Ухвала суду № 65314098, 09.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 р. № 876/8854/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Коваля Р.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000004/19-18-40-00/НОМЕР_1 від 18.05.2016.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що за результатами перевірки торгового об'єкту, а саме гаража АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_1, Тернопільською ОДПІ у Тернопільській області виявлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку, про що складено акт від 28.04.2016 № 182/40-00/НОМЕР_1. Оскільки ОСОБА_1 веде підприємницьку діяльність, пов'язану із наданням послуг із пасажирських перевезень, та інших видів діяльності не здійснює, в тому числі оптової чи роздрібної торгівлі підакцизними товарами, вважає висновки податкового органу про порушення ним вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» неправомірними, а винесене на підставі зазначеного акта рішення про застосування фінансових санкцій протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Тернопільської ОДПІ від 18.05.2016 № 000004/19-18-40-00/НОМЕР_1.

Постанова мотивована тим, що гаражне приміщення на території ГК «Гарант», яке належить ФОП ОСОБА_1, на час проведення перевірки згідно договору від 01.03.2016 знаходилось на праві користування у гр. ОСОБА_2 Будь-яких відомостей щодо здійснення підприємницької діяльності позивачем за адресою АДРЕСА_1, а також доказів зберігання чи реалізації алкогольних напоїв, факту перебування позивача у трудових відносинах із гр. ОСОБА_2 податковим органом не надано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області отримано лист Головного управління ДФС у Тернопільській області про встановлення факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, факту зберігання з метою їх реалізації без марок акцизного податку та вирішення питання щодо застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Згідно протоколу вилучення речей від 28.04.2016 всього виявлено алкогольних напоїв в асортименті іноземного виробництва в загальній кількості 384 одиниці, розлитих в скляну, паперову та пластикову тару, без марок акцизного податку встановленого зразка. Позивачем надано згоду на вилучення всієї кількості алкогольних напоїв, збережених у приміщенні гаража НОМЕР_3, яке належить ОСОБА_1, вказаний алкоголь вилучено в ОУ ГУ ДФС у Тернопільській області до вирішення питання відповідно до вимог діючого законодавства. А згідно з ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», підставою для застосування штрафу в порядку наведеної норми Закону є не лише реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, але й зберігання таких напоїв. Відтак, на думку податкового органу, застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка є правомірним.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.04.2016 року працівниками Головного управління ДФС у Тернопільській області відповідно до наказу № 399 від 28.04.2016 року та на підставі направлень №№ 768, 770 від 28.04.2016 проведено фактичну перевірку торгового об»єкту (гаража) НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.ст. 15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), а саме факт реалізації двох пляшок вина «Фраголіно Россо» (виробник країна Італія), місткістю 0,75 куб.дм, міцністю 10% об., вартістю 65 грн за пляшку на загальну суму 130 грн без марок акцизного податку встановленого зразка та без розрахункового документа (чеку), про що складено акт від 28.04.2016 року № 182/40-00/НОМЕР_1.

Водночас встановлено факт зберігання у вказаному приміщенні з метою реалізації алкогольних напоїв різного асортименту та найменування на загальну суму 33 073, 50 грн; без марок акцизного податку встановленого зразка - на загальну суму 31 004, 50 грн різного асортименту та найменування.

Також в акті перевірки вказано, що працівниками Головного управління ДФС у Тернопільській області складено протокол вилучення речей від 28.04.2016.

Крім того, згідно відібраних при проведенні перевірки пояснень у ОСОБА_3 04.06.1982, остання 28.04.2016 близько 11:30 год придбала у ОСОБА_2 в гаражі АДРЕСА_1 дві пляшки вина «Фраголіно» вартістю 65 грн за пляшку - на загальну суму 130 грн, які були без акцизних марок.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено рішення від 18.05.2016 №000004/19-18-40-00/НОМЕР_1 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 128156,00 грн.

Позивач відмовився від підписання акту перевірки та від отримання одного його примірника, про що працівниками Головного управління ДФС у Тернопільській області складено відповідні акти №180/10-00/НОМЕР_1 та №181/10-00/НОМЕР_1 від 28.04.2016.

Не погоджуючись із зазначеними рішення про застосування фінансових санкцій, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Статтею 11 Закону №481/95-ВР встановлено порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення).

Відповідно до пункту 20 даного Положення, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Статтею 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

З контексту вказаної норми слідує, що роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка є підставою для застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів.

Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 (згідно акта перевірки від 28.04.2016 № 182/40-00/НОМЕР_1 та рішення про застосування фінансових санкцій від 18.05.2016 року № 000004/19-18-40-00/НОМЕР_1).

Згідно договору купівлі-продажу гаража від 14 липня 2011 року, гараж АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 (а.с. 17).

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01 березня 2016 року, вищевказане гаражне приміщення у ОСОБА_4 орендує ОСОБА_2 (а.с.18).

Будь-яких доказів, які б підтверджували факт перебування позивача із громадянином ОСОБА_2 у трудових відносинах, а також здійснення роздрібного продажу та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка громадянином ОСОБА_2 за дорученням позивача не надано.

Відсутність виду діяльності у позивача як оптова чи роздрібна торгівля алкогольними напоями підтверджується також Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № НОМЕР_2 від 10.10.2016, згідно якого видами діяльності ОСОБА_1 є: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 53.20 Інша поштова та кур»єрська діяльність.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що контролюючим органом не доведено порушення позивачем ст. ст.15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Слід також зазначити, що постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 19 серпня 2016 року залишено без змін постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2016 року у справі №607/5805/16-п в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 167-5 та ч. 1 ст. 164 КУпАП.

А відповідно до ч.2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 18.05.2016 №000004/19-18-40-00/НОМЕР_1 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 128156,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у резолютивній частині постанови суду першої інстанції має місце допущення описки в частині зазначення номера оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій «№00004/19-18-40-00/НОМЕР_1» замість вірного «№000004/19-18-40-00/НОМЕР_1», що підлягає виправленню відповідно до вимог ст. 169 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі №819/1113/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І. В. Глушко

Судді О.О. Большакова

Р.Й. Коваль

Ухвала складена в повному обсязі 14.03.2017.