Ухвала суду № 65314584, 14.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 р.Справа № 640/20128/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 20.01.2017р. по справі № 640/20128/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова

про визнання дій протиправним, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати право позивача на призначення пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. з 06.11.2014 року в розмірі 90 відсотків від суми щомісячного заробітку; визнати протиправним рішення відповідача від 29.11.2016 року № 371 про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р; зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. з 25 листопада 2016 року в розмірі 90 відсотків від суми щомісячного заробітку.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.01.2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 20.01.2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

25.11.2016 р. позивач подав до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова заяву про призначення пенсії за вислугу років выдповыдно до Закону України «Про прокуратуру» та зазначив, що на момент подання заяви його вислуга років становить 22 роки 143 днів, а такий стаж роботи згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. дає право на призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова від 29.11.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років з посиланням на скасування норм ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ, згідно з яким, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний Банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення обґрунтоване та прийняте на підстав діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»№1697-VІІ від 14.10.2014 р., який набрав чинності 15.07.2015 р., прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років.

Пунктом 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний Банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

До 01 червня 2015 року не прийнято закону, що стосувався б усіх видів пенсійного забезпечення осіб, у тому числі спеціальних пенсій.

Положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ стосуються порядку призначення пенсії прокурорам, слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Під дією норми права у часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою.

Конкретна сфера суспільних відносин не можу бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

Таким чином, застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена пізнішою, яка регулює ті самі суспільні відносини.

Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ прийнятий 14.10.2014 р. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ прийнято 02.03.2015 р.

Оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ не скасовано, його положення (у частині, що стосуються спірних правовідносин) не визнано неконституційним, а до 01.06.2015 р. Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VІІ.

В тексті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ чітко визначено, що з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії після 01 червня 2015 року, у зв'язку з чим Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова правомірно відмовило в призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру».

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду Київського районного суду м. Харкова від 20.01.2017 року - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 20.01.2017р. по справі № 640/20128/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Бершов Г.Є. Курило Л.В.