Постанова № 6530920, 03.11.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2009 р. № 57/122-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Фізичної особи ОСОБА_1

на рішеннявід 10.10.2008 господарського суду Харківської області

у справі№ 57/122-08

за позовомПрокурора Харківської області в особі Харківської обласної державної адміністрації;

-Харківської обласної ради

доХарківського обласного санітарно-профілактичного ДКП "Профдезінфекція"

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа ОСОБА_1

провизнання недійсним договору

у справі взяли участь представники

від Генеральної Прокуратури України: Орленко А.О.- прокурор відділу, посв. №126 від 29.10.09р.

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

3-ої особи: ОСОБА_2., довір. від 30.07.09р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2008 позовні вимоги задоволено: визнано недійсним договір оренди № 7 від 02.10.2006, укладений між Харківським обласним санітарно-профілактичним підприємством "Профдезінфекція" та Приватним підприємством "Унісервіс-2006 плюс".

Суд дійшов висновку, що договір суперечить інтересам держави і суспільства та вимогам чинного законодавства, сприяє розкраданню державного майна (суддя Р. Аюпова).

Третя особа на стороні відповідача фізична особа ОСОБА_1 в поданій касаційній скарзі просить рішення суду від 10.10.2008 скасувати, прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити. Скаржник зазначає, що предметом договору оренди № 7 від 02.10.2006 були нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 власником яких є він ОСОБА_1. на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеного з ПП "Унісервіс-2006 плюс" 01.10.2007. Суд безпідставно не притягнув для розгляду справи в якості другого відповідача Приватне підприємство "Унісервіс-2006 плюс" і фактично виніс рішення стосовно прав та обовязків ліквідованого та неіснуючого підприємства, що підтверджується довідкою ЄДРЮОФОП.

В порушення вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України господарський суд при винесенні рішення у даній справі не взяв до уваги висновку господарського суду Харківської області по справі № 29/222-07 від 10.04.2007, де був встановлений факт правомірності укладання спірного договору оренди. Оскаржуване рішення суду від 10.10.2008, як вважає скаржник, стосується його прав та обовязків і може призвести до оспорювання його прав власності на придбані нежитлові будівлі.

Харківська облрада у відзиві на касаційну скаргу повідомила, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.09.2009 договір купівлі-продажу спірних приміщень № 2837 від 01.10.2007 (придбаних АДРЕСА_1) визнано недійсним.

Зобовязано БТІ анулювати реєстрацію права власності за АДРЕСА_1

Облрада просить залишити скаргу ОСОБА_1. без задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Рішенням Харківської обласної ради народних депутатів від 29.09.1992 року "Про власність обласної ради народних депутатів" затверджено склад комунальної власності обласної ради народних депутатів, згідно з додатком до якого у розділі "Охорона здоровя" увійшла санітарно-епідеміологічна станція і підпорядковані їй станції в містах і районах області і м.Харкова (38 одиниць).

На підставі наказу по санітарно-епідеміологічній службі Харківської області №145 від 13.12.1993 р. здійснено безоплатну передачу основних засобів з балансу обласної СЕС на баланс Харківського обласного державного комунального санітарно-профілактичного підприємства "Профдезінфекція", у тому числі будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Харків, вул. 17 Партзїзду,38. Розпорядженням виконавчого комітету Орджонікідзевської районної Ради народних депутатів № 354 від 29.11.1993 року було зареєстровано Харківське обласне державне комунальне санітарно-профілактичне підприємство "Профдезінфекція".

Відповідно до статуту, Харківське обласне державне комунальне санітарно-профілактичне підприємство "Профдезінфекція" утворено на базі обласного відділу профілактичної дезінфекції, розташованого по вул.17 Партз'їзду, 38, є державним підприємством, відноситься до комунальної обласної Ради народних депутатів і є правонаступником обласного відділу профілактичної дезінфекції.

На виконання спільного наказу управління охорони здоров'я та управління майном комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації від 01.04.2002 року №172/25 "Про укладання договорів на закріплення майна на праві оперативного управління та на закріплення майна на праві повного господарського відання" управлінням майном комунальної власності Харківської облдержадміністрації за погодженням з управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації 26.11.2002 року укладено договір №31 (далі - Договір №2) "Про закріплення майна на праві повного господарського відання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області за Харківським обласним державним комунальним санітарно-профілактичним підприємством "Профдезінфекція", відповідно умов якого за Харківським обласним державним комунальним санітарно-профілактичним підприємством "Профдезінфекція" закріплено майно на праві повного господарського відання згідно акту приймання -передачі та переліку майна, до якого увійшли будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2.1 вказаного Договору №2, управління майном комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації зобов'язане здійснювати ( контроль за ефективним використанням і збереженням закріпленого за Харківським обласним державним комунальним санітарно-профілактичним підприємством "Профдезінфекція", майна та контролювати додержання умов договору.

Відповідно до п.2.4 Договору №2, Харківське обласне державне санітарно-профілактичне підприємство "Профдезінфекція", має право за погодженням з галузевим управлінням та з письмового дозволу управління майном комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове використання основні фонди, що належать до складу переданого Харківському обласному державному комунальному санітарно-профілактичному підприємству "Профдезінфекція майна. Відповідно до статуту Харківського обласного комунального санітарно-профілактичного підприємства "Профдезінфекція" перереєстрованого виконавчим комітетом Орджонікідзевської ради народних депутатів м.Харкова 19.05.2003 року: Харківське обласне комунальне санітарно-профілактичне підприємство "Профдезінфекція" є закладом охорони здоров'я, яке засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та підпорядковане Управлінню охорони здоров'я Харківської облдержадміністрації; Харківське обласне комунальне санітарно-профілактичне підприємство "Профдезінфекція" є правонаступником Харківського обласного державного комунального санітарно-профілактичного підприємства "Профдезінфекція".

На цей час Харківська обласна рада є органом уповноваженим управляти майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування".

Всупереч умовам Договору №2, без погодження з галузевим управлінням та без отримання письмового дозволу на це власника майна, відповідач 02.10.2006 р. уклав з ПП „Унісервіс-2006 плюс" договір оренди №7 (далі - Договір №1), предметом якого є нежитлові приміщення (будівлі) - нежитлові відокремлені будівлі літ."А-4" загальною площею 1641 кв.м., літ."Б-1" загальною площею 52,8 кв.м., літ."В-1" загальною площею 99,1 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого визначено відповідно до балансу орендодавця і становить 70875,00 грн., які орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування з метою здійснення підприємницької діяльності строком до 02 липня 2007 року включно.

Суд не залучив до участі у справі ПП "Унісервіс-2006 плюс" (код ЄДРПОУ 34629767), оскільки відповідно до довідки з ЄДРЮОФОП станом на 07 жовтня 2008 року дане підприємство ліквідоване за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією (запис про ліквідацію від 19.02.2008р.).

Наявне в матеріалах справи рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2007 року по справі № 29/222-07 за позовом ПП "Унісервіс-2006 плюс" до Харківського обласного комунального санітарно- профілактичного підприємства "Профдезінфекція", за яким Харківське обласне комунальне санітарно-профілактичне підприємство "Профдезінфекція" визнано таким, що на момент укладання договору оренди від 02.10.2006 року набуло право власності на нерухоме майно - нежитлові відокремлені будівлі літ "А-4", загальною площею 1641,0 кв.м., літ "Б-1" загальною площею 52.8 кв.м, літ "В-1" загальною площею 99,1 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 суд не прийняв як доказ набуття відповідачем права власності на зазначені приміщення, оскільки не представлено доказів в підтвердження реєстрації за ним права власності на зазначені вище будівлі.

При укладанні Договору №1, відповідачем не додержаний порядок погодження надання в оренду нерухомого майна комунальної власності, встановлений чинним законодавством та статутом відповідача, не отримано письмового дозволу управління майном комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації, яке на час укладання договору було органом уповноваженим управляти цим майном.

На спірні правовідносини сторін поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Відповідно ст. 9 цього закону у разі надходження до орендодавця заяви про оренду нерухомого майна, орендодавець у пятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном. Органи уповноважені управляти майном, що перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом 15 днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладання договору оренди або відмову.

Прокурор району 18.07.2009 подав позов в інтересах Харківської обласної державної адміністрації, визначивши її як орган управління комунальним спірним майном (Управління з питань комунальної власності).

29.07.2009 прокурор звернувся з заявою про уточнення позову (арк. 57), де просив вказати, що позов поданий не тільки в інтересах Облдержадміністрації, а і Харківської обласної ради.

Права та обовязки сторін по справі визначені в ст. 22, а прокурора - ст. 29 Господарського процесуального кодексу України. Серед наданих прав відсутнє право "уточнювати" позивача.

Відповідно ст. 23 Господарського процесуального кодексу України позов може бути поданий кількома позивача. Приєднання іншого позивача до справи після прийняття позову та порушення провадження у справі ГПК не передбачає. Суду надано лише право залучити іншого відповідача, або здійснити заміну первісного відповідача належним відповідачем (ст. 24 ГПК України).

Орган, в інтересах якого прокурор подав позов фактично є стороною у судовому процесі позивачем. Представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним з видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносини, в яких представник на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи.

Відповідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного права.

Зважаючи на наведене колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судом з порушенням зазначених вище норм процесуального законодавства, що відповідно до ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування прийнятого у справі рішення (арк. 1, 78, 80).

Доводи скаржника про порушення судом ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не заслуговують на увагу. У справі № 29/222-07 сторонами були ПП "Унісервіс-2006 плюс" та Харківське обласне санітарно-профілактичне ДКП "Профдезінфекція", тобто сторони інші ніж у даній справі. Відповідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Щодо незалучення до розгляду справи приватного підприємства "Унісервіс-2006 плюс". При розгляді справи було встановлено, що це підприємство ліквідовано у лютому 2008 р. Встановивши цей факт, судом не звернуто уваги на те, що за таких обставин позовна вимога визнати недійсним договір оренди (при відсутності орендаря) не призводить до поновлення порушених прав). Визнаючи договір оренди недійсним з посиланням на ст. 215 ЦК України, суд зобовязаний був застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені в ст. 216 ЦК України.

Верховний Суд України в узагальненні практики розгляду судами справ про визнання правочинів недійсними зазначив, що оскільки у ст. 216 ЦК вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, тому для захисту майнового права з урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, наслідки, визначені в законі, повинні застосовуватися незалежно від того, чи наведені вони в позовній заяві.

Реституція не передбачена у ст. 16 ЦК України, як один із способів захисту, проте норма ч.1 ст. 216 ЦК є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки.

Суд у даному випадку не може зобовязати неіснуючого орендаря повернути майно. Тобто, позивачем неправильно обраний спосіб захисту порушеного права. Власник спірного майна повинен звертатися з вендикаційним позовом (про витребування майна).

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута з порушенням норм процесуального права і не застосуванням норм матеріального права (ст. 216 ЦК України), що регулюють спірні правовідносини. Прийняте у справі рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

Під час повторного розгляду необхідно усунути зазначені порушення і винести законне рішення суду з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2008 у справі № 57/122-08 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий, суддя В.Овечкін

СуддіЄ.Чернов

В.Цвіггун