Ухвала суду № 65314168, 14.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 р. Справа № 876/6644/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Львівській області в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арка Моріс до Головного територіального управління юстиції у Львівській області в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арка Моріс» 11.03.2016року звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області до складу якого входить Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та просить: 1) Визнання протиправними дії державних виконавців Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Романа Н О., ОСОБА_2 , виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стасишина А.Р., начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Бойко О. В., щодо проведення у рамках виконавчого провадження №42024789 оцінки нерухомого майна - нежитлової будівлі, крамниці, загальною площею 199,1 кв. м., що належить на праві приватної власності ТзОВ «Арка Моріс», розташованої за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н., м. Комарно, пл. Ів. Франка, 32а та встановлення вартості вказаної нежитлової будівлі станом на 11.11.2015 року (дата оцінки) в розмірі 694346 грн. 00 коп. (без ПДВ). 2) Зобов'язання Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, до складу якого входить Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, утриматись від використання (заборонити використання) в рамках виконавчого провадження № 42024789 (при вчиненні будь яких виконавчих дій, включаючи передачу майна на реалізацію відповідно до ст. 62 закону України «Про виконавче провадження») висновку оцінювача ОСОБА_5 про те, що ринкова вартість нежитлового приміщення, крамниці загальною площею 199,1 м2, що належить на праві власності ТзОВ «Арка Моріс» розташованої за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н., м. Комарно, пл. І Франка, 32а станом на 11.11.2015 року становить 694346 грн. 00 коп. без ПДВ (вартість на підставі і за ціною, визначеною відповідно до звіту про незалежну оцінку майна Нежитлових приміщень (крамниця) загальною площею 199,1 м2, що належить на праві приватної власності ТзОВ «Арка Моріс» розташовані за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н., м. Комарно, пл. І Франка, 32а, виконаний СОД СПД ОСОБА_5 АДРЕСА_1 , рецензованого відповідно до рецензії від 22.06.2016 року б/н на звіт про незалежну оцінку майна: Нежитлових приміщень (крамниця) загальною площею 199,1 м2, що належить на праві приватної власності ТзОВ «Арка Моріс» розташовані за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н., м. Комарно, пл. І Франка, 32а, виконаний СОД СПД ОСОБА_5, АДРЕСА_1 (рецензент ОСОБА_6)).

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що при проведенні оцінки належного позивачу майна, не було визначено ринкової вартості об'єкту оцінки у її нормативному розумінні, не було оглянуто оцінюване приміщення, а відтак неможливо було підібрати майно, подібне оцінюваному у рамках застосування порівняльного підходу, а оцінювача - ОСОБА_5 та рецензента ОСОБА_6 було протиправно залучено до виконавчого провадження як фізичних осіб, а не як суб'єктів оціночної діяльності суб'єктів господарювання. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просила позов задовольнити.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року позовну заяву - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що оцінка належного позивачу майна проведена у чіткій відповідності до чинного законодавства.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було залучено до виконавчого провадження № 42024789 у якості суб'єктів оціночної діяльності осіб, які не являються такими суб'єктами у розумінні ст. 5 закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і допущено складання Звіту та Рецензії особами, що не були залучені у встановленому порядку до виконавчого провадження № 42024789.

Згідно ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відтак, оцінка нерухомого майна боржника безпосередньо передує процедурі його примусової реалізації і є передумовою для подальшого відчуження майна.

Згідно з п.п. 38 40 рішення Європейського Суду з прав людини від 10.02.2010 (заява № 4909/04) «Справа Серявін та інші проти України», суд, розглядаючи правомірність позбавлення особи її власності, зазначив, що будь-яке втручання органу влади у право особи на володіння майном може бути правомірним лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Відповідно до п.п. 166 168 рішення Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 (заява № 19336/04) «Справа «East/West Alliance Limited» проти України», перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним.

Як вбачається з п.п. 52, 53, 63 рішення Європейського Суду з прав людини від 16.05.2013 (заява № 49317/07) «Справа Максименко та Герасименко проти України», самого існування юридичної підстави у національному законодавстві недостатньо для дотримання принципу законності має значення радше якість застосованих норм. Юридичні норми, на яких ґрунтується позбавлення майна, повинні відповідати національному законодавству договірної держави, включаючи відповідні положення Конституції… Якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як ті, що стосуються власності, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і, насамперед, послідовний спосіб.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

Відповідно п.5 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

Згідно ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається (ч.3 ст.157 КАС України).

Наслідки закриття провадження в справі сторонам роз'яснені та зрозумілі.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Арка Моріс про закриття провадження в справі у зв'язку з відмовою від позову, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року визнати нечинною та закрити провадження в справі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Львівській області в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області - задовольнити частково.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Арка Моріс - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року у справі № 813/835/16 - визнати не чинною та закрити провадження у справі в зв'язку з відмовою від позову.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар