобов'язань пріоритет мають норми Закону, а не положення договору.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України також встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців.

Як вбачається з матеріалі справи, Позивач нараховує пеню за період з 14.10.2008р. по 15.06.2009р. тобто за 245 днів, яка склала 7389,20 грн., оскільки це перевищує 3% від простроченої суми, Позивач перерахувавши пеню в розмірі 3% від простроченої суми отримав 1377,22 грн.

Проте, судом було здійснено перерахунок вказаної суми пені за період встановлений ч.6 ст.232 ГК України (з моменту настання права вимоги з 14.11.2008р. + 6 місяців), у розмірі, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” та отримано суму пені у розмірі 5459,72 грн. Однак, враховуючи межі позовних вимог (ст.83 ГПК України), задоволенню підлягає сума пені, що заявлена Позивачем до стягнення у розмірі 1377,22 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Плот-Інстал”, м.Київ (ідентифікаційний код 33780599) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц Строй” м.Донецьк (ідентифікаційний код 34053516) про стягнення заборгованості за договором підряду в капітальному будівництві №М/133-с від 15.08.2008 р. у сумі 45 907,34 грн., пені у розмірі 1377,22 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц Строй” м.Донецьк (ідентифікаційний код 34053516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Плот-Інстал”, м.Київ (ідентифікаційний код 33780599) заборгованості у розмірі 45 907,34 грн., пені у розмірі 1 377,22 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц Строй” м.Донецьк (ідентифікаційний код 34053516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Плот-Інстал”, м.Київ, (ідентифікаційний код 33780599) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 472,84 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошений та підписаний повний текст рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.І. Ягічева

Суддя