Рішення № 65307988, 07.03.2017, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1094/16-ц

Провадження № 2/342/63/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить внаслідок істотних змін в цінах, доходах та в інших фактичних життєвих обставинах, змінити розмір стягнення аліментів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що визначений судовим рішенням у справі № 342/1027/13-ц Городенківського районного суду Івано-Франківської області в твердій грошовій сумі на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 і присудити з моменту подачі цієї позовної заяви новий розмір стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі, встановити цей новий розмір аліментів, що підлягають стягуванню по 1250,00 гривень в місяць на кожну дитину до виповнення дитині повноліття.

05.12.2016 року представник позивача - ОСОБА_5 подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить: змінити розмір стягнення аліментів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що визначений судовим рішенням у справі № 342/1027/13-ц Городенківського районного суду Івано-Франківської області в твердій грошовій сумі на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме - присудити з моменту подачі цієї позовної заяви новий розмір стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі, встановити новий розмір аліментів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підлягають стягуванню, - по 2500 грн./міс., які будуть стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (тобто присудити розмір аліментів з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання їх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 1250,00 гривень в місяць на кожну дитину до виповнення дитині повноліття); зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі Закону України від 17 травня 2016 року № 1368-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України шодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» згідно положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної ОСОБА_5 України, 2003 р., № 15, ст. 111; 2015 р., № 6, ст. 40) розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій індексувати за рахунок його коштів як платника аліментів; на заборгованість по несвоєчасній сплаті аліментів, якщо така виникне, - зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів, пеню в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, яку разраховувати так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць множити на 1 % і множити на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, загальну суму пені визначати додаванням нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з відповідача отримує аліменти в твердій грошовій сумі на двох дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. що стягуються згідно рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.07.2013 року у виконавчому провадженні ВП 39203630 ВДВС Городенківського РУЮ. Судовим рішенням аліменти з відповідача присуджено по 350,00 грн. на кожну дитину. З моменту постановлення судового рішення багато чого змінилося в цінах та в доходах громадян, в т. ч. змінився і прожитковий рівень дітей відповідного віку, а тому в такому разі відповідач мав би сплачувати аліменти на утримання двох дітей в достатній та необхідній сумі відповідно до фактичних даних та вимог законодавства в даній сфері суспільних відносин. Правове обгрунтування позовних вимог про збільшення стягнення аліментів з відповідача викладається у відповідності до правових позицій Верховного Суду України, висловлених в постанові від 05 лютого 2014 року по справі № 6-143 цс 13. На нормальне життєзабезпечення та утримання однієї дитини по нинішніх цінах в м. Городенка потрібно не менше 2500 грн./міс., у зв'язку із цим позивач витрачає усі свої зарплатні щомісячні грошові кошти з урахуванням нерегулярно отримуваних з відповідача аліментів, присуджених судовим рішенням, виключно на дітей, тому у позивача практично незалишається матеріальної змоги утримувати себе, бо діти інколи хворіють, потребують ліків, ліки істотно подорожчали, в середньому позивачем витрачається на ліки дітям по 150 гривень/місяць, молодша дочка відвідує дитячий садочок, за який сплачується понад 150 гривень/місяць, за відвідування молодшою дитиною гуртків у дитячому садочку сплачується приблизно 100 гривень/місяць, крім цього сплачується на ремонти, іграшки, миючі засоби у дитячому садку приблизно 50-60 гривень/місяць, старша донька навчається в школі на це витрачається теж немало грошей, приблизно 300 гривень/місяць, крім цього для кожної дитини потрібно витрачати на їжу та інколи солодощі, на що витрачається по приблизно 1000-1100 гривень/місяць, крім цього придбавається дітям одяг та взуття, на що відкладається по 200 гривень/місяць, також для забезпечення дітей нормальними умовами перебування вдома потрібно сплачувати комунальні послуги, які в перерахунку на одну дитину складають біля 190 гривень/місяць; з усіх доходів, які отримує позивач, відкладається по 50 гривень/місяць на непередбачувані витрати, які неочікувано виникають у дітеї. Отже, позивач і відповідач мали б утримувати своїх дітей солідарно, витрачаючи на це однакові розміри коштів із своїх доходів - по 2500 грн./міс кожний. Відповідач добровільно допомоги на утримання дітей в умовах істотного здорожчання всього не надає, аліменти сплачує несвоєчасно і часто в неповному обсязі, не бере участі у додаткових витратах, в т.ч. викликаних хворобами дітей, він приховує дійсні розміри своїх доходів, які отримує на роботах поза межами України (виключно в іноземній валюті, а тому в гривневому еквіваленті доходи відповідача з моменту постановлення судового рішення по даний час виросли в понад 3 рази), але належної матеріальної допомоги дітям відповідач не надає він з його слів, для комфортного знаходження за кордонами України придбав автомобіль, що свідчить про його матеріальну забезпеченість і небажання добровільно утримувати спільних з позивачем двох дітей. Внаслідок цього з відповідача потрібно стягувати в примусовому порядку аліменти із урахуванням росту цін та росту його заробітної плати, яку він отримує в іноземній валюті.

