Окрема думка судді № 65319198, 16.03.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 486/1069/15-к

Номер провадження1-кп/473/19/2017

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ

"16" березня 2017 р.

Судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області в порядку частини 3 статті 375 КПК України по справі з єдиним унікальним номером № 486/1069/15-к /кримінальне провадження 12015150120000364 по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, п.4 ч.2 ст.115 КК України.

Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 березня 2017 року обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виправдано за ч.2 ст.27, п.4 ч.2 ст.115 КК України.

Зазначений вирок вважаю неправильним з наступних підстав.

Вважаю, що дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3

За матеріалами кримінального провадження встановлено, що в період часу з 23 години 30 хвиин 23 квітня 2015 року по 02 годину 00 хвилин 24 квітня 2015 року в місті Южноукраїнську Миколаївської області на 14 поверсі маршових сходів в під'їзді багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, під час спільного вживання алкогольних напоїв, між обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_3 з іншого боку на грунті неприязних стосунків виникла бійка, в ході якої обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розуміючи, що об'єктом їх злочинного посягання є життя та здоров'я потерпілого, діючи умисно, групою осіб, почали завдавати чисельні удари руками та ногами ОСОБА_3 в область життєво важливого органу - голови та по тілу потерпілого. В результаті бійки, знаходячись на маршових сходах 14 поверху житлового будинку, не звертаючи уваги, що з області голови потерпілого пішла кров і він втратив свідомість, маючи умисел на побиття потерпілого ОСОБА_3, діючи у співучасті, на протязі не тривалого проміжку часу обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили наносити чисельні удари по голові та тілу ОСОБА_3, який лежав на підлозі під'їзду та не чинив їм ніякого опору. Так, в загальній кількості ОСОБА_3 було спричинено не менше 93 ударних впливів по різним частинам тіла, а саме: не менше 30 ударів в область життєво важливого органу - голови, не менше 8 ударів в область грудної клітини, не менше 7 ударів в область черевної порожнини, не менше 10 ударів в область правої верхньої кінцівки, не менше 8 ударів в область лівої верхньої кінцівки, не менше 13 ударів в область правої нижньої кінцівки, не менше 17 ударів в область лівої нижньої кінцівки. Після чого обвинувачений ОСОБА_2 залишив місце вчинення злочину, а обвинувачений ОСОБА_1, намагаючись витягти ОСОБА_3 на подвір'я будинку, почав стягувати його по маршових сходах до низу, тримаючи за ноги, перетягнув його з 14 поверху на 12, де і залишив на 12 поверсі маршових сходів у під'їзді житлового будинку. Залишивши потерпілого ОСОБА_3 на 12 поверсі маршових сходів у під'їзді житлового будинку, обвинувачений ОСОБА_1 пішов спати до квартири, в якій він мешкає разом із матір'ю та сестрою, і яка розташована в під'їзді цього ж житлового будинку, де сталося вчинення даного злочину. В результаті завданих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер на місці, де був залишений обвинуваченим ОСОБА_1 Згідно висновку судової медичної експертизи №131 від 22 травня 2015 року смерть ОСОБА_3 настала внаслідок черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонку головного мозку. При дослідженні трупа ОСОБА_3 були виявлені наступні ушкодження: множинні синці, садна та забійні рани голови, крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, внутрішньочерепна травма, крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку, закрита травма органів грудної та черевної порожнини, синці тулубу, множинні переломи ребер справа та зліва з ушкодженням реберної плеври зліва та крововиливами під реберну плевру та в міжреберні м'язи, а також розривом лівої легені та розвитком лівостороннього гемопневмоторакса (наявність в лівій плевральній порожнині 150 мл рідкої крові та повітря), крововилив в брижейку тонкого кишківника, недокрів'я досліджуваних органів, множинні синці верхніх та нижніх кінцівок, садна нижніх кінцівок та тулубу, розлад кровообігу внутрішніх органів у виді нерівномірного їх кровонаповнення з ознаками шунтування кровотоку в нирках, порушення реологічних властивостей крові, виражений некробіоз епітелію нирок. Описані вище тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, предметів, можливо внаслідок ударів руками та ногами людини. Всі ушкодження прижиттєві, виникли в невеликий проміжок часу, незадовго до настання смерті. За ступенем тяжкості: черепно-мозкова травма з крововиливом під оболонки головного мозку, закрита травма органів грудної клітини з переломами ребер та розривом лівої легені має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, садна, рани та синці мають ознаки легких тілесних ушкоджень.Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, їх масивність ОСОБА_3 було спричинено не менше 30 ударів в область голови, не менше 8 ударів в область грудної клітини, не менше 7 ударів в область черевної порожнини, не менше 10 ударів в область правої верхньої кінцівки, не менше 8 ударів в область лівої верхньої кінцівки, не менше 13 ударів в область правої нижньої кінцівки, не менше 17 ударів в область лівої нижньої кінцівки. Враховуючи те, що всі ушкодження були спричинені в невеликий проміжок часу, встановити послідовність їх спричинення судово-медичним шляхом не виявляється можливим. Смерть ОСОБА_3 настала внасідок сукупності ушкоджень, спричинених йому в область голови. Сукупність тілесних ушкоджень, спричинених в область голови ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті останнього. Всі ушкодження, які були спричинені ОСОБА_3, прижиттєві, виникли в невеликий проміжок часу незадовго до настання смерті. Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ на момент огляду трупа на місці його виявлення, а також на момент дослідження трупу в морзі, причину смерті, а також умови та місцезнаходження трупу, можливо припустити, що вірогідна давність настання смерті може складати близько 14 - 16 годин з моменту дослідження трупа в морзі.Приймаючи до уваги дані, отримані при проведенні судової медичної експертизи ОСОБА_3, а також результати лабораторних досліджень (крововилив у виді гематоми із області волосистої частини голови, крововилив з помірною клітинною реакцією в м'які тканини грудної клітини справа, крововилив з вираженою клітинною реакцією в м'які тканини грудної клітини зліва, розлад кровообігу внутрішніх органів у виді нерівномірного їх кровонаповнення, з ознаками шунтування кровотоку в нирках, порушення реологічних властивостей крові, виражений некробіоз епітелію нирок, експертом судової медичної експертизи зроблено висновок, який не суперечить доведеності вини за кримінальним провадженням обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що смерть ОСОБА_3 настала в проміжку часу від 30 - 40 хвилин до декількох годин після спричинення йому тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження у вигляді синців, виявлених в обійсті тильної поверхні правої та лівої кисті виникли внаслідок захисту від нанесених ударів. В момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 розташовувався різними поверхнями до предмету, яким завдавалися травми та міг знаходитися як вертикально так і горизонтально. Виникнення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 внаслідок падіння з положення стоячи, в тому числі і на сходовому марші, виключається. Приймаючи до уваги тяжкість спричиненої травми ОСОБА_3, експертом судової медичної експертизи зроблено висновок, що при умові надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги в умовах нейротравматичного і торакального стаціонару він міг би залишитися живим. При судово-токсикологічному дослідження крові ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт в концентрації 3,85 %, і дана концентрація етилового алкоголю в крові звичайно за життя може відповідати тяжкому стану алкогольного сп'яніння. /том №1, а.к.п. 205 - 211/.

Зазначена кількість та масивність виявлених при судовій медичній експертизі трупа ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, зазвичай супроводжується відчуттям сильного та особливого фізичного болю. Однак, як зазначено у висновку даної судової медичної експертизи, при судово-токсикологічному дослідження крові ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт в концентрації 3,85 %, і дана концентрація етилового алкоголю в крові звичайно за життя може відповідати тяжкому стану алкогольного сп'яніння. При такій концентрації алкоголю відмічаються вираженні гальмівні процеси у центральній нервовій системі та зниження швидкості проведення нервових імпульсів, що проявляється запамороченням чи втратою свідомості (наркотична фаза алкогольного сп'яніння), в'ялістю чи відсутністю рефлекторних реакцій на тактильні, больові та інші подразники тощо. Отже, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 умисно спричинили тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3, які призвели до його смерті, в ході виниклого конфлікту під час вирішення існуючих між ними спірних питань, виконавши кожен із них за короткий проміжок часу в ході побиття потерпілого ОСОБА_3 об'єктивну сторону злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Враховуючи викладене, не підлягаює застосуванню при кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення.

Суд мав би критично поставитися до показань обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, даних ними в судовому засіданні, в частині наступних даних.

Так обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював, що 23 квітня 2015 року біля 23 години ОСОБА_2 запропонував піти до під'їзду будинку, в якому мешкає він /тобто ОСОБА_1/. Вони зайшли до під'їзду, піднялися на 14 поверх. Він присів, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стояли і розмовляли. ОСОБА_2 наливав горілку. ОСОБА_3 висловив на адресу ОСОБА_2 образливі слова, які ОСОБА_2 не сподобалися. Після чого ОСОБА_2 притиснув ОСОБА_3 до стіни та наніс йому два удари кулаком. ОСОБА_3 ударився потилицею об стіну, та почав осідати по стінці під'їзду, втративши свідомість. Тоді він вступився за ОСОБА_3 та почав відштовхувати ОСОБА_2 від ОСОБА_3, та намагався підняти його та привести в свідомість. ОСОБА_2 не дозволив йому це робити, взяв його за руку і сказав, щоб він нікому не розповідав про те. що сталося, і якщо він розкаже комусь про це, йому /тобто ОСОБА_1/ буле погано. Після чого ОСОБА_2 пішов сходами донизу, а він лишився з ОСОБА_3 вдвох, в ОСОБА_3 з потилиці текла кров, і він був без свідомості. Він намагався підняти ОСОБА_3, але не зміг це зробити. Взявши за руку та ногу тіло ОСОБА_3, він почав його тягнути сходами, але той був важкий, тому він дотягнув його з 14 до 12 поверху та покинув. Після чого він зайшов до своєї квартири, яка розташована в цьому ж будинку, де сталася дана пригода. Коли мати запитала у нього, де він був, - то він відповів. Що був на вулиці. Він розумів, що необхідно було б надати медичну допомогу ОСОБА_3, але він цього не зробив.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперчував щодо достовірності показань обвинуваченого ОСОБА_1 в цій частині, та повністю їх підтверджував.

