Ухвала суду № 65314051, 06.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/3347/16 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.С.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава» до Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державна фіскальна служба України, Відділення у м. Славутичі Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невиконанні вимог підпункту 200.18.2 пункту 200.18 статті 200 ПК України, щодо висновку від 21.07.2016 №137-20 на суму 3563356,00 грн (за вересень 2015 року), та висновку від 21.07.2016 №140-20 на 9408019,00 грн (грудень 2015 року); зобов'язати відповідача виконати вимоги підпункту 200.18.2 пункту 200.18 статті 200 ПК України, щодо висновку від 21.07.2016 №137-20 на суму 3563356,00 грн (за вересень 2015 року), та висновку від 21.07.2016 №140-20 на 9408019,00 грн (грудень 2015 року).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невиконанні вимог підпункту 200.18.2 пункту 200.18 статті 200 ПК України згідно висновків від 21.07.2016 №137-20 та від 21.07.2016 №140-20.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами проведених посадовими особами Броварської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (відділення у м. Славутичі) камеральних перевірок даних, задекларованих у податкових звітностях з податку на додану вартість, були складені висновки щодо бюджетного відшкодування:

- від 10.11.2015 №342/15/30239245, яким не встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за вересень 2015 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 4195218,00 грн;

- від 11.02.2016 №83/15/30239245, яким не встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за грудень 2015 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 9408019,00 грн

Також, за наслідками камеральних перевірок Броварською ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (відділення у м. Славутичі) на підставі висновків були складені довідки «А2»:

- від 21 липня 2016 року №11/15/30239245, якою враховуючи висновок про результати проведення камеральної перевірки від 10.11.2015 №342/15/30239245 підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за вересень 2015 року у розмірі 3563356,00 грн;

- від 32 липня 2016 року №12/15/30239245, якою враховуючи висновок про результати проведення камеральної перевірки від 11.02.2016 №83/15/30239245 підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2015 року у розмірі 9408019,00 грн

В подальшому Броварською ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (відділення у м. Славутичі) складені висновки від 21 липня 2016 року №140-20 про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року на суму 3563356,00 грн; від 21 липня 2016 року №137-20 про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 9408019,00 грн.

19 вересня 2016 року позивач звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м. Славутичі з запитом від 19 вересня 2016 року №312/16, в якому просив повідомити чи надходили висновок (із зазначенням номеру та дати надходження) щодо сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню, за деклараціями за вересень 2015 року та грудень 2015 року, наданий відділенням у м. Славутич Броварської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області; повідомити чи надходила узагальнююча інформація від ДФС України (із зазначенням номеру та дати надходження) подання якої передбачено пунктом 5 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23, щодо сум, які підлягають відшкодуванню за період вересня та грудня 2015 року.

Листом Управління Державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області від 03 жовтня 2016 року №03-06/621 позивачу роз'яснено порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, а також зазначено, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку, здійснюється на підставі узагальненої інформації та висновку. Проте, оскільки Центральний орган фіскальної служби, який формує узагальнену інформацію, щодо визначених у висновках обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, по невідомим причинам не включили висновки ТОВ «Компанія «Вітава» за вересень та грудень 2015 року в Узагальнені інформації, тому відсутні підстави для здійснення відшкодування.

Разом із зазначеним листом Управління Державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області позивачу були надані Витяг з журналу обліку висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих територіальним органом ДФС України до Управління казначейської служби, згідно якого висновки про суми відшкодування податку на додану вартість від 21.07.2016 №137-20, №140-20 були повернуті 09.08.2016 та, відповідно, 01.08.2016.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання вимог підпункту 200.18.2 пункту 200.18 статті 200 ПК України стосовно висновків від 21.07.2016 №137-20 та №140-20 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10).

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII, яким серед іншого пункт 200.10 статті 200 ПК України доповнено абзацами другим і третім такого змісту:

«Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом».

Також, у зв'язку із набранням зазначеним Законом чинності пункт 200.12 викладено в новій редакції, згідно якої контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки, зокрема подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Аналогічного змісту вимоги були передбачені у пункті 200.18 статті 200 ПК України, згідно якого платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (підпункт 200.18.2).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 4195218,00 грн за вересень 2015 року та у розмірі 9408019,00 грн за грудень 2015 року є узгодженими за результатами камеральних перевірок, про що свідчать висновки від 10.11.2015 №342/15/30239245, від 11.02.2016 №83/15/30239245.

У зв'язку із наведеним Броварською ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (відділення у м. Славутичі) були складені висновки від 21 липня 2016 року №140-20 про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року на суму 3563356,00 грн; від 21 липня 2016 року №137-20 про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 9408019,00 грн, які були направлені на адресу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не заперечується сторонами.

Відповідно, на виконання вимог пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області зобов'язано було видати позивачу зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Проте, зазначені в висновках від 21 липня 2016 року №140-20 та від 21 липня 2016 року №137-20 суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не були перераховані на поточний банківський рахунок позивача, у зв'язку із відсутністю позивача в узагальнюючій інформації ДФС України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що така позиція не відповідає податкового законодавству, оскільки пунктом 200.13 статті 200 та підпунктом 200.18.2 пункту 200.18 статті 200 ПК України чітко визначено в якому порядку платник податків одержує суму автоматичного бюджетного відшкодування. Такі дії законодавець пов'язав лише з однією умовою, - одержання від податкового органу відповідного висновку. Неузгодженість дій державних органів між собою не можуть слугувати підставою для перешкоди у реалізації позивачем наданих йому законом прав.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що на вимогу колегії суддів представником відповідача був наданий лист Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області від 26.12.2016 №05-06/1921-6654 додатком якого є узагальнююча інформація №36 щодо визначених у висновках обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформована за звернення головних управлінь ДФС, до якої віднесений позивач.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невиконанні вимог підпункту 200.18.2 пункту 200.18 статті 200 ПК України згідно висновків від 21.07.2016 №137-20 на та від 21.07.2016 №140-20.

Оскільки в інший частині постанова суду першої інстанції сторонами не оскаржується, колегія суддів відповідно до частини першої статті 195 КАС України дійшла висновку про перегляд рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 13.03.2017 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.