04.01.2017 року відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що позов визнає частково та погоджується сплачувати аліменти в твердій грошовій формі в розмірі 850 грн. на утримання доньки ОСОБА_3 та 675 грн. на утримання доньки ОСОБА_4. Відповідач вважає, що позовна заява не грунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню лише частково з наступних підстав: поняття прожиткового мінімуму визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" - це вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Обов»язок забезпечити цей прожитковий мінімум для дитини покладається на обидвох батьків порівну. З 01.01.2017 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 10 років встановлений у розмірі 1689 грн., дітей віком до 6 років - 1355 грн. Виходячи з вимог Закону, відповідач згідний платити аліменти в розмірі 850 грн. на утримання доньки ОСОБА_3 та 675 грн. на утримання доньки ОСОБА_4. У позивача взагалі не було причин для звернення з цим позовом в суд, оскільки відповідач добровільно надає кошти на утримання дітей, купляє їм необхідні речі. Так, у жовтні 2015 року ОСОБА_2 придбав для дітей планшет, в підтвердження чого надає копію квитанції. У травні 2015 року відповідач оплатив всі витрати для участі доньки ОСОБА_3 в святі Першого Причастя та оплатив відвідування садочка донькою ОСОБА_4. Крім того, відповідач возив ОСОБА_3 на екскурсії в м.Яремче, Манявський Скид, м.Львів, обидвох доньок - в аквапарк. Щодо інших покупок, то квитанції відповідач не зберіг, так як купляв речі для своїх дітей та не думав, що змушений буде доводити це в суді. Якби позивач не намагалася щоразу задовольнити власні амбіції, то питання утримання дітей сторони б вирішили добровільно. В той же час позивач умисно чинить відповідачу перешкоди у спілкуванні з дітьми, не допускає їхнього спілкування ні особисто, ні по телефону. Відповідач змушений був звернутися в Службу у справах дітей для визначення йому часу зустрічей з дітьми. Проте це ситуації не змінило, і щоразу він змушений забирати дітей зі скандалом з боку позивача. Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів може бути збільшено в разі покращення матеріального стану платника. Обов»язок доказування цього факту, згідно ст.60 ЦПК України, покладається на позивача. Однак, позовна заява містить лише припущення. З часу присудження судом аліментів матеріальний стан відповідача не покращився. Із записів у його трудовій книжці вбачається, що 16.02.2015 року він звільнений з останнього місця роботи і в даний час є безробітним. Довідкою Котиківської сільської ради № 1327 від 23.12.2016 року підтверджено, що ОСОБА_2 не має у власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а тому не має змоги отримувати частину доходів у натуральній формі. Відповідач страждає на захворювання поперекового відділу хребта. З липня 2016 року у нього діагностовано між хребцеву грижу, у зв»язку з чим відповідач неодноразово лікувався. Внаслідок захворювання відповідачу обмежено фізичні навантаження, і в даний час він не має змоги працювати, вимушений постійно лікуватися. Що стосується вимоги про зобов»язання нарахування індексації, то відповідно до ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Тобто необхідність проведення індексації пов»язується з настанням певної події в майбутньому та не може бути визначена на час ухвалення судового рішення. Ст. 9 цього ж Закону передбачено, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. А відповідач в даний час доходів не отримує. ОСОБА_2 ніколи не відмовлявся надавати кошти на утримання дітей та своєчасно і в повному розмірі сплачував аліменти, однак його матеріальне становище зараз не дає підстав для збільшення аліментів у розмірі, визначеному позивачем. У позовній заяві позивач не довела ті обставини, на які посилається як на обґрунтування позову, зокрема те, що відповідач працює та одержує доходи в іноземній валюті.

