Рішення № 6533594, 28.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.09 р.                     Справа № 30/81                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі судді Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 30962337)

до Відповідача: Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, Донецька область, ідентифікаційний код 21651641

про: стягнення заборгованості за договором №1079 на переробку рядового вугілля від 29.12.2007року у розмірі 7275485,86 грн., пені – 151043,16 грн., інфляційних нарахувань – 58203,88 грн., 3% річних – 22103,87 грн.

за участю:

представника Позивача – Сьомка Р.О. (на підставі довіреності б/н від 01.01.2009року)

представника Відповідача – Василега Б.В. (на підставі довіреності №1/32 від 01.06.2009р.)

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 25.09.2009р. по 15.10.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №1079 на переробку рядового вугілля від 29.12.2007року у розмірі 1028929,18грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №1079 на переробку рядового вугілля від 29.12.2007року, щодо оплати за надані послуги переробки вугілля.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчі документи (а.с.7-10, том 1), договором №1079 на переробку рядового вугілля від 29.12.2007року (а.с.11-13, том 1), додаткову угоду (а.с.14, том 1), акти здачі приймання робіт (а.с.16, том1).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

01 вересня 2009 року представником Позивача через канцелярію суду були надані наступні документи: довідка державного казначейства з доказами зарахування державного мита до державного бюджету (а.с.20, том1).,витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.21-23,том1).

17 вересня 2009 року через канцелярію суду представником Позивача були надані засвідчені копії виписок з банківського рахунку щодо часткової оплати Відповідачем послуг (а.с.31-72, том1).

Заявою №б/н від 17.09.2009року (а.с.74-77, том 1) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги, заявивши до стягнення суму заборгованості у розмірі 5607023,01грн. Також Позивачем були надані наступні документи: платіжне доручення з доказами доплати державного мита (а.с.78, том1), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з боку позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 01.09.09року складає 7275485,86грн. (а.с.79-80), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 01.08.2008рік складає 8284033,82грн. (а.с.81-83, том1), акти приймання-передачі наданих послуг (а.с.94-128, том1), платіжні доручення (а.с.129-144, том1), угоду про припинення зобов’язань заліком зустрічних однорідних вимог (а.с.145-146, том1).

Заявою №б/н від 21.09.2009року (а.с.1-2, том2) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовні вимоги, заявивши до стягнення суму заборгованості і штрафних санкцій у розмірі 5705520,26 грн., де 5607023,01 грн. –сума основної заборгованості, пеня – 85923,14 грн., 3% річних – 12574,11 грн.

Заявою №б/н від 14.10.2009року (а.с.21-24, том2) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму заборгованості і штрафних санкцій у розмірі 7506836,77 грн., де – 7275485,86 грн. сума основної заборгованості за договором, пеня – 151043,16 грн., інфляційні нарахування – 58203,88 грн., 3% річних – 22103,87 грн.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги викладені у Заяві №б/н від 14.10.2009року у повному обсязі.

Представником Відповідача через канцелярію суду 23 вересня 2009року було надано відзив на позовну заяву (а.с.7, том2), у якому він не заперечує проти суми заборгованості у розмірі 1028929,18 грн. Відповідачем також було надано довідку з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження ДП „Шахтоуправління „ Південнодонбаське №1” (а.с.8, том2), свідоцтво про державну ДП „Шахтоуправління „ Південнодонбаське №1” (а.с.9, том1), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з обох сторін відповідно до якого заборгованість станом на 01.09.2009рік складає 7275485,86грн. (а.с.12-14, том2)

У судовому засіданні 28.10.2009р. надав відзив №2969 на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позовні вимоги у розмірі 7 275 485,86 грн. визнав, та з метою проведення переговорів і узгодження тексту умов мирової угоди з Позивачем, просив суд надати строк – 5 днів. Представник позивача проти укладення мирової угоди заперечив. Враховуючи, що Відповідачем не надано доказів проведення переговорів з Позивачем та дійсних намірів для укладання мирової угоди, зважаючи на заперечення Позивача, суд відмовив у задоволенні клопотання Позивача про надання 5-денного строку для проведення переговорів як безпідставне та необґрунтоване.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених в заяві від 14.10.2009р. (а.с.а.с.21-24 т.2), оскільки, згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог.

Представники сторін до початку судового засідання надали до суду клопотання від 03.09.2009р. (а.с.27, том 1) про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.10.2009р. у справі №30/81 продовжено процесуальний строк розгляду справи на 1 місяць, до 15.11.2009р.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2007року між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Виконавець) було укладено договір № 1079 на переробку рядового вугілля, згідно п.1.1 Замовник передає рядове вугілля, далі по тексту Вугілля, кількість і якісь якого не може перевищувати показники зазначені у Додатках до цього договору, для на ЦЗФ. Транспортування Вугілля до ЦЗФ – вантажоодержувача по залізниці здійснюється за рахунок Замовника. Виконавець приймає Вугілля, збагачує його й передає Замовникові продукти збагачення, далі по тексту Концентрат. На станції ЦЗФ – відправника вантажу. Організація перевезень рядового вугілля Замовника від шахт-вантажовідправників до ж.д. станцій призначення вантажоодержувача може бути виконана Виконавцем на підставі письмових заявок Замовника, в яких повинні бути вказані маршрути перевезень, обсяг рядового вугілля та друга необхідна інформація. Організація перевезень вантажів Замовника виконується Виконавцем шляхом сплати за послуги Донецькій ж.д., у тому числі, але не виключно:

1) послуг ТОВ „Південтрансбуд” з подачі та придбання вагонів, сплати за користування вагонами на шахті-вантажовідправнику Замовника на дільниці шахта „Південно донбаська №1” ст.Південнодонбаська Донецької залізничної дороги у випадку організації Виконавцем перевезень вантажів Замовника;

2) ж.д. тариф від шахт-вантажовідправників Замовників до станцій призначення вантажоодержувача;

3) інших додаткових зборів ,пред’явлених Донецькою ж.д. та пов’язаних з перевозкою вагонів з вугільною продукцією Замовника, а саме телеграфний збір та штрафи за невиконання планів перевезень.

У випадку організації Виконавцем перевезень вантажів Замовника, останній відшкодовує Виконавцеві понесені витрати протягом 60 днів з моменту надання підтверджуючих документів.

За організацію перевезення вантажів Замовник сплачує Виконавцю винагородження у розмірі 2% від вартості організації перевезень вантажів.

Як вбачається з п.4.7 Договору щомісячно до 4-го числа наступного за звітнім Замовник і Виконавець підписують акт виконаних робіт з даного договору. Також до 4-го числа місяця, наступного за звітнім Виконавець надає замовнику форму УПД-3- „Відомість обліку руху рядового вугілля і рядового вугілля і продуктів збагачення” за звітній місяць.

Розділом 6 Договору сторони визначились щодо ціни та порядку розрахунків:

-          п.6.1 Договору вартість збагачення однієї тонни Вугілля за даним Договором вказується в Додатку за одну метричну тонну Вугілля. (а.с.15)

-          п.6.2 Договору замовник здійснює оплату вартості збагачення прямими банківськими переведеннями, з відстрочкою платежу не менш 60 днів, на поточний рахунок Виконавця після надання Виконавцем Акту виконаних робіт за даним договором.

Відповідно до п.7.1 Договору при невиконанні або неналежному виконанні зобов’язань за даним договором винна сторона, відповідно до діючого законодавства України, відповідає за збиток, заподіяний іншій стороні, і відшкодовує в повному обсязі заподіяні й документально підтверджені витрати порушені умов договору сторони несуть відповідальність до діючого законодавства. Пунктом 7.3 Договору за порушення виконання зобов’язань за даним договором, винна сторона сплачує штрафні санкції у вигляді неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується неустойка, за кожен день прострочення від вартості неоплачених або невиконаних робіт.

