Ухвала суду № 65314987, 10.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 березня 2017 року м. Київ К/800/7129/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі №826/15359/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

Під час перевірки касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС було встановлено її невідповідність вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги додано платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору, який сплачено не в повному обсязі.

За приписами ч. 5 ст. 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

До касаційної скарги додано платіжне доручення від 28 вересня 2016 року №677 про сплату судового збору на суму 1973,16 грн.

При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що при поданні позовної заяви ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становила 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01 січня 2015 року встановлено 1218 грн.

Враховуючи вимоги адміністративного позову майнового характеру, судовий збір за подання відповідної касаційної скарги становить 2192,40 грн.

Крім того, в порушення вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додано копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, які не завірені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17.12.2013 року (з урахуванням вимог підпункту 6.8.8 пункту 6.8 цієї Інструкції).

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, лише зазначає про відсутність кошторисних призначень на сплату судового збору під час попереднього звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

При цьому, скаржником не надано доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту винесення рішення судом апеляційної інстанції.

Таким чином, скаржнику слід навести суду касаційної інстанції поважні підстави та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, надати суду належним чином оформлені копії рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та доплатити судовий збір у розмірі 219,24 грн.

Відповідно до вимог ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила ст. 108 цього кодексу, а саме, постановляється ухвала про залишення скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі №826/15359/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали.

Суддя Вищого адміністративного

суду України Н.Є. Маринчак