Але показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, - надані ними в судовому засіданні, суд повинен би був розцінити як прагнення та намагання обвинувачених уникнути кримінальної відповідальності, Дані показання обвинувачених були лише способом свого захисту. Доводи обвинувачених, що потерпілому ОСОБА_3 було нанесено лише два удара кулаком, спростовуються дослідженими та перевіреними в ході судового розгляду доказами, а особливо даними судової медичної експертизи трупа потерпілого ОСОБА_3, які за часовими чинниками, тобто з врахуванням часу настання смерті до початку судової медичної експертизи трупа потерпілого ОСОБА_3, свідчать про те, що саме обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були на місці вчинення злочину, і лише вони спричиняли тяжкі тілесні пошкодження потерпілому ОСОБА_3, від яких насталала смерть потерпілого, саме в тому місці, на маршових сходах 12 поверху в під'їзді житлового будинку, де потерпілий ОСОБА_3, був залишений обвинуваченим ОСОБА_1, і саме кров потерпілого ОСОБА_3 була виявлена на взутті та речах обвинуваченого ОСОБА_1

При огляді місця вчинення злочину /том №1, а.к.п. 242 - 248/, в під'їзді будинку були виявлені джинсові штани потерпілого ОСОБА_3 Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні, та при проведенні слідчого експерименту пояснював, що це саме він стягнув з потерпілого ОСОБА_3 джиносві штани, під час переміщення його сходами, коли ОСОБА_3 був без свідомості, та у нього була вже розбита голова, і він тягнув його з 14 до 12 поверху, де і залишив на маршових сходах в під'їзді житлового будинку.

Спричинення тяжких тілесних ушкоджень групою осіб, тобто обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мало місце та було підтверджено і протоколами слідчих експериментів з підозрюваними, проведеними з участю їх захисників, під час проведення досудового слідства.

Даний факт також підтверджується висновком судової медичної експертизи №157 від 27 квітня 2017 року./том №1, а.к.п. 166 - 167/ відповідно до якого у обвинуваченого ОСОБА_2 було виявлене на передній поверхні правої гомілки садно, яке виникло за 1 - 3 доби до судового медичного освідування, та не виключена можливість його утворення 24 квітня 2015 року від дії тупих предметів, і яка є легким тілесним ушкодженням. Даний висновок судової медичної експертизи пітверджує факт нанесення обвинуваченим ОСОБА_2 правою ногою ударів потерпілому ОСОБА_3, про що замовчували в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно б було кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, з врахуванням судової практики, так як наслідок в виді смерті потерпілого ОСОБА_3, перебуває у причинному зв'язку з умисними тілесними ушкодженнями, які йому були спричинені групою осіб в складі обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і даний наслідок міг би бути усунутим лікарським втручанням, що зазначено у відповідному висновку судової медичної експертизи №131 від 22 травня 2015 року.

Для застосування ч.2 ст.121 КК України в цьому випадку, що є необхідним, є також встановленни вини як до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, так і до його смерті з боку обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до наслідків своїх дій, відповідно до постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи».

Дії двох обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.121 КК України, незважаючи на те, що лише де - які удари із їх чисельності, були такими, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3, внаслідок яких настала смерть потерпілого, і не встановлено, хто саме із обвинувачених наніс дані удари, але в судовому засіданні встановлено, що у обвинувачених був єдиний умисел на побиття потерпілого ОСОБА_3, і вони сприяли один одному у досягненні цієї мети, так як на грунті раптово виниклих неприязних відносин, була розпочата сварка, під час якої обвинувачений ОСОБА_2 вимагав від потерпілого ОСОБА_3 повернення нібито викраденого ним у ОСОБА_2 мобільного телефону, і крім того потерпілий ОСОБА_3 висловлював нецензурні слова в бік покійного батька обвинуваченого ОСОБА_1.

Виходячи з наведеного, вважаю, що суд виправдав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтовано.

Вважаю, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, своїми умисними противоправними діями, вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 В зв'язку з чим обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно б було визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України з призначенням покарання в виді позбавлення волі строком по 8 років кожному.

16 березня 2017 року.

Суддя Вознесенського Міськрайонного суду О. Е. Дробинський