Ухвала суду № 65309381, 13.03.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/1222/2017

Справа № 428/2510/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Голуб Т.М., за участю прокурора відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1., старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, погоджене заступником начальника відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_6, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали кримінального провадження № 12017130000000134 від 09.03.2017, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, не є депутатом, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 в невстановлений в ході досудового розслідування час та в невстановленому в ході досудового розслідування місці, діючи умисно, з корисливих мотивів щодо незаконного збагачення, керуючись злочинним умислом направленим на вчинення особливо тяжкого злочину, спрямованого на порушення конституційних прав людини особисту волю, честь та гідність, а також, що посягає на основні засади суспільної моральності у сфері статевих стосунків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді завдання шкоди охоронюваним законом інтересам громадян України і, бажаючи їх настання, вступив в злочинну змову з невстановленими слідством особами щодо вербування та переміщення осіб, з метою їх подальшої сексуальної експлуатації на території м. Москва Російської Федерації, та спільно з ними вчинив злочин за наступних обставин.

Зокрема ОСОБА_3, отримавши від невстановлених в ході проведення досудового розслідування осіб інформацію про вимоги до осіб жіночої статі та умови їх роботи, розпочав їх пошук на території Луганської області.

В подальшому, ОСОБА_3 з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на вербування та переміщення людини, з метою сексуальної експлуатації, при невстановлених обставинах та в невстановлений час вступив у злочину змову з ОСОБА_7, розподіливши

з останнім ролі та обовязки при вчиненні злочину, а саме: ОСОБА_3 здійснює вербування осіб жіночої статі, з метою їх подальшого переміщення для сексуальної експлуатації на території м. Москва Російської Федерації, ОСОБА_7 здійснює їх переміщення з території України на територію Російської Федерації та подальшу передачу невстановленій в ході досудового розслідування особі у м. Москва Російської Федерації для подальшої сексуальної експлуатації.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 07.03.2017 ОСОБА_3, перебуваючи у місті Лисичанськ Луганської області, діючи умисно, за попередньої змовою з ОСОБА_7 та невстановленою особою, яка перебуває на території Російської Федерації, посягаючи на фізичну свободу та особисту недоторканість особи та субєктивно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, заздалегідь домовившись про місце зустрічі, біля супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул. Перемоги, 86, зустрівся з ОСОБА_8 та візуально визначивши зовнішні дані останньої як такі, що підходять для надання платних сексуальних послуг, а також із розмови зясував, що ОСОБА_8 перебуває у тяжкому матеріальному стані та використовуючи її уразливий стан, запропонував останній займатися проституцією на території м. Москва Російської Федерації. При цьому ОСОБА_3, використовуючи її уразливий стан, який виражався у тяжкому матеріальному становищі, з метою вербування ОСОБА_8 для подальшої сексуальної експлуатації на території м. Москва Російської Федерації, пообіцяв останній, яка на той час не мала постійної місця роботи та джерел існування, що в разі її згоди на цю пропозицію їй будуть сплачувати суму не менше 2500 рублів РФ за одну годину надання послуг сексуального характеру. ОСОБА_8, не маючи постійного місця роботи та джерел для існування, перебуваючи у тяжкому матеріальному становищі, погодилась на вказану пропозицію.

Крім того у той же день, ОСОБА_3 при спілкуванні з ОСОБА_8 стало відомо про ОСОБА_9, яка також не мала постійного місця роботи та потребувала джерел прибутку.

З метою реалізації спільного з ОСОБА_7М, злочинного умислу, спрямованого на переміщення з метою сексуальної експлуатації ОСОБА_8 та неповнолітньої ОСОБА_9 на територію м. Москва Російської Федерації, ОСОБА_3, будучи переконаним, що ОСОБА_9 погодиться на його пропозицію щодо виїзди до м. Москва Російської Федерації для заняття проституцією, 10.03.2017 о 13.27 на автовокзалі м. Лисичанська, за адресою вул. В. Сосюри, 310а, придбав три квитки на автобус сполученням «Бердянськ Москва» на імя ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7

Продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_7 злочинний умисел, спрямований на вербування та переміщення з метою сексуальної експлуатації, заздалегідь домовившись про місце зустрічі, біля супермаркету «Сільпо», який розташований за адресою Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Перемоги, 86, 10.03.2017 о 18.30, ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8, 10.04. ІНФОРМАЦІЯ_6, та візуально визначивши зовнішні дані ОСОБА_9 як такі, що підходять для надання платних сексуальних послуг, під час розмови з останніми, в автомобілі марки ВАЗ 210990, реєстраційний номер НОМЕР_1, дізнався про те, що ОСОБА_9 є неповнолітньою, незважаючи на те, що ОСОБА_9 є неповнолітньою, ОСОБА_3 запропонував останній займатися проституцією на території м. Москва Російської Федерації, за що пообіцяв, що їй будуть сплачувати грошові кошти у сумі 2500 рублів РФ за одну годину надання сексуальних послуг, при цьому розяснив ОСОБА_9 умови зайняття проституцією. На вказану пропозицію неповнолітня ОСОБА_9 надала свою згоду.

Після надання неповнолітньою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 згоди на переїзд до м. Москва Російської Федерації для зайняття проституцією, ОСОБА_3 10.03.2016, приблизно о 18 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, повідомив їх про те, що виїзд до м. Москва Російської Федерації відбудеться 11.03.2017 о 14 годині з міста Лисичанська на автобусі сполученням «Бердянськ Москва».

Крім того, ОСОБА_10 реалізуючи спільний з ОСОБА_7 злочинний умисел, спрямований на переміщення неповнолітньої ОСОБА_9 та ОСОБА_8, до м. Москва Російської Федерації для сексуальної експлуатації, діючи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, повідомив ОСОБА_7 дані

про ОСОБА_8 та неповнолітню ОСОБА_9, яких останній повинен був перемістити з м. Лисичанська Луганської області до м. Москва Російської Федерації з метою сексуальної експлуатації.

11.03.2017 ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на переміщення ОСОБА_8 та неповнолітньої ОСОБА_9 з метою сексуальної експлуатації останніх на територію м. Москва Російської Федерації, за попередньою змовою з ОСОБА_7, приблизно о 12 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, біля супермаркету «Сільпо» по вул. Перемоги, 86, м. Лисичанськ Луганської області зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, після чого на автомобілі марки ВАЗ 210990, реєстраційний номер НОМЕР_1, спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, прибув до гаражу, розташованому у місті Новодружеськ Луганської області, більш точної адреси під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, де ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на переміщення з метою сексуальної експлуатації познайомив ОСОБА_7 з ОСОБА_8 та неповнолітньою ОСОБА_9 Після чого ОСОБА_3 на автомобілі марки ВАЗ 210990, реєстраційний номер НОМЕР_1 привіз ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автостанцію розташовану за адресою м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, 310а та передав останнім куплені ним напередодні білети на автобус.

11.03.2017, о 15 годині, ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на переміщення людини, діючи за попередньої змовою з ОСОБА_3, з метою сексуальної експлуатації з використанням уразливого стану особи, вчинене щодо неповнолітнього, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 є неповнолітньою, а ОСОБА_8, перебуває в уразливому стані, на автобусі сполученням «Бердянськ Москва» вирушив до міста Москва Російської Федерації, чим здійснив переміщення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою сексуальної експлуатації, проте на перетині вул. Б. Ліщини та вул. Обїзна міста Сєвєродонецька Луганської області противоправні дії ОСОБА_7 та ОСОБА_3 були припинені працівниками Головного управління Національної поліції в Луганській області.

11.03.2017 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

12.03.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами потерпілої ОСОБА_8; показами неповнолітньої ОСОБА_9; показаннями свідка ОСОБА_11

Беручи до уваги, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого суспільно небезпечного кримінального правопорушення, за скоєння якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, тривалістю протиправних дій та зухвалістю, з якою воно було скоєне, а також ті обставини, що ОСОБА_3 неодноразово виїжджав до м. Москви РФ, що може вказувати на наявність ризику передбаченого п. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знаходячись на свободі він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного злочину, що може вказувати про наявність ризику, передбаченого п. п. 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі він може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які вказали на нього, як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також ОСОБА_3 присутній ризик, передбачений п. 5 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, передбачене ст. 149 ч.2 КК України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.149 КК України, у якому він підозрюється.