Сторони в судове засідання не з'явилися.

Позивач подала до суду заяву про зменшення позивних вимог, в якій просить постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання двох дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 по 1250 гривень в місяць кожній дитині до виповнення повноліття; новий розмір аліментів встановити з дня пред'явлення позову та встановити, що цей розмір аліментів підлягає індексації відповідно до Закону, визначивши стягувачем аліментів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір неповнолітніх дітей, з якою діти проживають за рішенням суду про розірвання шлюбу. Позов просить розглянути без її участі.

Відповідач в запереченні на позовну заяву, просив розгляд справи завершувати без його участі.

Передбачених ч.1 статті 169 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтв про народження: серія І-НМ № 079520 від 02.11.2007 року та серія: І-НМ № 216127 від 27.08.2012 року, сторони є батьками: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа, виданого 30.07.2013 року Городенківським районним судом з ОСОБА_2 стягуються в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, в твердій грошовій сумі по 350 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття (постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2013 р., ВП № 39203630).

Копією довідки № 166 від 25.10.2016 р., виданою Городенківським районним центром ПМСД стверджено, що ОСОБА_1 працює лікарем в Городенківському районному центрі ПМСД АЗПСМ № 2 та загальна сума нарахованої заробітної плати за період з 01.04.2016 р. по 30.09.2016 р. становить 20015,80 грн.

Конституцією України визначено основні права й обовязки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону - батьки зобовязані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвеції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991р.) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження. Відповідно до положень ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини.

Обовязок батьків утримувати дітей до досягнення останніми повноліття визначено статтею 180 СК України.

Частиною 3статті 181 Сімейного кодексу Українипередбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з положеннямич.1ст.182 вказаного Кодексупри визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

На час розгляду справи встановлено, що відповідач не працює, згідно копії трудової книжки БТ-І № 4015336 - 16.02.2015 року звільнений з роботи в Городенківській ЗОШ 1-3 ст. № 1 за власним бажанням. Копією виписки № 13608-16 з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2, виданої відділенням хірургії хребта і спинного мозку Івано-Франківської ОКЛ стверджено, що відповідачу діагностовано грижу міжхребцевого диску; обмежено фізичні навантаження. Згідно довідки № 1327 від 23.12.2016 р., виданої викоанвчим комітетом Котиківської сільської ради встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно на території Котиківської сільської ради земельним паєм не користується і не володіє.

Відповідно до вимог ч.2ст.182 Сімейного кодексу Українимінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбаченихстаттею 184 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.1ст.192 Сімейного кодексу Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено, або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

В п.23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"роз'яснено, що відповідно дост.192 СКрозмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач не довела, що за своїм матеріальним становищем відповідач здатний сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі, а тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача аліментів у розмірі по 1250 гривень на кожну дитину щомісячно та приходить до висновку, що з нього слід стягнути аліменти у меншому розмірі.

Таким чином, суд враховуючи стан здоров'я, матеріальне становище дітей, їхні потреби, матеріальне становище платника аліментів та виходячи з визначеного законодавством рівного обов'язку батьків щодо утримання малолітніх дітей, прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку встановленого станом на 01.01.2017 рік, інфляційних процесів, що відбувалися у державі впродовж періоду з 2013 по 2017 роки, приходить до переконання, що встановлений раніше розмір аліментів рішенням суду підлягає збільшенню до 850 грн. на утримання дочки ОСОБА_6 та до 675 грн. на утримання дочки ОСОБА_7, які відповідач зобов'язаний сплачувати на утримання дітей щомісячно і до досягнення ними повноліття. При цьому такий розмір аліментів є достатнім, та таким, що здатний забезпечити дітям належні умови для існування, повноцінного розвитку та належних умов проживання.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивач звернулася до суду з позовом 25.10.2016 року, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з положеннямист.88 ЦПК Україниз відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого позивач звільнена.

На підставі ст.ст.180-184,192 СК Українита, керуючись ст.ст. 209, 214-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Збільшити розмір стягуванихаліментів.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 по 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 25.10.2016 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 по 675 (шістсот сімдесят п'ять) гривень, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 25.10.2016 і до досягнення дитиною повноліття.

Вказані суми підлягають індексації відповідно до закону.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31215256700001, ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Відкликати виконавчий лист, виданий на виконання рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2013 року по справі № 342/1027/13-ц за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Федів Л.М.