Ухвала суду № 65314586, 10.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 р.Справа № 816/1777/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

представників позивача - Панченко О.О., Субачева О.М.

представника відповідача - Марченка І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі №816/1777/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест", звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 29.09.2016 року № 4 у розмірі 143648,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення стягнень, відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 29.09.2016 року № 4 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", у розмірі 143648,53 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ТОВ "Бест" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2154 грн. 74 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що оскільки встановлені за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів є обґрунтованими, то оскаржувана постанова про накладення на позивача стягнень є законною.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Бест" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації, основним видом господарської діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

На підставі направлення на проведення перевірки від 19.09.2016 року №041, співробітниками Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області у період з 21.09.2016 року по 23.09.2016 року проведено планову перевірку ТОВ "Бест" з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, за наслідками якої складено Акт №000029 від 21.09.2016 р.

Під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме: при реалізації нафтопродуктів, зокрема, бензину неетильованого АІ-95-К5-Євро та бензину неетильованого АІ-92-К5-Євро на АЗС ТОВ "Бест" за адресою: м. Полтава, вул. Кагамлика, 82-Б, споживачам не надається інформація про правила та умови ефективного і безпечного використання вогненебезпечної продукції. Також до відома споживачів не доводиться інформація, що за певних умов дана продукція може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища. На АЗС відсутня будь-яка вищезазначена інформація, в тому числі в доступній наочній формі, що є порушенням частини третьої статті 14, пункту 10 частини першої статті 15, абзацу 4 пункту 12 статті 15, частини другої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів"; абзаців 3, 5 пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 року № 1442; абзацу 1 пункту 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою КАТУ від 15.06.2006 року № 833.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 29.09.2016 року № 4, якою на ТОВ "Бест" накладено штрафні санкції в розмірі 143648,53 грн.

Не погодившись із правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактично підставою для застосування до позивача санкцій на підставі оскаржуваної постанови, слугували висновки контролюючого органу про те, що підприємством при реалізації нафтопродуктів, зокрема, бензину неетильованого АІ-95-К5-Євро та бензину неетильованого АІ-92-К5-Євро, не забезпечено надання споживачам в доступній наочній формі інформації про правила та умови ефективного і безпечного використання вогненебезпечної продукції, а також про те, що за певних умов дана продукція може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлені за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства про захист прав споживачів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, то накладення відповідачем відповідних санкцій на підставі оскаржуваної постанови є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовані Законом України "Про захист прав споживачів".

Право споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт) закріплено статтею 14 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно частини першої вищенаведеної статті Закону, споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

Якщо для безпечного використання продукції, її зберігання, транспортування та утилізації необхідно додержуватися спеціальних правил, виробник (виконавець) зобов'язаний розробити такі правила та довести їх до продавця або споживача, а продавець - до споживача (ч. 3 ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів").

Положеннями частини першої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити, серед іншого, правила та умови ефективного і безпечного використання продукції. Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів").

Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів встановлена статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», а сама, згідно пункту 6 частини 1 вказаної статті, реалізація небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання, є порушенням законодавства про захист прав споживачів, за яке суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про захист прав споживачів" та з метою впорядкування роздрібної торгівлі нафтопродуктами, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.12.1997 р. N1442, якою затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі - Правила.)

Пунктом 9 Правил встановлено, що суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно надати споживачеві необхідну доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також на вимогу споживача - копію документа про якість (паспорт якості) та копію декларації про їх відповідність. Така інформація доводиться до відома споживачів шляхом зазначення у супровідній документації, що додається до нафтопродуктів, на етикетці (для розфасованих нафтопродуктів), а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для відповідного виду продукції. В інформації про нафтопродукти зазначаються: найменування, марка та вид нафтопродуктів; дані показників їх якості; ціна; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; для розфасованих нафтопродуктів - номінальна кількість товару в одиниці маси, об'єму або іншої фізичної величини, а також гранично допустимі відхилення від номінальної кількості або посилання на нормативний документ, згідно з яким їх установлено; відомості про умови зберігання, строк придатності, необхідні дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення таких дій; відомості про виробника, його місцезнаходження та контактна інформація; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, який виконує функції з прийняття претензій від споживача. Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови. Суб'єкт господарювання зобов'язаний поінформувати споживача про можливість виникнення небезпеки для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища у разі порушення правил пожежної та екологічної безпеки під час поводження з нафтопродуктами.

Згідно абзацу 1 пункту 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою КМУ від 15.06.2006 року №833, суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Як вказував під час судового розгляду справи представник позивача, інформація про дані показників якості нафтопродуктів; відомості про умови зберігання, строк придатності, необхідні дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення таких дій; відомості про виробника, його місцезнаходження та контактна інформація доводиться до відома споживачів в усному вигляді та за необхідності шляхом надання на вимогу останніх документації для ознайомлення.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду, що підприємством забезпечено здійснення актуалізації та зберігання безпосередньо в місці продажу нафтопродуктів нормативних документів, паспортів якості, з метою їх надання споживачам для ознайомлення (а.с. 98-108).

Зі змісту посадових інструкцій оператора АЗС та головного спеціаліста випливає, що обов'язок щодо усного інформування споживачів про правила та умови ефективного і безпечного використання нафтопродуктів, а також представлення необхідної документації покладено на оператора та головного спеціаліста АЗС.

Пунктом 15 Правил встановлено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному для споживача місці на АЗС куточка покупця, в якому розміщуються інформація про найменування власника АЗС або уповноваженого ним органу, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, книга відгуків та пропозицій.

На вимогу споживача уповноважений керівником суб'єкта господарювання працівник повинен ознайомити його з вимогами цих Правил, Закону України "Про захист прав споживачів", а також подати документи, зазначені у пункті 9 цих Правил.

З пояснень представника позивача встановлено, що "Куточок покупця" АЗС ТОВ "Бест" на момент проведення перевірки був розташований на фасаді АЗС. Вказаний факт підтверджується записом в п.7 додатку №1 до акту перевірки №000029 від 21.09.2016 року, згідно якого в пункті "Наявність на видному та доступному місці куточка покупця з інформацією про найменування власника або уповноваженого ним органу" зроблено відповідний запис "Так".

Позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції було надано та долучено до матеріалів справи фотоматеріали, які свідчать про наявність на АЗС наочної інформації про найменування, марку та вид нафтопродуктів; ціну; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, який виконує функції з прийняття претензій від споживача, а також про можливість виникнення небезпеки для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища у разі порушення правил пожежної та екологічної безпеки під час поводження з нафтопродуктами (а.с. 91-96).

В свою чергу, відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності на АЗС на момент проведення перевірки наочної інформації (інформаційних табло, стендів, тощо).

При цьому, факт ненадання ТОВ "Бест" інформації про нафтопродукти саме споживачам є недоведеним, оскільки під час проведення перевірки придбання (контрольна закупка) нафтопродуктів відповідачем не здійснювалось, проте, на суб'єкта господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, законодавцем покладено обов'язок щодо надання необхідної доступної та достовірної інформації про нафтопродукти саме споживачу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що представник відповідача посилаючись на наявність в діях позивача порушень вимог чинного законодавства, не зміг надати суду пояснень щодо обсягу, складу та змісту необхідної інформації про нафтопродукти, а також порядку і способу її розміщення на АЗС за умови дотримання чого виключалось би порушення вимог Закону України "Про захист права споживачів", Порядку та Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

Посилання заявника апеляційної скарги на факт підпису заступником директора ОСОБА_5 акту перевірки без заперечень, чим фактично визнав виявлені порушення, колегія суддів вважає необгрунтованими, виходячи з наступного. Як встановлено під час розгляду справи, в ході проведення перевірки у заступника директора ОСОБА_5 відібрано письмові пояснення, які на думку ТОВ "Бест" містять суперечливі формулювання та різночитання, що зумовило проведення директором підприємства внутрішнього службового розслідування за наслідками якого встановлено, що заступник директора ОСОБА_5 підтвердив надання неоднозначного пояснення під час перевірки, що у свою чергу пояснив здійсненням на нього тиску з боку перевіряючого.

Крім того, як встановлено під час апеляційного розгляду справи, постановою №16 від 29.09.2016 р., складеною виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Оленіч Ю.В., на ОСОБА_7 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн. за ч.1 ст.155 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_7, перебуваючи на посаді заступника директора ТОВ "Бест", порушив вимоги абз.1 п.21 "Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів", затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 року №833; абз.3, 5 п.9 "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджені постановою КМУ від 20.12.1997 року; ч.3 ст.14, п.10 ч.1 ст.15, ч.2 ст.15 ЗУ "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року, а саме допустив реалізацію нафтопродуктів без надання споживачам інформації про правила та умови їх ефективного і безпечного використання; не доведення до відома споживачів інформації, що за певних умов дана продукція може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища.

Разом з тим, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 року по справі №554/8322/16-а скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №16 від 29.09.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за ч.1 ст.155 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. Скасовуючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів виходила з відсутності в діях ОСОБА_7 складу правопорушення, передбаченого ст.155 КУпАП України, зокрема, через те, що факт ненадання ТОВ "Бест" споживачам інформації про нафтопродукти під час перевірки, не підтверджується належними та допустимими доказами.

У відповідності до положень до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача порушень вимог закону.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення стягнень відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а тому вона є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятої постанови, яка є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі №816/1777/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі №816/1777/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Донець Л.О. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 15.03.2017 р.