Враховуючи особу ОСОБА_3, вік та стан його здоров'я, відсутність постійного місця роботи, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не одружений, що свідчить про те, що ОСОБА_3, знаходячись на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.149 КК України, у якому він підозрюється.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, у звязку з чим орган досудового розслідування ставить питання про обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, вислухавши представника досудового розслідування, який надав пояснення відповідно клопотання, прокурора який підтримав клопотання та просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків передбачених ч.1. ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою. Вислухавши підозрюваного ОСОБА_3, який слідчому судді пояснив, що він не заперечує обставин вчинення кримінального правопорушення, просить не обирати йому тримання під вартою, переховуватись не збирається, йому треба вчитись в Харківському політехнічному університеті, у його сімї дуже скрутне матеріальне становище і він хоче допомогти матері яка у нього одна і побути з дівчиною якка вагітна, згоден на цілодобовий домашній арешт.

Захисники підозрюваного адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підтримали пояснення свого підзахисного і суду пояснили, що підозрюваний на даний час є студентом, він не заперечує обставин вчинення кримінального правопорушення, відповідно впливати на свідків перешкоджати розслідуванню справи, а тим більше переховатись від органу досудового розслідування та суду він ніяким чином не збирається, тому враховуючи його характеристику, сімейний стан, те що він усвідомив тяжкість вчиненого, є не судимим, ризики вказані слідчим та прокурором на їх переконання відсутні і підозрюваному можливо обрати враховуючи тяжкість інкримінованого у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали надані з клопотанням та кримінального провадження, суд, встановив, що підозрюваний ОСОБА_3, не заперечує обставин вчинення кримінального правопорушення. З матеріалів доданих до клопотання, на даний час розслідування справи можливо зробити висновок, що доводи слідчого та прокурора відносно, наявності обґрунтованої підозри у вчиненому кримінальному правопорушенню підозрюваним знаходить своє підтвердження, відносно ризиків, то їх наявність не є сумнівною, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обрати більш мякий запобіжний захід не є можливим, у звязку із наявністю ризиків, які на даний час, свідчать про те, що підозрюваний, будучи звільненим може переховуватись від органів досудового розслідування або суду на території Російської Федерації та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що, зважаючи на те, що він має призовний вік, не пішов захищати Батьківщину, а став співпрацювати з особами які проживають на території Держави яка підтримує агресію проти України, та ще й став торгувати Українськими дівчатами задля своєї наживи, у тому числі і неповнолітніми.

Крім того, приймаючи до уваги наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, які знаходять підтвердження у даному кримінальному провадженні і тяжкість покарання за кримінальні правопорушення, яке інкримінується підозрюваному і є особливо тяжкими злочином, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, а також приймаючи до уваги, що є підстави вважати, що останній може переховатися від органів досудового розслідування та вчинити інший злочин задля наживи та покращення свого матеріального стану.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у звязку з цим, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду підозрюваного, враховуючи його характеризуючи дані, є необхідність застосування вказаного запобіжного заходу.

Суд, також зобовязаний, враховуючи те, що органом досудового розслідування та прокурором, на даний час розгляду справи не доведено застосування насильства, тому, можливо застосувати ч.3. ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, так як судом, на даний час розгляду справи не встановлено випадків передбачених ч.4. вказаної статті. В звязку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обовязків судом та має бути від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176, 177, 178, 184, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, строк тримання під вартою обчислювати з моменту його затримання 11.03.2017 року, до 09.05.2017 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд встановлює ОСОБА_3, заставу в розмірі 200 000 (сто пятдесят тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМ України, депозитний рахунок для зарахування застави, одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у звязку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обовязки:

- не відлучатись з місця проживання, визначеного слідчим, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками визначеними слідчим.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному розяснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали направити учасникам процесу та до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у пятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя В. І. Луганський