Додатковою угодою від 01.12.2008 року сторони п.6.2 Договору виклали у наступній редакції: замовник здійснює оплату вартості збагачення прямими банківськими переведеннями, з відстрочкою платежу не менш 60 днів, на поточний рахунок Виконавця після надання Виконавцем Акту виконаних робіт за даним договором. Можливі інші форми розрахунків, що не суперечать чинному Законодавству України.

На виконання умов договору Позивач надав Відповідачу послуги на загальну суму 67400960,09грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг (а.с.95-128, том1, а.с.27-29, том 2).

Відповідач здійснив часткові оплати за надані послуги у розмірі 25398566,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.128-144, том1), та виписками з банківського рахунку (а.с. 31-73, том1).

Між сторонами були підписані угоди про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги №б/н від 09.12.2008 року на суму 5020755,72грн. (а.с.145, том1), №б/н від 30.12.2008року на суму 4593082,78грн.(а.с.145, том1), №б/н від 29.05.2009року на суму 4235800,80грн. (а.с.146, том1), №б/н від 30.07.2009року на суму 20877268,26грн. (а.с.146, том1), разом на суму 34726907,56 грн.

Відтак несплачена сума складає 7275485,86 грн.

Позивач на адресу Відповідача надсилав вимоги про виконання обов’язку по оплаті послуг переробки, що були надані Позивачем листом №853/1 від 11.08.09р. (а.с.17, том 1), та листом №972 від 18.08.09р. (а.с.25, том 2)

Відповідач як вбачається з здійснив лише часткову оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, та виникли підстави для нарахування пені, індексу інфляції та 3% річних.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Стан розрахунків між сторонами за Договором, відображений у складеному акті звіряння взаємних розрахунків (а.с.12-14, том 2 ), який підписаний з боку обох сторін, відповідно до якого, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 01.09.09р. становить 7275485,86 грн.

У судовому засіданні 28.10.2009р. надав відзив №2969 на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позовні вимоги у розмірі 7 275 485,86 грн. визнав.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір №1079 на переробку рядового вугілля від 29.12.2007року року прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати надані послуги. При цьому згідно п.6.1 Договору вартість збагачення однієї тонни Вугілля за даним Договором вказується в Додатку за одну метричну тонну Вугілля. (а.с.15), п.6.2 Договору замовник здійснює оплату вартості збагачення прямими банківськими переведеннями, з відстрочкою платежу не менш 60 днів, на поточний рахунок Виконавця після надання Виконавцем Акту виконаних робіт за даним договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, Позивачем на замовлення Відповідача були надані послуги на загальну суму у розмірі 67400960,09грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг (а.с.95-128, том1, а.с.27-29, том 2).

Відповідач здійснив часткові оплати за надані послуги у розмірі 25398566,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.128-144, том1), та виписками з банківського рахунку (а.с. 31-73, том1).

Між сторонами були підписані угоди про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги №б/н від 09.12.2008 року на суму 5020755,72грн. (а.с.145, том1), №б/н від 30.12.2008року на суму 4593082,78грн.(а.с.145, том1), №б/н від 29.05.2009року на суму 4235800,80грн. (а.с.146, том1), №б/н від 30.07.2009року на суму 20877268,26грн (а.с.146, том1), разом на суму 34726907,56 грн.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 7275485,86 грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 7275485,86 грн.., які задовольняє повністю.

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про їх обґрунтованість, задовольняючи вимоги:

-          щодо інфляційної індексації – у розмірі 58203,88 грн.;

-          щодо 3% річних – у розмірі 22 103,87 грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов’язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 7.3 договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення пені, загалом за період з 24.08.09р. по 15.10.09р. у розмірі 151 043,16 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 30962337) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, Донецька область, (ідентифікаційний код 21651641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 30962337) заборгованість у розмірі 7275 485,86 грн., пеню у розмірі 151 043,16 грн., 3% річних у сумі 22 103,87 грн., індекс інфляції у розмірі 58 203,88 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, Донецька область, (ідентифікаційний код 21651641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 30962337): державне мито в розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою присутніх сторін у судовому засіданні 28.10.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 28.10.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.І. Ягічева

Суддя