Рішення № 6532876, 09.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.09р. Справа № 20/332-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фабрика дверей "Будмайстер", м. Павлоград,Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотріс",

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 47 604 грн. 66 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Баумер Е.В., довіреність №1 від 01.01.2009р.

Від відповідача: представник не з'явився.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом в якому просить визнати Договір №17/106 від 17.01.2006р. таким, що втратив свою чинність з 31.12.2008р., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотріс" суму боргу - 42 485, 62 грн., 3% річних - 3 211, 14 грн., інфляційні - 1 907, 90 грн. та судові витрати.

Відповідач відзив та витребувані судом документи не надав, свого представника в судове засідання не направив. Ухвалу про розгляд справи було направлено відповідачу за адресами, що зазначені в позовній заяві: м. Кривий Ріг, вул.Телевізійна ,3; м. Кривий Ріг, Мелешкіна ,14-а, офіс 502;та за адресою Кривий Ріг , Соборна, 4, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру.

Ухвалою голови суду строк вирішення спору було продовжено до 05.11.2009р. відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2006 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика дверей „Будмайстер” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фотріс” (покупець) був укладений договір поставки №17/106, відповідно якого позивач зобов’язався поставити відповідачу, а відповідач прийняти і оплатити товар, зазначений у специфікаціях на умовах даного договору.

Позивач за період з 20.02.2006р. по 25.12.2006р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 306177,52 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреністю №91 від 23.02.2006р, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 4.3. договору відповідач здійснює оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок позивача (по мірі реалізації) за період –1 календарний тиждень протягом 60 банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за яких здійснюється оплата.

Відповідач частково розрахувався з позивачем у сумі 187900,93 грн. та повернув частину товару позивачу на суму 75790,98 грн. Таким чином, у відповідача перед позивачем виник основний борг у сумі 42 485,52 грн., що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.01.2006 р. –20.10.2009р. станом на 20.10.2009р. та актом звірки по залишкам товару постачальника складі відповідача, що свідчить про те, що станом на 20.10.2009р. товар реалізовано повністю.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних і інфляційні відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (якою передбачається стягнення інфляційних та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання).

Суд вважає, що вимоги щодо стягнення 1907,90 грн. інфляційних, 3211,14 грн. –3% річних задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав доказів того, що на період за який нараховуються інфляційні та річні товар був реалізований відповідачем, актом звірки по залишкам товару постачальника на складі відповідача, підтверджується реалізація товару тільки станом на 20.10.2009р.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Доказів оплати боргу відповідач не надав, позовні вимоги не заперечив.

Вимоги щодо визнання договору №17/106 від 17.01.20006р. таким, що втратив свою чинність задоволенню не підлягають, оскільки позивач обрав спосіб захисту який не передбачено чинним законодавством , так статтею 188 Господарського кодексу України передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі основного боргу –42485,62 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Припини провадження в частині вимог щодо визнання договору №17/106 від 17.01.20006р. таким, що втратив свою чинність.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фотріс” (50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Соборна,4 (юридична адреса), 50086, м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, 14-а, оф. 502, (поштова адреса), р/р 26007304270801 в АКБ „ТАСС-Комерцбанк”, МФО 307190, код ЄДРПОУ 32974876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика дверей „Будмайстер” (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9, р/р 2600230173674 в від. Промінвєстбанку м. Павлограда, МФО 305556, код ЄДРПОУ 33892810) –42485 (сорок дві тисячі чотириста вісімдесят п’ять) грн. 62 коп. основного боргу, 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 86 коп. витрат по сплаті державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 36 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

03.11.2009р.