Ухвала суду № 65321954, 07.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/129/17

Головуючий у першій інстанції Козирєв М. В.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Станкевича В.А.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 23 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та 3% річних за користування коштами,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 23 листопада 2016 рокупозовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 178160 гривень 22 копійки, з яких 156193 (сто п'ятдесят шість тисяч сто дев'яносто три) гривні 22 копійки інфляційних збитків та 21967 (двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят сім) гривень 00 копійок 3% річних.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 23 листопада 2016 рокута ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що 11.04.2011 Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів і стягнуто з відповідача 196950 гривен (а.с. 4-9).

07.10.2013 сторони виконавчого провадження уклали мирову угоду, яка ухвалою Тарутинського суду Одеської області від 24.02.2014 затверджена (а.с. 10-12).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.12.2015 зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано і справу передано до Тарутинського районного суду Одеської області на новий розгляд (а.с. 61-64).

18.03.2016 Тарутинським районним судом Одеської області вдруге розглянуто подання відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції про визнання мирової угоди на стадії виконання, за наслідками чого судом у визнанні мирової угоди відмовлено з причин відмови від такої угоди з боку боржника ОСОБА_2 (а.с. 60).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2012 боржнику надано строк для добровільного виконання до 28.05.2012 (а.с. 19).

З відповіді в.о. начальника відділу державної виконавчої служби від 23.11.2016 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 почала сплачувати борг на суму 196950,00 гривень за вищевказаним рішенням суду з липня 2016 року (а.с. 66).

Позивач в у позовній заяві просив стягнути з відповідача 156193,22 гривень інфляційних збитків та 21967,00 гривень трьох процентів річних від простроченої суми.

Грошові зобов'язання охоплюють усі сфери суспільного життя і виникають насамперед у сфері приватноправових (цивільно-правових) відносин.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов'язанням.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до частини п'ятої якої у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання виникають наслідки, передбачені цієї статтею.

Ухвалюючи рішення про застосування положень статті 625 ЦК України, суд першої інстанції вірно виходив з того, що у зв'язку з тим, що 11.04.2011 року Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів і стягнуто з відповідача 196950 гривен то між сторонами виникли грошові зобов'язання.

Такі висновки суду відповідають правовій природі грошового зобов'язання та визначеним законодавством підставам для їх виникнення.

Відповідно ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги є неспроможні з огляду на те, що рішення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.04.2011 року, яким було задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в розмірі 196950 гри. до сьогоднішнього дня не виконано.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 23 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та 3% річних за користування коштами- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

В.А. Станкевич